Схема лікування гострого виразкового гінгівіту.

- навчання пацієнта правилам раціональної гігієни порожнини рота

- професійна гігієна ротової порожнини

- санація ротової порожнини(особливо видалення коренів зубів) – при відсутності гострих запальних явищ у яснах

- часті полоскання порожнини рота розчинами антисептиків, особливо препаратами, які пригнічують анаеробну мікрофлору, тобто такими, які виділяють кисень (розчин перманганату калію 1:10 000, 3% розчин перекису водню)

- при гострому запаленні виникає необхідність пригнітити досить сильні больові відчуття в яснах. Для цього застосовують полоскання розчинами цитралю, прополісу (по 20-50 крапель спиртових розчинів на стакан води для полоскання). Для аплікацій на болісні ділянки ясен застосовують анестетики (анестезин, лідокаїн, тримекаїн тощо), похідні антранілової кислоти (мефенамінова кислота, мефенаміну натрієва сіль). У випадках вираженого болю призначають аналгетики

- обережне усунення місцевих подразників (зубні відкладення і наліт)

- після видалення місцевих подразнюючих факторів проводять обережну некроектомію - видалення некротичних тканин з поверхні виразок. Для полегшення відторгнення некротичних тканин застосовують протеолітичні ферменти - трипсин, хімотрипсин, проназа, терилітин тощо. Подібну, але менш ефективну дію на некротичні тканини чинять 0,25% розчини соди, перекису водню. Доцільно використовувати піноутворюючі речовини.

- антибактеріальна терапія (місцево) - з урахуванням чутливості мікрофлори. Застосовують антисептики (етакридину лактат та інші), похідні нітрофуранового ряду (фурацилін, фурагін тощо), протитрихомонадні препарати, рідше антибіотики та сльфаніламідні препарати

- протизапальна терапія. На ранніх стадіях запалення показані засоби, які мають здатність стабілізувати мембрани лізосом і тим самим перешкоджати утворенню медіаторів запалення (мефенаміну натрієва сіль, саліцилати), інгібітори протеолізу (трасилол, контрикал); препарати, що стимулюють утворення протизапальних агентів (салицілати, продігіозан, кальцію пантотенат, вітамін С.Р тощо). Для регуляції порушень мікрогемоциркуляції показане застосування антикоагулянтів (гепарин, фібринолізин), антитромбоцитарні засоби (натрію салицілат, мефенаміну натрієва сіль)

- стимуляція репаративних процесів. Призначають препарати, які підсилюють фагоцитоз (лізоцим), препарати піримідинових основ (метилурацил, пентоксил), вітаміни (аскорбінова кислота, вітамін Р), ендогенні РНК та ДНК (нуклеінат натрію), засоби рослинного походження, полоскання штучним лізоцимом тощо

- кератопластичні препарати (вітамін А та його похідні)

- фізметоди лікування призначення яких залежить від фази розвитку процесу запалення. На початкових стадіях запалення показані аерозольні інгаляції, струми УВЧ, місцева гіпотермія, лазерне випромінювання тощо. На подальших етапах лікування їх можна доповнити електрофорезом різних лікарських речовин (в залежності від стадії запалення), гідротерапевтичними процедурами тощо.

- Загальне лікування залежить від ступеню тяжкості захворювання, воно менш об’ємне при легкому і має досить значний об’єм лікарських заходів при важкому ступені тяжкості виразкового гінгівіту. Призначають гіпосенсибілізуючу (антигістамінні препарати тощо), протизапальну (похідні салицілатів, нестероїдні препарати тощо), антибактеріальну терапію (антибіотики, сульфаніламіди, нітрофурани тощо в залежності від чутливості мікрофлори). Хороші результати дає лікування метронідазолом (трихопол, флагіл) та іншими протипротозойними препаратами. Призначають вітамінні та полівітамінні препарати (перорально). У важких випадках застосовують дезінтоксикаційні засоби, при необхідності стимулюючі препарати (лізоцим, продігіозан, імуностимулятори тощо).

Додаткові рекомендації

- гігієнічне навчання індивідуальному догляду за порожниною рота;

- застосування зубних щіток з м’якою або дуже м’якою щетиною;

- лікувально-профілактичні зубних пасти протизапальної дії, що містять екстракти лікарських трав, антисептики, макро- та мікроелементи

- зубні еліксири, що містять антисептики;

Диспансеризація у стоматолога (у разі переходу у хронічну форму):

Легкий ступінь тяжкості – І диспансерна група –

диспансерний нагляд 1 раз на рік

Середній ступінь тяжкості – ІІ диспансерна група –

диспансерний нагляд 2 рази на рік

Тяжкий ступінь захворювання – ІІІ диспансерна група –

диспансерний нагляд 3 рази на рік

Критерії ефективності лікування:

- ремісія;

- подальше прогресування виразкового гінгівіту і перехід у хронічну форму

- розвиток пародонтиту;