Оцінка ймовірності банкрутства

Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", банкрутство - це визнана арбітражним судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Суб'єктом банкрутства або банкрутом виступає боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена арбітражним судом. Суб'єктами банкрутства не можуть бути відокремлені структурні підрозділи юридичної особи (філії, представництва, відділення тощо). Відповідно, боржник - це суб'єкт підприємницької діяльності, неспромож­ний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати. Банкрутство наступає в разі неспроможності суб'єкта підприємницької діяльності після настання встановленого строку сплатити грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Процес побудови моделі прогнозування ймовірності банкрутства підприємства з використанням методу дискримінантного аналізу включає в себе наступні етапи:

1. Формування вибірки підприємств аналогічного типу,щоскладалась із збанкрутілих та незбанкрутілих підприємств.'

2. Визначення складу показників, що характеризують фінансовий стан підприємств.

3. Розбивка сформованої сукупності підприємств на дві гру­пи: підприємства-банкрути і підприємства, які подолали кризу, їх опис за допомогою вибраної системи фінансових показників'

4. Формалізоване подання вихідних даних у вигляді деяких формальних конструкцій.

5. Побудова дискримінантної функції і її ідентифікація.

6. Визначення статистичних оцінок параметрів розподілу дискримінантної функції.

Постановка і вирішення задачі прогнозування банкрутства запропоновані американським економістом Е. Альтманом. При цьому використовуються два фінансових показники:

1) коефіцієнт покриття Кп, рівний відношеннюпоточнихактивів до короткострокових зобов'язань;

2) коефіцієнт фінансової залежності Кфз, рівний відношенню позичкових коштів до загальної вартості активів.

Перший показник характеризує ліквідність, другий -фінансову стабільність. Очевидно, що при рівності усіх інших умов ймовірність банкрутства тим менша, чим більший Кп і менший Кфз, і навпаки.

Прийомами дискримінантного аналізу були визначені параметри лінійної і дискримінантної функції

Z₁= - 0,3877 - 1,0736 Кп + 0,0579 Кфз (1)

Рівняння граничної прямої, що відділяє групу підприємств-банкрутів від групи підприємств, які побороли кризу, Z=0. Для підприємств, у яких Z=0, ймовірність банкрутства - 50%. Якщо Z<0, то ймовірність банкрутства менша 50% і далі зменшується в міру зменшення Z. Якщо Z>0, то ймовірність банкрутства більша 50% і зростає з ростом Z.

Поряд із даним рівнянням існує також наступна п'ятифакторна модель прогнозування банкрутства:

Z₂= 1,2 Коб + 1,4 Кнп + 3,3 Кр+ 0,6 Кпа + Кв, (2)

деКоб — частка оборотних коштів в активах,тобто відношення поточних активів до загальної суми активів;

Кнп — рентабельність активів, обрахованазанерозподіленим прибутком, тобто відношення нерозподіленого прибутку (чистий прибуток з урахуванням дивідендів) до загальної суми активів;

Кр - рентабельність активів, розрахована за балансовим прибутком, тобто відношення балансового прибутку (до відрахування податків) до загал ьноїсум^и активів;

Кпа - коефіцієнт покриття за ринковою вартістю власного капіталу, тобто відношення ринкової вартості акціонерного капіталу (загальна ринкова вартість акцій підприємства) до короткострокових зобов'язань;

Кв - віддача всіх активів, тобто відношення виручки від реалізації до загальної суми активів.

В залежності від значенняZ, встановлюються наступні зони:

Z<1,81 - ймовірність банкрутства дуже висока;

1,81<Z<2,765 - ймовірність банкрутства середня;

2,765<Z<2,99 - ймовірність банкрутства невисока;

Z>2,99 - ймовірність банкрутства мінімальна.

Розроблені в США моделі прогнозування банкрутства відповідають умовам розвинутої ринкової економіки. Для умов перехідної економіки України потрібно розробити адекватні вітчизняним умовам моделі прогнозування. Для запобігання банкрутству розпочинають з наступного:

- позбуваються збиткової продукції і підрозділів;

- розробляють і здійснюють програму скорочення витрат;

- поліпшують керування активами.

У кризовій ситуації підприємству можна рекомендувати ка­піталовкладення позиковим шляхом. Іншим напрямком роботи, спрямованої на запобігання банкрутству, є проведення правильної маркетингової політики. І, нарешті, третій напрямок - забезпечення швидкої оборотності капіталу. Одна з розповсюджених причин, чому підприємства отримують невисокий прибуток, полягає в тому, що занадто велика сума засобів у них нерухома. Занадто багато устаткування не використовується, занадто великий запас сировини, занадто багато будинків і т.п. Усе це означає бездіяльний капітал. Іноді буває, що дві третини капіталу змертвіли, і все навантаження лягає на третину, що залишилася. Немає ніякої вигоди перетримувати товар, крім тих випадків, коли ціни ростуть. Цінність устаткування будинку залежить від його використання, а не від того, скільки воно коштує. Суттю бізнесу є обмін. Норма прибутку більше залежить від швидкості продажу, ніж від висоти ціни. Тому завищення ціни - прямий шлях до банкрутства, а більш висока швидкість оборотності капіталу допоможе уникнути банкрутства.