Сучасне інформаційне середовище та його вплив на дошкільника

Бурхливий розвиток інформаційних технологій, який розпочався в середині 20-го сторіччя заклало основу формування суспільства абсолютно нового типу – інформаційного суспільства.

Живучи в сучасному світі, ми постійно стикаємося із засобами масової інформації. Вони настільки міцно заснувалися в нашій повсякденності, що ми навіть уявити собі не можемо свого існування без них. Значення засобів масової інформації в житті сучасного суспільства важко переоцінити, вони займають у розвитку суспільства особливе місце. Їх вплив на людину починається в самому ранньому віці і продовжується все життя. У сучасному світі засоби масової інформації взяли на себе значну частину функцій з формування свідомості людей, виховання їх смаків, поглядів, звичок, уподобань.

В останні роки радикально змінилися критерії та оцінки ступеня розвиненості та свободи суспільства. Зараз головним чинником успішного життя виступає кількість інформації та рівень можливого доступу до неї. Ми не уявляємо свого життя без комп’ютера, Інтернету, а про телефони взагалі мова не йде. Діти з народження вміють користуватися мобільними телефонами та привчені звітувати батькам про кожен свій крок. Безумовно, таке блискуче володіння засобами зв’язку з самого дитинства полегшить опанування вже більш складної техніки в подальшому, але чи сприяє це елементарній самостійності майбутнього повноцінного громадянина здорового суспільства; чи прищеплює самостійність; чи дає можливість мислити та приймати рішення самостійно? Очевидно, що відповіді на поставлені питання ми отримаємо вже через декілька років, коли на зміну нині діючим управлінцям, робітникам, вчителям та лікарям прийде нова генерація.

Уже з дошкільного віку дитина потрапляє у так званий інформаційний простір, що визначається як сукупність баз і банків даних, інформаційно-телекомунікаційних мереж і систем, а також технологій їх ведення та використання, які функціонують на основі загальних принципів і правил, що забезпечують інформаційну взаємодію організацій.

Інформаці́йний про́стір (англ. Information space) — сукупність результатів семантичної діяльності людства. Зазначений простір може розумітися як у переносному значенні, так і в ідеалістичному, останній підхід розвивається у філософії, а також у паранаукових і псевдонаукових дослідженнях. Інформаційний простір може розумітися як «світ імен та назв, близький онтологічному»^[1]. Цей термін використовують, як логічне протиставлення об'єктному(предметному, фізичному, матеріальному) світові: частіше під формулюванням «інформаційного поля» у цариніпарапсихології.

Інформаційним простором також вважається сукупність:

· банків даних і баз даних;

· технологій їх супроводу та використання;

· інформаційних телекомунікаційних систем, що функціонують на основі загальних принципів й забезпечують інформаційну взаємодію організацій та громадян, а також задоволення їх інформаційних потреб.

Основними компонентами інформаційного простору є:

· інформаційні ресурси;

· засоби інформаційної взаємодії;

· інформаційна інфраструктура.

Поряд із терміном „інформаційний простір” існує поняття „інформаційне середовище”, що розглядається як світ інформації навколо людини і світ його інформаційної діяльності.

Сучасна людина занурена в інформаційне середовище, адже живе серед телебачення, книг, журналів, та комп’ютерних ігор. Таким чином, інформація відіграє все більшу роль в життєвому циклі людини, пронизує всю її діяльність та формує інформаційний спосіб життя.

Звичайно, що дитина дошкільного віку також занурена в інформаційний простір, має можливість отримувати інформацію з різних джерел.

Великий вплив на інтелектуальний, емоційно-ціннісний та фізичний розвиток дитини має предметно-ігрове розвивальне середовище. Як його невід'ємні елементи, дедалі ширше застосовуються нові інформаційні технології, в основі яких — комп'ютерна техніка. Комп'ютеризація поступово проникає практично в усі сфери життя і діяльності сучасної людини, вносить свої корективи і у підходи до розвитку та освіти дітей дошкільного віку.

Комп’ютер, як інструмент для обробки інформації, може служити і потужним технічним засобом навчання і відігравати роль незамінного помічника у вихованні дошкільників.

Психологи відзначають: чим раніше дитина познайомиться з комп’ютером, тим меншим буде психологічний бар’єр між нею і машиною, тому що в дитини практично немає страху перед технікою. Чому? Тому що комп’ютер приваблює дітей, як будь-яка нова іграшка, і саме так у більшості випадків вони на нього дивляться.

Спілкування дітей дошкільного віку з комп’ютером починається з комп’ютерних ігор, ретельно підібраних з урахуванням віку й навчальної спрямованості.

Основи формування комп’ютерної грамотності та знайомства з навколишнім світом з допомогою комп’ютера входить до варіативної частини Базового компонента дошкільної освіти (нова редакція). У освітній лінії 4.1. «Комп’ютерна грамота» у змісті освіти «Інформатична компетенція»висвітлено програмові вимоги щодо досягнення результатів роботи із оволодінням навичок роботи із комп’ютером дітьми дошкільного віку.

Виходячи з особливостей діяльності ДНЗ, інформаційне середовище у контексті планування та організації освітнього процесу в ДНЗ може розглядатися на двох рівнях:

· на рівні інформаційне середовищедошкільного навчального закладу – ведення ділової документації дошкільної установи, документації керівника дошкільного закладу, методиста; створення електронних баз та паперових носіїв інформативної, довідкової та професійної літератури; ведення фінансового обліку ДНЗ; ведення (електронне та паперове) документації медсестри, завідувача господарчої частини; створення сайту ДНЗ, електронне листування та обмін інформацією тощо.

· на рівні інформаційного середовища групи дошкільного закладу – відображення на електронних носіях планування роботи вихователя протягом дня (тижня, місяця, кварталу, року); використання комп’ютерного обладнання в освітньому процесі; використання різних видів ТЗН.