Охарактеризуйте властивості вогнегасної речовини – вода.

Вода має найвищу теплоємність порівняно з іншими вогнегасними речовинами і застосовується для гасіння горючих речовин у різних агрегатних станах. Речовина, яка горить, охолоджується до температури, за якої її горіння неможливе.

Водяна пара, що утворюється при випаровуванні, розбавляє горюче середовище до вмісту в ньому 14-15 % кисню, в результаті чого горіння припиняється. Пара перешкоджає потраплянню кисню на поверхню, яка горить, за рахунок змочування речовини, що горить, водою, в результаті чого горіння припиняється.

Розбавлювальна дія води полягає в тому, що об'єм пари в 1700 разів більший від об'єму випаровуваної води. Для води характерні окремі властивості, які обмежують область її застосування. Наприклад, у зв'язку з тим, що густина води більша від густини нафтопродуктів, останні при гасінні пожеж спливають на її поверхню і продовжують горіти; вода - електропровідна, тому не можна гасити електроустановки, які знаходяться під струмом.

 

Охарактеризуйте властивості вогнегасної речовини – хімічна піна.

Піна - вогнегасна суміш, яка складається з бульбашок газу, замкнутих в тонкі оболонки (плівки) з рідини. Вогнегасні властивості піни визначаються її кратністю, стійкістю, дисперсністю і в'язкістю. Кратність піни — відношення об'єму піни до об'єму її розчину, з якого вона утворена. Чим більша кратність, тим менша стійкість піни. Стійкість піни - опірність руйнуванню. Дисперсність піни обернено пропорційна розміру бульбашок.

Стійкість піни тим більша, чим вища дисперсність, а підвищення кратності зменшує дисперсність. В'язкість збільшує стійкість піни, але погіршує розчинність у рідині, яка горить.Піни застосовують для гасіння горючих рідин і речовин. В авіації їх застосовують в основному при гасінні ПММ і при пожежах на ПС.

Гасіння піною засноване на тому, що вона розпливається на поверхні рідини, яка горить, частково охолоджує її, утворює теплову ізоляцію поверхні речовини від притоку тепла із зони полум'я, перешкоджає доступу кисню повітря в зону горіння. Найчастіше застосовують повітряно-механічну і хімічну вогнегасні піші.

Хімічна піна утворюється при взаємодії карбонату або бікарбонату натрію з кислотою за наявності піноутворюючої речовини, яка являє собою емульсію двоокису вуглецю у водному розчині мінеральних солей, добувають піну в ежекторних переносних приладах — піногенераторах при розчині у воді піногенераторних порошків. З техніко-економічних міркувань хімічну піну найбільш раціонально застосовувати при гасінні пожеж ЛЗР з температурою спалаху не меншою за 61°С.

Хімічна піна складається з 80% вуглекислого газу, 19,7% води і 0,3% пенообразующего речовини, повітряно-механічна приблизно з 90% повітря, 9,8% води і 0,2% піноутворювача. Пінні вогнегасники застосовують для гасіння піною загорянь майже всіх твердих речовин, а також горючих і деяких легкозаймистих рідин на площі не більше 1 м ². Гасити піною зажевріли електричні установки та електромережі, що знаходяться під напругою, не можна, так як вона є провідником електричного струму. Крім того, пінні вогнегасники не можна застосовувати при гасінні лужних металів натрію і калію, тому що вони, взаємодіючи з водою, що знаходиться в піні, виділяють водень, який підсилює горіння, а також при гасінні спиртів, оскільки вони поглинають воду, розчиняючись в ній, і при попаданні на них піна швидко руйнується. Сучасні пінні вогнегасники використовують як газообразующего реагенту азид натрію, який легко розкладається з виділенням великої кількості азоту. До недоліків пінних вогнегасників відноситься вузький температурний діапазон застосування (5-45 ° C), висока корозійна активність заряду, можливість пошкодження об'єкту гасіння, необхідність щорічної перезарядки.