Перша медична допомога при опіках, ушибах та розтягненнях.

Опіки виникають під дією високих температур. Опіки від світлового випромінювання, полум’я, окропу і гарячої пари називаються термічними, а від дії на шкіру і слизові оболонки сильних кислот і лугів, що спричиняють не тільки місцеве ураження, а й загальне отруєння організму, — хімічними.

Тяжкими є опіки від напалму та інших запалю­вальних речовин. Напалм прилипає до одягу і, про­довжуючи горіти, уражає не лише шкіру, а й підшкірну клітковину та м’язи й утворює глибокі опіки.

Залежно від глибини ураження шкіри і тканин тіла, розрізняють чотири ступеня тяжкостіопіків: легкий (І) — почервоніння шкіри; середньої тяжкості (II) — утворення пухирів; тяжкий (III) — змертвіння всієї товщини шкіри; надзвичайно тяжкий (IV) — обвуглювання тканин тіла.

При великих (понад 10—15% усієї поверхні тіла) опіках II—III ступенів, виникає тяжке загальне ураження організму — опікова хвороба, що нерідко ускладнюється опіковим шоком. Особливістю опікового шоку є його довготривалість (24—72 години). Опікова хвороба характеризується гострою інтоксикацією, порушенням у організмі водно-сольового обміну, що часто приз­водить до запалення легень, ураження печінки, нирок, гострих виразок шлунково-кишкового тракту.

При опіках, насамперед, потрібно погасити одяг, для чого на ураженого слід накинути пальто, ковдру тощо. Потім дати потерпілому випити теплої підсоленої води. Обпечену частину тіла звільняють від одягу, обрізаючи і залишаючи на місці ті його шматки, що прилипли до тіла. Не можна розрізати або роздушувати пухирі, торкатись обпаленої поверхні руками, змазувати її жиром, маззю чи іншими речовинами. На опікову поверхню накладається стерильна пов’язка.

При великих опіках, що займають значну поверхню тіла, ураженого слід загорнути в чисте простирадло, вжити всіх необхідних заходів для запобігання шоку і терміново транспортувати його до медичного закладу.

Удари – найбільш часті ушкодження м’яких тканин і кістково-суглобового апарату, які найчастіше виникають внаслідок удару тупим предметом. При рухах в суглобі, що перевищують його фізіологічних обсяг, або при русі у невластивому суглобу напрямку виникають розтягнення та розриви зв’язок, зміцнювальних суглоб.
Симптоми забитого і розтягування:

• Повідомлення потерпілого або свідків про те, що була травма.
• Припухлість в місці удару.
• Біль у місці удару.
• Помірне обмеження рухів.
• Можливе виникнення синця (синяка) в місці травми, аж до появи скупчень крові (гематом) при розриві великих судин під шкірою.
• При розриві або розтягуванні – різкий біль, швидкий розвиток набряку в області травми і значне порушення функції суглоба.

Перша допомога при ударі або розтягуванні:

· Забезпечити потерпілому спокій, і зручне положення пошкодженої частини тіла.

· Накласти тугу пов’язку на ділянку забитого місця. Так, при пошкодженні гомілковостопного, колінного чи ліктьового суглоба слід накласти на суглоб восьмиобразного пов’язку. При пошкодженні стегна або плеча зробити 5-6 турів бинта навколо кінцівки в зоні травми.

· При забитті носа – вставити в носові ходи ватні турунди.

· По можливості, надати пошкодженій частині тіла піднесене положення, що сприяє припиненню подальшого крововиливу в м’які тканини.

· Прикласти лід або примочки з холодною водою на місце забитого.

Якщо також є ушкодження шкірних покривів і м’язової тканини – змазати шкіру навколо рани 5% розчином йоду (спиртом, горілкою), на саму рану накласти стерильну пов’язку, і тільки потім проводити туге бинтування.

Якщо є кровотеча, спочатку необхідно його зупинити, обробити шкіру навколо рани, потім накласти стерильну і давить пов’язку.

При розтягуванні зв’язок можна дати потерпілому 0,5-1 таблетки анальгіну або будь-якого іншого знеболювального засобу.

При розтягуванні організувати транспортування потерпілого до лікаря для виключення можливої ​​тріщини кістки.
Що не можна робити при ударі або розтягуванні.

Пошкоджену кінцівку ні в якому разі не слід витягати і намагатися вправляти самим.

Не можна давати потерпілому анальгетики, якщо передбачається пошкодження і внутрішніх органів.