Шифр МКХ К. 05.30 Пародонтит локалізований

Клінічна форма – локалізований пародонтит

Перебіг захворювання – гострий, хронічний

Ступінь розвитку – початковий ступінь, І ступінь, ІІ ступінь, ІІІ ступінь

Розповсюдженість процесу – обмежене ураження пародонта

Критерії діагностики:

Клінічні (прояви на обмеженій ділянці зубного ряду щелеп):

- зміна кольору і рельефу ясен (симптоматичний гінгівіт)

- порушення цілісності зубоясенного сполучення (утворення пародонтальної кишені)

- травматична оклюзія

- резорбція кістки альвеолярного відростка на обмеженій ділянці щелепи)

Рентгенологічні:

- розширення періодонтальної щілини біля вершин міжальвеолярних перегородок

- деструкція компактної пластинки на верхівках міжальвеолярних перегородок

- остеопороз кістки міжальвеолярних перегородок (у разі гострого перебігу – більше виражений)

- резорбція кісткової тканини міжальвеолярних перегородок: при І ступені – в межах 1/3 їх висоти, ІІ – до 2/3 і ІІІ більше 2/3 висоти перегородки

- процес локалізований в межах 1-3 зубів.

Індексна оцінка стану тканин пародонта

- ПМА (папілярно-маргінально-альвеолярний індекс)

значення індексу до 20% - легкий ступінь тяжкості гінгівіту

від 25 до 50% - середній ступінь тяжкості гінгівіту

- вище 51% - тяжкий ступінь тяжкості гінгівіту

- СРІ (комунальний пародонтальний індекс)

0 – здорові ясна

1 – кровоточивість ясен

2 – наявність зубного каменю

3 – кишеня глибиною 4-5 мм

4 – глибина кишені більше 6 мм

Функціональні:

- визначення стійкості капілярів ясен за Кулаженком (час утворення вакуумної гематоми):

інтактний пародонт – 50-80 с

хронічний перебіг – 15-25 с

гострий перебіг – 5-10 с

Лабораторні:

- цитологія вмісту ясенних кишень при інтактному пародонті:

нейтрофільні гранулоцити – 2,0-3,0 у полі зору

епітеліальні клітини – 4,0-5,0 у полі зору

Про запалення свідчать показники більше як 2,0-3,0 та 4,0-5,0 відповідно.

- показники міграції лейкоцитів у ротову порожнину за Ясиновським

інтактний пародонт:

80-120 лейкоцитів в 1 мл змивної рідини (з них 90-98% життєздатні)

25-100 епітеліальні клітин в 1 мл змивної рідини

Про запалення у тканинах пародонта свідчать показники більше як 80-120 лейкоцитів та епітеліальних клітин більше 100 в 1 мл змивної рідини:

Клініка:

І ступінь

- наявність місцевих подразників (зубний камінь, гострі краї каріозних зубів, неповноцінні пломби на контактних поверхнях, зубо-щелепні деформації тощо)

- катаральний, гіпертрофічний або виразковий гінгівіт в ділянці 1-3 зубів. В залежності від перебігу гострий або хронічний

- пародонтальні кишені глибиною 1-3 мм містять серозно-гнійні виділення у незначній кількості, можлива ретракція ясен

- рухомість зубів може бути І ступеня (більш виражена при гострому перебігу)

- рентгенологічно на обмеженій ділянці виявляється повна деструкція кортикального шару, розширення періодонтальної щілини на верхівках міжальвеолярних перегородок, остеопороз губчатої речовини та резорбція в межах верхньої третини їх висоти. Інші ділянки зубного ряду без змін.

ІІ ступінь

- наявність місцевих подразників (зубний камінь, гострі краї каріозних зубів, неповноцінні пломби на контактних поверхнях, зубо-щелепні деформації тощо)

- катаральний, гіпертрофічний або виразковий гінгівіт в ділянці 1-3 зубів. В залежності від перебігу гострий або хронічний

- пародонтальні кишені глибиною 3-5 мм містять серозно-гнійні виділення у незначній кількості, можлива ретракція ясен

- рухомість зубів може бути І-ІІІ ступеня (більш виражена при гострому перебігу)

- рентгенологічно на обмеженій ділянці виявляється повна деструкція кортикального шару, розширення періодонтальної щілини на верхівках міжальвеолярних перегородок, остеопороз губчатої речовини та резорбція в межах половини їх висоти. Інші ділянки зубного ряду без змін.

ІІІ ступінь

- наявність місцевих подразників (зубний камінь, гострі краї каріозних зубів, неповноцінні пломби на контактних поверхнях, зубо-щелепні деформації тощо)

- катаральний, гіпертрофічний або виразковий гінгівіт в ділянці 1-3 зубів. В залежності від перебігу гострий або хронічний

- пародонтальні кишені глибиною 5-8 мм містять серозно-гнійні виділення у незначній кількості, можлива ретракція ясен

- рухомість зубів може бути ІІ-ІІІ ступеня (більш виражена при гострому перебігу)

- рентгенологічно кортикальна пластинка порушена, резорбція альвеолярної кістки досягає 2/3 висоти міжальвеолярних перегородок. Відмічається утворення кісткових кишень різної глибини. Розширення періодонтальної щілини та остеопороз виражені незначно. Інші ділянки зубного ряду без змін.

МІСЦЕВЕ ЛІКУВАННЯ

- Усунення місцевих подразників (зубні відкладення, каріозні порожнини, травматична оклюзія, аномалії прикусу та розміщення зубів, аномалії прикріплення м’яких тканин ротової порожнини тощо)

- Знеболювання. В залежності від обсягу та глибини втручання на тканинах пародонта застосовують аплікаційне, ін’єкційне та інші методи знеболювання

- Усунення травматичної оклюзії: вибіркове пришліфовування зубів, тимчасове або постійне шинування рухомих зубів

Медикаментозне лікування

- Направлене на усунення симптоматичного гінгівіту (катарального, гіпертрофічного, виразкового), пародонтальних кишень, пригнічення умовнопатогенної мікрофлори, нормалізацію стану судинної системи, підвищення місцевої резистентності, усунення гіпоксії, стимуляцію репаративних процесів у тканинах пародонта. Загальна тактика медикаментозного лікування. При виборі засобів медикаментозної терапії звертають увагу на форму симптоматичного гінгівіту, характер перебігу запального процесу в пародонті (гострий або хронічний), ступінь розвитку локалізованого пародонтиту, наявність вмісту та мікробний склад пародонтальних кишень

- Антибактеріальна терапія (місцево) - з урахуванням чутливості мікрофлори пародонтальних кишень

- Протизапальна терапія включає у себе етіотропне, патогенетичне і симптоматичне лікування. Етиотропне полягає у виявленні, усуненні або пригніченні факторів, які викликали запалення. Патогенетичне передбачає медикаментозний вплив на патофізіологічні ланки процесу запалення. При симптоматичному лікуванні усуваються або пригнічуються основні симптоми запалення.

- Стимуляція репаративних процесів. Направлена на відновлення уражених зруйнованих тканин пародонта, загоєння виразок його тканин, дна пародонтальних кишень тощо. Застосовуються засоби направлені на поліпшення процесів обміну в уражених тканинах пародонта і стимуляцію реапаративної регенерації. Окрім того вони нормалізують дистрофічні процеси в пародонті.

- Кератопластичні препарати застосовуються для поліпшення процесів епітелізації, якими завершується регенерація та рубцювання пародонтальних кишень, виразок тощо

Хірургічне лікування

Основні хірургічні методи лікування:

1. Кюретаж (кюретаж, відкритий кюретаж, вакуум-кюретаж, кріокюретаж).

2. Гінгівотомія.

3. Гінгівектомія (проста, радикальна).

4. Клаптеві операції.

5. Операції для формування присінку порожнини рота (френулотомія, френулектомія, пластика присінку тощо).

Ортопедичне лікування

Сстворення за допомогою різних конструкцій шин та шин-протезів стійкості зубів при жуванні, що сприяє ефективності лікування захворювань пародонта. За допомогою постійних шин або шин-протезів відбувається стабілізація зубів різного виду: сагітальна, фронтальна, по дузі тощо