Адміністративний захист авторського права і суміжних прав

 

Зміст адміністративного захисту авторського права та суміжних прав полягає у здійсненні уповноваженими державою органами виконавчої влади та їх посадовими особами владних заходів з регулювання діяльності, перш за все підприємницької, пов’язаної з належним використанням отриманих авторського права та суміжних прав, правомірним користуванням об’єктами вказаних прав, а також впливу за допомогою певних процесуальних інструментів на осіб, які порушують вказані права.

Заходи адміністративного впливу на порушників авторського права та суміжних прав є найбільш оперативними, процесуально спрощеними по відношенню до дій кримінального провадження, економічно обґрунтованими та дієвими. Економічний та психологічний ефект на порушників від вказаного впливу у певних випадках перевищує результати, які дає кримінальне провадження: за короткий відрізок часу особа-порушник втрачає матеріальні цінності (контрафактні примірники творів, обладнання та апаратуру, яка використовувалася для їх відтворення, тиражування та розповсюдження), несе негативні наслідки матеріального (штрафи) та морального (стреси, психічні переживання, негативне ставлення з боку споживачів, представників суспільства) характеру.

 

Порядок застосування статті 51-2 КУАП

 

Згідно зі статтями 15, 32, 33, 43, 47 Закону України «Про авторське право і суміжні права», Постанови Кабінету Міністрів України № 71 від 18.01.2003 р. «Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку її виплати» та Постанови Кабінету Міністрів України № 72 від 18.01.2003р. «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав» при використанні

Музики в громадських закладах (кафе, бари, ресторани, клуби, магазини, зали ігрових автоматів і т.і.) керівник закладу повинен мати договір з організацією колективного управління «про надання дозволу на право публічного використання музичних творів».

Відсутність такого договору є порушенням авторських і суміжних прав та підпадає під ознаки адміністративного правопорушення за ст. 51-2 КУпАП.

Приклади скалдання адміністративних протоколів у випадку музичного супроводу з використанням магнітофону, музичного центру, комп’ютера, музичного апарату, музичного програвача наведені у додатку 3.

Протокол про адміністративне правопорушення складається на керівника суб’єкта господарювання або на керівника закладу (довірену особу) за наявності нотаріально завіреної довіреності.

Якщо в одній будівлі є орендатори – суб’єкти господарювання, які самостійно здійснюють господарську діяльність, то до адміністративної відповідальності притягується керівник підприємства (або уповноважена особа), яке вказано в Дозволі на розміщення об’єктів торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування.

У випадку, коли в приміщенні закладу лунає музика (у тому числі фонове озвучення), любих виконавців, в любому виді – за участі музикантів (живе виконання), ди-джеїв або за допомогою любих технічних пристроїв (радіоприймач, магнітофон, телевізор, комп’ютер) і у керівника відсутній договір з Організацією Колективного Управління, це є порушенням авторських і суміжних прав та підпадає під ознаки правопорушення за ст. 51-2 КУпАП.

Любе використання музичних творів в громадських закладах є їх публічним виконанням і відповідно вимагає дозволу від Організації Колективного Управління і ніякі пояснення, як використання музичного фону для себе та свої працівників, не повинні сприйматися.

Приклади скалдання адміністративних протоколів у випадку використання музичних автоматів наведені у додатку 3.

Тобто, в даному випадку мають бути оформлені два протоколи про адміністративне правопорушення: на керівника закладу і власника музичного автомату або на їх уповноважених осіб(за наявності нотаріально завіреної довіреності), але судом розглядатися в одному провадженні.

При складанні протоколу необхідна наявність свідків виявленого правопорушення.

Слід звернути увагу на якісне документування правопорушення та фіксування доказової бази.

З метою з’ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу здійснюється огляд приміщень, а також документів (дозвільні документи на господарську діяльність, про сплату податку, про трудові відносини, договори оренди, договори на право використання об’єктів права інтелектуальної власності та фінансові документи про сплату роялті).

Відповідно до п. 8 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності в ході проведення заходу посадова особа має право фіксувати процес здійснення заходу або окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки. Таким чином, в ході проведення заходу факти використання суб’єктом господарської діяльності фонограм, відеограм, аудіовізуальних творів можна фіксувати засобами аудіо- та відеотехніки на що обов’язково звернути увагу свідків та представника суб’єкта господарювання, а також здійснити відповідний запис в акті перевірки або протоколі огляду.

Крім того, необхідно звернути увагу на апаратуру з допомогою якої здійснюється використання об’єктів права інтелектуальної власності (телевізори, радіоприймачі, магнітофони, програвачі, комп’ютери, посилювачі і т. і.), де вони знаходяться та записати їх назви і номери. Відмітити також наявність звукових колонок, їх кількість та місця розташування. Вияснити кому належить наявна апаратура.

При наявності носіїв інформації (диски для лазерних систем зчитування, відеокасети, аудіокасети чи жорсткий диск комп’ютера з записаними фонограмами, аудіовізуальними творами) вони, відповідно до статей 264, 265 КУпАП, повинні вилучатися як речові докази скоєного правопорушення і оформлятися протоком огляду та вилученням, або вказувати про це в протоколі про адміністративне правопорушення.

Наряду з цим, окрім притягнення правопорушника до адміністративної чи кримінальної відповідальності, мають вирішувати також питання щодо завданих суб’єкту права (протиправними діями) збитків і стягнення відшкодування (керуючись статтями 40 та 283 КУпАП).

Потрібно встановлювати суб’єкт права інтелектуальної власності та повідомляти йому про порушення його права. Також необхідно з’ясувати питання, чи вимагає він відшкодування завданих збитків, розмір яких має підтверджуватися розрахунками.

Розмір спричинених збитків має значення для правильної кваліфікації дії правопорушника, і для визначення адміністративного стягнення.

У випадку, якщо матеріальна шкода від правопорушення складає рівень 20 н.м.д.г. і більше (5150 грн. і більше), то настає кримінальна відповідальність за статтею 176 «Порушення авторського права і суміжних прав» Кримінального кодексу України.

Так, згідно ч. 1 ст. 176 КК України «Порушення авторського права та суміжних прав”, незаконне використання творів без дозволу осіб, які мають авторське право, карається штрафом від 500 до 1 тисячі н.м.д.г.

ч. 2 ст. 176 - ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі (200 і більше разів перевищує н.м.д.г.) караються штрафом від 1000 до 2000 н.м.д.г. або виправними роботами на строк до двох років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з конфіскацією виконань, фонограм, аудіо- та відеокасет, дискет, інших носіїв інформації та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення.

ч. 3 ст. 176 – дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені посадовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі (у тисячу і більше разів перевищує н.м.д.г.), - караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч н.м.д.г. або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до шести років або без такого та з конфіскацією всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп’ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для їх виготовлення.