Надання конфіденційної інформації третім особам

Згідно з Етичним кодексом психолога (прийнятим на І Уста­новчому з'їзді Товариства психологів України 20 грудня 1990р. в м. Києві) психологи несуть особисту відповідальність за свою роботу.

Психолог зобов'язаний дотримуватися конфіденційності у всьо­му, що стосується взаємин з клієнтом, його особистого життя і життє­вих обставин. Виняток становлять випадки, коли виявлені симптоми є небезпечними для клієнта та інших людей, і психолог зобов'яза­ний поінформувати тих, хто може надати кваліфіковану допомогу.

Конфіденційності можна не дотримуватися, якщо клієнт просить або дає згоду, аби в його інтересах інформацію було передано іншій особі, або за офіційним запитом.

 

Заклади охорони здоров’я

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 1 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» від 05.07.2012 № 5081-VІ (далі — За­кон про екстрену медичну допомогу), невідкладний стан людини — раптове погіршення фізичного або психічного здоров'я, що ста­новить пряму та невідворотну загрозу життю та здоров'ю людини або оточуючих її людей і виникає внаслідок хвороби, травми, отру­єння або інших внутрішніх чи зовнішніх причин.

Згідно з частиною 3 статті 3 Закону про екстрену медичну до­помогу у разі виявлення людини у невідкладному стані, яка не може особисто звернутися за наданням екстреної медичної допо­моги, та за відсутності медичних працівників на місці події, грома­дянин України або будь-яка інша особа, які виявили таку людину, зобов'язані негайно здійснити виклик екстреної медичної допомоги або повідомити про виявлену людину у невідкладному стані та про місце події працівників найближчого закладу охорони здоров'я чи будь-яку особу, яка зобов'язана надавати домедичну допомогу та знаходиться поблизу місця події.

Отже, у разі виявлення в дитини симптомів, які свідчать про безпосередню небезпеку для неї чи оточення, практичний психо­лог зобов'язаний (залежно від стану дитини) викликати екстрену медичну допомогу та/або повідомити відповідний заклад охорони здоров'я та законного представника дитини.

 

Кримінальна міліція

Найчастіше до загальноосвітніх навчальних закладів із запи­тами щодо надання інформації про дітей, зокрема характеристик, звертається міліція. Ці запити повинні бути оформлені працівни­ками міліції відповідно до Інструкції з оформлення документів у системі Міністерства внутрішніх справ України (МВС), затвердженої наказом МВС від 27.07.2012 № 650, та повинні мати такі обов'язкові реквізити:

• назва підрозділу;

• назва виду документа;

• дата;

• реєстраційний індекс документа;

• заголовок до тексту документа;

• текст документа;

• відмітка про наявність додатків;

• підпис;

• відбиток печатки органу внутрішніх справ.

Особливо слід звертати увагу на обґрунтованість необхіднос­ті отримання конфіденційної інформації.

Згідно з пунктами 9, 17 статті 11 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-ХІІ міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право: за дорученням слідчого органу досудового розслідування, прокурора проводити або брати участь у прове­денні процесуальних дій у кримінальному провадженні та виконува­ти ухвали слідчого судді, суду про привід учасників кримінального провадження у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України від 05.04.2001 № 2341-Ш; одержувати безперешкод­но і безплатно від підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та об'єднань громадян на письмовий запит відомості (зокрема й ті, що становлять комерційну та банківську таємницю], не­обхідні у справах про злочини, що знаходяться у провадженні міліції.

Абзацом 15 частини 2 статті 5 Закону України «Про орга­ни і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» від 24.01.1995 № 20/95-ВР визначено, що уповноважені підрозділи органів внутрішніх справ зобов'язані отримувати від підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності відомості, не­обхідні у зв'язку з матеріалами про правопорушення, що перебува­ють у її провадженні.

Відповідно до пункту 1.2 Інструкції з організації роботи під­розділів кримінальної міліції у справах дітей, затвердженої МВС від 19.12.2012 № 1176, зареєстрованого в Міністерстві юстиції Укра­їни 15.01.2013 за № 121/22653 (далі — Інструкція № 1176), одним з основних завдань підрозділів кримінальної міліції у справах дітей є організація та здійснення заходів індивідуальної профілак­тики з дітьми, які вчинили адміністративні та кримінальні правопо­рушення, були засуджені до покарання, не пов'язаного з позбавлен­ням волі, звільненими зі спеціальних виховних установ.

Пунктом 3.8 Інструкції № 1176 визначено, що заходи індиві­дуальної профілактики здійснюються щодо дитини, яка схильна до вчинення адміністративних правопорушень або вчинила криміналь­не правопорушення, була засуджена до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, звільнена зі спеціальної виховної установи.

Згідно з пунктом 4.3 Інструкції № 1176 поставленню на профі­лактичний облік підлягає дитина:

• засуджена судом до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі;

• звільнена за рішенням суду від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру без поміщення до школи або професійного училища соціальної реабілітації для дітей, які потребують особливих умов виховання;

• звільнена за рішенням суду від кримінальної відповідальності та покарання на підставі Закону України «Про амністію»;

• повідомлена про підозру в учиненні кримінального правопорушення;

• звільнена зі спеціальної виховної установи Державної пенітенціарної служби України;

• якій винесено офіційне попередження про неприпустимість учинення насильства в сім'ї; яка вчинила адміністративне або кримінальне правопору­шення;

• якій закладом охорони здоров'я встановлено діагноз «наркоманія», «токсикоманія», «алкоголізм»;

• яка два і більше разів учинила адміністративне правопорушення.

Під час поставлення дитини на профілактичний облік заводить­ся обліково-профілактична справа, в якій разом з іншими докумен­тами, повинні бути і характеристики з місця проживання, навчання або роботи, що поновлюються надалі кожні шість місяців та при ви­рішенні питання про зняття з обліку (пп. 4.5, 4.9 Інструкції № 1176).

Працівники міліції під час організації заходів із встановлення місцезнаходження дитини, яка зникла безвісти, також можуть використовувати соціально-педагогічні характеристики за місцем проживання, навчання, роботи (п. 5.2 Інструкції № 1176).

Також Кримінальним процесуальним законодавством України встановлено, що під час досудового розслідування та судового роз­гляду кримінальних правопорушень, вчинених неповнолітніми, повинні з'ясовуватися умови життя та виховання неповнолітнього, ситуація в школі чи іншому навчальному закладі або на виробництві, де навчається або працює неповнолітній, його ставлення до навчання чи роботи, взаємини з вихователями, учителями, однолітками, харак­тер і ефективність виховних заходів, що раніше застосовувалися до нього (ст. 485,487 Кримінального процесуального кодексу України).

 

Органи опіки та піклування

Запит про надання конфіденційної інформації можуть подавати також органи опіки та піклування під час здійснення ними діяльнос­ті, пов'язаної із захистом прав дитини.

Відповідно до пункту 3 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, за­твердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866, органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, район­них у містах, сільських, селищних рад (далі — органи опіки та піклу­вання), що відповідно до законодавства провадять діяльність з на­дання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьків­ського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із за­хисту особистих, майнових та житлових прав дітей. Безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно захисту прав ді­тей, зокрема дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклу­вання, покладаються на служби у справах дітей.

У пунктах 52 та 53 цього Порядку зазначено, що служба у спра­вах дітей із залученням працівників органів освіти та охорони здоров'я за місцем проживання дитини здійснює контроль за умо­вами утримання, навчання, виховання дитини, над якою встанов­лено опіку, піклування, яка влаштована у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, шляхом відвідування родини. Щороку служ­ба у справах дітей готує висновок про стан утримання, навчання та виховання дитини на основі інформації, що подається працівником центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, який здійснює со­ціальне супроводження прийомної сім'ї, дитячого будинку сімейно­го типу, вихователем дошкільного навчального закладу або класним керівником загальноосвітнього навчального закладу, в якому навча­ється дитина, дільничним лікарем-педіатром, дільничним інспекто­ром місцевого відділу міліції.

Відповідно до вищезазначених нормативно-правових актів кон­фіденційна інформація, яка стала відома практичному психологу під час здійснення ним професійної діяльності, може бути розголошена:

• працівникам закладів охорони здоров'я (за попередньою згодою законного представника дитини);

• підрозділам кримінальної міліції у справах дітей при організації та здійсненні заходів індивідуальної профілактики з дітьми, які вчинили адміністративні та кримінальні правопорушення, були засуджені до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, звільненими зі спеціальних виховних установ, а також заходів із встановлення місцезнаходження дитини, яка зникла безвісти;

• під час здійснення кримінального провадження щодо не­повнолітнього;

• під час здійснення органами опіки та піклування діяльності, спрямованої на захист прав дитини.