Рекомендації щодо контролю за використанням об’єктів права інтелектуальної власності при проведенні гастрольних заходів.

 

Загальні засади організації гастрольних заходів в Україні, а також порядок справляння та використання збору за проведення гастрольних заходів визначає Закон України від 10 липня 2003року № 1115-ІУ «Про гастрольні заходи в Україні» (далі-Закону).

Порядок організації і проведення гастрольних заходів затверджено Постановою Кабінету Міністрів від 15 січня 2004р. №35.

Згідно ст. 2 Закону під час проведення будь-яких гастрольних заходів організатори заходу несуть відповідальність за дотримання положень законодавства України про авторські і суміжні права.

Згідно Постанови КМУ №72 від 18.01.2003 р. у випадку публічного використання музичних творів під час концертних, естрадних, циркових, танцювальних та інших програм організатор виплачує авторську винагороду у вигляді відсотків, отриманих з доходів від даної програми. У разі відсутності доходів (під час проведення благодійних концертів та різних святкувань) авторська винагорода виплачується як відсоток загальної суми витрат організатора на проведення заходу.

Гастрольні заходи проводяться організаторами на підставі договорів, укладених відповідно до закону з гастролерами, власниками (уповноваженими ними органами чи особами) сценічних майданчиків та іншими підприємствами, установами та організаціями.

Координацію діяльності, пов’язаної з організацією та проведенням гастрольних заходів на відповідній території, здійснюють Міністерство культури Автономної Республіки Крим, головне управління культури і мистецтв Київської міської держадміністрації, управління культури обласних та Севастопольської міської держадміністрацій, відділи культури районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій.

З метою забезпечення доступності для населення усіх видів послуг у сфері культури, упорядкування організації та проведення гастрольних заходів Міністерство культури Автономної Республіки Крим, головне управління культури і мистецтв Київської міської держадміністрації, управління культури обласних та Севастопольської міської держадміністрацій ведуть облік гастрольних заходів, що проводяться на відповідній території, шляхом внесення їх до банку даних гастрольних заходів (далі-орган, що веде облік). На підставі відомостей, що надаються зазначеними органами, Мінкультури формує Єдиний банк даних гастрольних заходів, що проводяться в Україні.

Організатори гастрольних заходів, гастролери, підприємства, установи та організації, залучені до організації та проведення гастрольних заходів, а також власники (уповноважені ним органи чи особи) стаціонарних майданчиків у межах своїх повноважень забезпечують дотримання вимог законодавства про культуру, авторські та суміжні права, захист прав споживачів.

Для внесення гастрольного заходу до банку даних організатор не пізніше ніж за 10 днів у разі проведення заходу, розрахованого на аудиторію до 1000 глядачів, і не пізніше ніж за місяць у разі проведення заходу, розрахованого на аудиторію більше ніж 1000 глядачів, подає відповідному органу, що веде облік, заявку на проведення гастрольного заходу, в якій зазначається адреса (місцезнаходження) організатора гастрольного заходу, назва, час і місце його проведення.

До заяви додаються:

- копії статутних документів (для юридичних осіб) та свідоцтва про державну реєстрацію, засвідчені в установленому порядку;

- програма гастрольного заходу, з визначенням його статусу (міжнародний, всеукраїнський, обласний тощо), формату (фестиваль, концерт, вистава тощо), мови (мов), якою (якими) буде супроводжуватися захід, переліку виконавців і творів.

Орган, що веде облік, протягом 3 днів після подання заявки видає організатору свідоцтво про проведення гастрольного заходу (далі- свідоцтво) за формою, затвердженою Мінкультури. Воно є єдиним документом, що підтверджує право на його проведення, для всіх видів гастрольних заходів. Проведення гастрольних заходів без свідоцтва не дозволяється.

Свідоцтво заповнюється уповноваженою посадовою особою органу, що веде облік, засвідчується підписом керівника цього органу і скріплюється печаткою. Воно має позначену друкарським способом серію. Наприклад: м. Київ – КВ; Харківська область – ХА.

На підставі викладеного слід визначитись з пріоритетами в діяльності по контролю за використанням об’єктів права інтелектуальної власності при проведенні гастрольних заходів. Перевірки планові чи позапланові не повинні бути самоціллю. Усі ці та інші заходи мають підпорядковуватись одній меті – використання об’єктів права інтелектуальної власності при проведенні гастрольних заходів відповідно до вимог чинного Законодавства України.

Роботу слід починати з налагодження стосунків з органом, що веде облік та тісної співпраці з представниками організацій колективного управління (далі-представники ОКУ). У спілкуванні з керівниками та уповноваженими особами органу, що веде облік слід звернути увагу на відповідність процедури оформлення та видачі свідоцтва організатору гастрольного заходу з затвердженим наказом Міністерства культури і мистецтв України від 23.03.2004р. № 155 «Порядком оформлення та видачі свідоцтва про проведення гастрольних заходів та необхідність тісної співпраці з представниками організацій колективного управління в недопущенні порушень законодавства при проведенні гастрольних заходів». Під час отримання Свідоцтва на право проведення гастрольного заходу організатору нагадується про вимогами чинного законодавства України про авторські і суміжні права.

Дуже важливим моментом є також проведення роз’яснювальної роботи серед суб’єктів господарювання – організаторів гастрольних заходів. Всі вони відомі органу, що веде облік і в достатній мірі залежать від нього. На цій підставі спільно з керівництвом органу, що веде облік, представниками ОКУ необхідно зібрати цих суб’єктів господарювання і провести роз’яснення щодо їх відповідальності за дотримання законодавства України про авторське право і суміжні права та необхідності взаємодії з представниками ОКУ відповідно до цих вимог.

Серед особливо важливих документів, які надає організатор гастрольного заходу, є програма гастрольного заходу з визначенням переліку виконавців і творів. Якраз перелік виконавців і творів є тим інструментом, з використанням якого представники ОКУ мають вирішувати з організатором гастрольного заходу питання захисту авторських і суміжних прав під час запланованого заходу.

У випадку коли організатор гастрольного заходу ігнорує виконання вимог чинного законодавства то ОКУ, як представники правовласників повинні звертатися до державного інспектора та підрозділу ДСБЕЗ МВС України з відповідною заявою щодо порушення суб’єктом господарювання авторських і суміжних прав. На підставі отриманої заяви проводиться раптова перевірка суб’єкта господарювання під час здійснення гастрольного заходу. В ході перевірки у присутності понятих та представників право власників з використанням аудіо-відео апаратури фіксуються всі виконані твори. Складаються необхідні процесуальні документи, а носій з зафіксованими на ньому творами з супроводжувальним листом направляється до ДП УААСП для дослідження і надання офіційного підтвердження щодо назв творів, їх виконавців, відповідності виконавців і творів до заявленої програми, суб’єктів авторського права і суміжних прав і їх представників.

Чинним законодавством передбачена адміністративна відповідальність за порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності.

Так, стаття 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП, встановлює, що незаконне використання об’єкта права інтелектуальної власності (літературного чи художнього твору, їх виконань, фонограм, передачі організації мовлення, комп’ютерної програми, бази даних, наукового відкриття, винаходу корисної моделі, промислового зразка, знака для товарів і послуг, топографії інтегральної мікросхеми, раціоналізаторської пропозиції, сорту рослин тощо), привласнення авторства на такий об’єкт або інше умисне порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом, тягне за собою накладення штрафу від 10 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (н.м.д.г.), тобто від 170 до 3400 грн., з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення.

Об’єктом даного адміністративного правопорушення є комплекс майнових і особистих немайнових прав, що належать авторам результату інтелектуальної і науково-технічної діяльності.

Об’єктивна сторона правопорушення виражається в дії у вигляді незаконного використання об’єкта права інтелектуальної власності шляхом присвоєння авторства на такий об’єкт або шляхом здійснення інших дій, що порушують права на об’єкт права інтелектуальної власності.

Відповідно до положень Закону України «Про авторське право і суміжні права», використання твору автора іншими особами (користувачами) здійснюється на підставі авторського договору з виплатою авторської винагороди. Отже, використання твору автора без укладення відповідного договору, без надання автором письмового дозволу, вважається незаконним.

Суб’єкт правопорушення – фізична особа, що на момент вчинення правопорушення досягла 16 років.

Суб’єктивна сторона правопорушення може бути виражена тільки у формі прямого наміру, тобто особа усвідомлює, що своїми протиправними діями вона порушує права на об’єкт права інтелектуальної власності і свідомо допускає настання таких наслідків у вигляді заподіяння авторові (або право власнику) матеріальної шкоди.

Навмисна провина полягає в усвідомленні особою протиправного характеру вчиненого нею, тобто їхньої незаконності. Непотрібно також, щоб правопорушник точно знав, коли і яким органом вчинення таких дій заборонене або яке стягнення може бути накладене за здійснене правопорушення. Достатньо того, щоб правопорушник усвідомлював неприпустимість вчинених ним дій, про протиправність яких звичайно широко інформоване населення.

У випадку, якщо матеріальна шкода від правопорушення складає рівень 20 н.м.д.г. і більше (5150 грн. і більше), то настає кримінальна відповідальність за статтею 176 Кримінального кодексу України.

Згідно зі статтею 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що передбачені статтею 51-2 КУпАП, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ, органів державної податкової служби, державні інспектори з питань інтелектуальної власності, державні інспектори з охорони прав на сорти рослин.

Для суду одним із основних джерел доказів при прийнятті рішення в адміністративні справі є протокол про вчинення адміністративного правопорушення, який офіційно засвідчує факти неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність і служить підставою провадження в справі про адміністративне правопорушення і тому до нього висуваються певні умови (стаття 256 КУпАП).

Виходячи з того, що суть адміністративного правопорушення, склад якого передбачений ст. 51-2 КУпАП, полягає, як зазначалось раніше, в незаконному використанні, привласненні авторства та в іншому незаконному порушенні прав на об’єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом, у протоколі обов’язково має бути зазначено, які саме дії правопорушника утворюють незаконне використання, привласнення авторства, чи інше незаконне порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності і статтю якого спеціального закону ними порушено.

Наприклад, при перевірці суб’єкта господарювання-організатора гастрольного заходу останнім не надано угод та документів, що підтверджують законність використання творів, чим порушено ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», що тягне адміністративну відповідальність за ст. 51-2 КУпАП. Крім того, необхідно надати перелік назв незаконно використаних творів та кому належить право інтелектуальної власності на них.

Після отримання результатів дослідження зафіксованих творів та визначення суб’єктів авторського права і суміжних прав формується і передається до місцевого суду справа про адміністративне правопорушення. Бажано, щоб були підготовлені та надані дані про розміри матеріальних і моральних збитків, завданих суб’єктам авторського права і суміжних прав в результаті незаконного використанні їх творів в ході проведеного гастрольного заходу. Ці дані повинні бути включені до адмінсправи.

За результатами розгляду справи на вид, розміри і причини притягнення до відповідальності необхідно готовити відповідні листи до підприємства, установи та організації, які залучались до організації та проведення гастрольного заходу, а також власнику стаціонарного майданчика у межах своїх повноважень повинні були забезпечити дотримання вимог законодавства, авторські та суміжні права з рекомендаціями щодо усунення умов скоєння подібних правопорушень. Крім того, через засоби масової інформації висвітлити наявну проблему та приклади понесеної відповідальності організаторами гастрольних заходів, які в своїй діяльності порушили вимоги законодавства.

Слід зазначити, що в ході проведення гастрольних заходів існує практика порушень «Інструкції з ведення квиткового господарства в театрально-видовищних підприємствах», затвердженої Міністерством культури і мистецтв України №452 від 07.07.1999 р. під час реалізації квитків.

Внаслідок того, що організаторами гастрольних заходів здебільшого є фізичні особи-підприємці, що сплачують єдиний податок, їх фінансова діяльність практично не контролюється податковими органами.

Згідно ст. 47 ч. 4 Закону України «Про авторське право і суміжні права» користувач зобов’язаний надавати організаціям колективного управління точний перелік використаних творів разом з документально підтвердженими даними про одержані доходи від їх використання та повинен виплачувати ОКУ авторську винагороду в передбачений термін і в обумовленому розмірі.

З отриманої винагороди ОКУ (чи відповідні автори), у свою чергу, вираховують до бюджету України визначені Законом податки, а саме податок з доходів фізичних осіб.

Терміни нарахування і виплати винагороди встановлені ст. 4 ч. 4.2.2. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», тобто - щомісячно.

За даними, що були оприлюднені під час парламентських слухань у Верховній Раді України 21 березня 2007р., до державного бюджету за 6 років не надійшло у вигляді податку з роялті – 977,29 млн. грн.

При належній організації на практиці збору авторської винагороди (роялті) сума планових надходжень до бюджету у вигляді податків з роялті за використання творів і виконань буде складати щорічно більш ніж 300 млн. грн.