Аналіз стану та використання оборотних коштів підприємства

При розгляді питання про розміщення капіталу в майно підприємства необхідно вивчити деякі компоненти оборотних засобів окремо, якщо передбачається, що з ними можуть бути пов'язані якісь "вузькі місця".

Так дебіторська заборгованість від реалізованої продукції може виявитися далеко не короткостроковим зобов'язанням. Насправді, якщо прийняти всю дебіторську заборгованість за ліквідний оборотний засіб, хоча незначна її частина прострочена до оплати, то загальна ліквідність фірми виявиться завищеною. Дебіторська заборгованість має належати до ліквідних оборотних активів лише у тій мірі, в якій вона може буті погашена за розумний період.

Для аналізу дебіторської заборгованості від реалізації продукції використовують коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (Кодз), який ще називають оборотністю рахунків до отримання:

 

Кодз = РК/СДЗ,

РК - реалізація в кредит, обсяг якої беруть із рядка 010 "Звіту про фінансові результати" (адже виручку від реалізації продукції у рядку 010 наведеного звіту визначають у міру відвантаження продукції (товарів, робіт, послуг) покупцям);

СДЗ - середня дебіторська заборгованість від реалізації продукції, яку визначають як середнє арифметичне дебіторських заборгованостей на початок звітного року, та на дату складання фінансової звітності, а саме, середня дебіторська заборгованість

 

СДЗ = [ДЗ_поч (рядок 160 стовпчик 3 "Балансу") + ДЗ_кін (той же рядок, але за стовпчик 4 "Балансу")] / 2,

де ДЗ - обсяг дебіторської заборгованості від реалізації продукції (рядок 160).

 

Як правило, для розрахунку СДЗ беруть дані про дебіторську заборгованість на початок звітного року та на дату складання звітності, однак, якщо значну роль відіграє сезонний компонент, то використання цих значень невиправдано. В даному випадку найправильніше розраховувати середнє значення сальдо дебіторської заборгованості на базі даних про такі сальдо на кінець кожного місяця.

Але все ж таки вважають, що в більшості випадків розрахунок СДЗ за принципом - середнє арифметичне на початок звітного року та дату складання балансу - виправдовує себе.

Показник К_одз має назву коефіцієнта оборотності тому, що він показує, скільки разів дебіторська заборгованість була зареєстрована, отримана, а потім знову списана протягом періоду (тобто оборотність).

Оборотність рахунків до отримання виражає відношення операцій, що створили дебіторську заборгованість (тобто реалізації в кредит) до середньої суми розгорнутого дебетового сальдо на бухгалтерського рахунку взаєморозрахунків із покупцями, а саме, за рахунком 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками".

Цей коефіцієнт характеризує ефективність діяльності компанії з надання кредитів та інкасації (перетворенні у гроші) заборгованості. Високий рівень коефіцієнта оборотності рахунків до отримання свідчить пре ефективну діяльність щодо їх інкасації. Надання позик при високому кредитному ризикові і неефективні зусилля щодо інкасації дебіторської заборгованості призводять до зниження значення цього коефіцієнта.

Дуже низьке значення К_одз є очевидною проблемою, але й дуже високе його значення також може бути проблемою, адже воно може свідчити про надто сувору кредитну політику яка призводить, як правило, до невикористання всіх можливостей у реалізації та доходах.

К_одз часто переводять на часову основу, відому як середній вік дебіторської заборгованості (СВДЗ) або, іншими словами, рахунків до отримання. Розрахунок здійснюється так:

СВДЗ = КДР /К_одз ,

КДР - кількість днів у році (365 у невисокосном та 366 у високосному), в якому проводять розрахунки,

СВДЗ показує середнє число днів, протягом яких рахунки дебіторів залишаються неоплаченими.

За допомогою показника СВДЗ ефективність кредитування та інкасації іноді оцінюють за правилом "великого пальця", тобто середня кількість днів на інкасацію має не перевищувати строки кредиту більш ні у півтора рази.

Наприклад, якщо компанія практикує надання торгових кредитів у більшості випадків строком оплати через 20 днів, то середня кількість днів оплати за кредитами не повинна перевищувати ЗО (тобто не більше 10 днів після строку сплати).

Як і інші правила, "правило великого пальця" має багато винятків. Проте збільшення або зменшення середньої кількості днів на інкасацію буде свідчити про зміни в кредитній політиці та (або) зміни в ефективності інкасацій.

К_одз та СВДЗ є оберненими один до одного.

Кількість днів у році, поділена на середній період погашення дебіторської заборгованості, дає коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості. Кількість днів у році, поділена на коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, дає середній період погашення дебіторської заборгованості. Таким чином, для аналізу можна застосувати будь-який із показників.

Поряд із К_одз існує також коефіцієнт оборотності товарно-матеріальних запасів (К_оз), який розраховують так:

К_оз = МВРП / СЗ,

МВРП - матеріальні витрати в процесі звичайної діяльності, які відносять на витрати звітного періоду, тобто собівартість реалізованої продукції, витрати операційної діяльності та інші витрати звичайної діяльності в розрізі матеріальних витрат.

Методика розрахунку МВРП є досить складною. Для цього слід визначити частку матеріальних витрат у виробленій продукції, операційних та інших витратах у процесі звичайної діяльності. Цю частку визначають як відношення рядка 230 "Матеріальні затрати" до рядка 280 „Разом" "Звіту про фінансові результати" за звітний період (стовпчик 3 даного звіту), потім знайдену частку необхідно помножити на суму значень рядків 040, 070, 080, 090, 140, 150 і 160 "Звіту про фінансові результати" за звітний період (стовпчик 3) і в результаті ми отримаємо досить точно обсяг матеріальних витрат у реалізованій продукції, операційних та інших витратах у процесі звичайної діяльності за звітний період.

СЗ - Середні товарно-матеріальні запаси визначають як середнє арифметичне запасів на початок звітного року (сума рядків 100 "Виробничі запаси" та 11С "Тварини на вирощуванні та відгодівлі" стовпчик 3 "На початок звітного періоду "Балансу") та дату складання фінансове звітності (сума рядків 100 "Виробничі запаси" та 110 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі", стовпчик 4 "На кінець звітного періоду" "Балансу"), а саме (3поч+3кін)/2, де 3 - товарно-матеріальні запаси.

 

Величину, що стоїть у чисельнику формули беруть за період, котрий аналізують, у чисельник ставлять, як правило, середнє із початкової та кінцевої вартості запасів. Але тут, як і у випадку з дебіторської заборгованістю, може бути необхідним складніший розрахунок середнього значення вартості запасів, якщо брати до уваги сезонний елемент.

Коефіцієнт оборотності запасів показує швидкість з якою вони переходять у розряд дебіторське заборгованості в результаті продажу готової продукції.

К _оз, як і К_одз також часто переводять на часову основу, відому як середній строк поповнення запасів (ССПЗ), який розраховують так:

ССПЗ = КДР / К_оз ,

КДР - кількість днів в році;

К_оз - коефіцієнт оборотності товарно-матеріальних запасів.

 

Середній строк поповнення запасів як похідний показник від К_оз показує, через скільки днів в середньому товарно-матеріальні запаси реалізовуються у сумі проданої продукції.

ССПЗ обернений до К_оз, тому при аналізі ліквідності запасів можна успішно використати два названих показники.

Як правило, чим вища оборотність запасів, тим вища ефективність управління ними. Правда, інколи порівняно високий коефіцієнт оборотності запасів може бути результатом їх незначної кількості, частих вичерпувань запасів, або несуттєвого обсягу їх поповнення. Для фірми може бути вигідніше здійснювати менші інвестиції в запаси і мати при цьому нижчий коефіцієнт оборотності.

Все ж таки потрібно не забувати про необхідність обережного інтерпретування вивченого показника. Так, наприклад, у компаній харчової промисловості (бакалійних крамниць, ресторанів тощо) значення К_оз великі, тоді як у компаній, які реалізовують дорогі товари (автомобілі або одяг високої моди), значення цього показника набагато нижчі.

Якщо коефіцієнт оборотності запасів порівняно низький, то це може бути ознакою або повільного обороту запасів, або зносу їх якоїсь частини. Списання зносу обов'язково призводить до переоцінки продукції на складі, що, в свою чергу, не дозволяє розглядати запаси як ліквідний актив.

Оскільки коефіцієнт оборотності дає лише приблизну оцінку, ми повинні особливо вивчати всі "вузькі місця" в управлінні, які тільки можна виявити. В цьому випадку корисно розраховувати коефіцієнти оборотності основних "неблагополучних" компонентів запасів.

Взагалі, якщо виникає хоча б непряма ознака, проблеми, необхідно дослідити її якомога глибше, щоб виявити першопричину, звичайно, за умови наявності необхідних інструментів аналізу, а саме:

ü даних про об окремих видів запасів,

ü про обсяги і причини зносу,

ü уцінкі-дооцінки запасів тощо,

що для зовнішнього користувач фінансової звітності є досить проблематичним.