Картан, Анрі (нар. 1904) французький математик 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Картан, Анрі (нар. 1904) французький математик



 

А математику ще й тому вивчати слід, що вона розум до ладу приводить.

Ломоносов М.В. (1711-1765) –вчений-енциклопедист, поет

Жодне технічне вдосконалення неможливе без складних розрахунків. Але так само важко уявити розвиток будь-якої науки, включаючи суспільні, без використання досягнень сучасної математики і кібернетики. Математика, все глибше проникаючи в суміжні з нею і віддалені науки, стає непохитною опорою прогресу людських знань.

Митропольський Ю.О, (нар. 1917) – український математик

У вивчення природи математика робить найбільший вклад, бо вона розкриває впорядкований зв’язок ідей, за яким побудований Всесвіт.

Прокл (410-485)-грецький філософ

Тим, хто не знає математики, важко збагнути справжню, глибоку красу природи

Фейнман Р. (нар. 1918) – американський фізик

 

 

І.Функції багатьох змінних

 

Числові множини, способи їх задання.

Побудова області на площині

 

Числова множина – це множина, елементами якої є числа. Відомо, що N, Z, Q, I, R – множини натуральних, цілих, раціональних, ірраціональних та дійсних чисел. Їх прийнято зображати у вигляді точок на числовій осі.

Якщо елементами множини є впорядкована пара чисел, то маємо множину точок М(х,у) на площині ХОУ, така множина позначається R2.

У випадку, коли елементами множини є впорядковані трійки чисел, то маємо множину точок М(x,y,z) у просторі, яка позначається R3.

Часто доводиться розглядати впорядковані набори більшої кількості чисел. Наприклад, якщо х і у – координати точки місцевості, z – висота над рівнем моря в цій точці, t – температура, p – атмосферний тиск, g - відносна вологість повітря, v – величина швидкості вітру, a - напрям вітру, то впорядкований набір із восьми чисел (x, y, z, t, p,g, v, a) характеризує метеорологічний стан в даній місцевості.

У загальному випадку впорядкований набір із n чисел 1, х2, …, хn) по аналогії із n=2, n=3 теж зручно називати точкою, а множина точок М(х1, х2, …, хn) утворює n-вимірний арифметичний простірRn.

Дві точки M1(x1',x2',…,xn') і M2(x1'',x2'',…,xn'') збігаються між собою, якщо x1'= x1", …, xn'= xn".

Відомо, наприклад, що для двох точок М1(x1,y1,z1) і М2(x2,y2,z2) із простору R3 величина

 

є відстанню між цими точками. Подібним чином для двох точок М1 і М2, які належать Rn, величину

теж називають відстанню між точками М1 і М2.

Окремі числові множини, як правило, задаються за допомогою нерівностей. Якщо всі нерівності строгі (<; >), то множина називається відкритою. Наприклад,

інтервал: (a,b) = { x: a < x < b};

відкритий прямокутник: (a,b; c,d) = {(x,y): a<x<b, c<y<d};

відкритий паралелепіпед:

(a,b; c,d; e,p) = {(x.y,z): a<x<b; c<y<d; e<z<p}.

У загальному випадку можна говорити про відкритий n- вимірний паралелепіпед:

(a1,b1; a2,b2; … an,bn ) = {(x1, x2, … xn): a1<x1<b1; a2<x2<b2; … an<xn<bn }.

Cеред числових множин, які задаються нерівностями, часто зустрічаються також:

(x-x0 )2 + (y-y0 )2 < r2 -

відкритий круг у просторі R2 радіуса r з центром в точці М0 (x0 , y0 );

(x-x0 )2 + (y-y0 )2+ (z-z0 )2 < r2 -

відкрита куля у просторі R3 радіуса r з центром в точці М0 (x0 , y0,z0 );

(x1-x10)2 + (x2-x20)2 + … + (xn-xn0)2 < r2 -

відкрита куля в просторі Rn радіуса r з центром в точці М0 (x01 , х02, …, х0n ).

Означення 1.1. Околом точки називається довільна відкрита множина, яка містить дану точку.

У двовимірному випадку під околом точки розуміють круг, квадрат і т.п., що містять цю точку.

 

Означення 1.2. Множина точок називається зв'язною, якщо дві точки цієї множини можна з'єднати ламаною лінією, всі точки якої належать цій множині.

 

Означення 1.3. Точка М називається внутрішньою точкою множини D, якщо вона належить D разом з її достатньо малим околом.

 

Означення 1.4. Зв'язна множина, яка цілком складається із внутрішніх точок, називається областю.

Означення 1.5. Граничною точкою області D називається точка, в будь-якому околі якої знаходяться точки, які як належать області D, так і не належать їй.

Означення 1.6. Множина граничних точок області D називається її границею Г.

 

Означення 1.7. Область D разом з її границею Г називається замкненою областю D (позначається ).

Посилаючись на геометричну інтуіцію, можна сказати, що якщо з геометричного тіла зідрати його границю, то отримаємо відкриту множину.

На рисунку 1.1. точка М0 (x0 , y0 ) – внутрішня точка області D, точка М1 належить границі Г області D. Область D – відкрита, а область - замкнена область.

 

Рис. 1.1.

 

На рисунку 1.1. окіл точки М0 (x0 , y0 ) зображений в вигляді круга і квадрата.

Наприклад, замкнені області:

сегмент: [a, b] =

замкнений прямокутник:

[a, b; с, d] =

замкнений круг радіуса r з центром в точці М0 (x0, y0 ):

замкнений трикутник:

Таким чином, в замкнених областях обмеження задаються нестрогими нерівностями

В подальшому для наочності будемо вивчати числову множину R2, тобто сукупність точок на площині.

Для побудови області на площині треба знайти такі точки М(x,,y), координати яких задовольняли б нерівностям, які задають множину.

Приклад 1.1. Побудувати область D на площині, яка задана нерівностями:

Даним нерівностям задовольняють координати точки, яка знаходиться всередині або на границі прямокутника, сторони якого лежать на прямих

х = 2; х = 6; y = -1; y = 2.

Цей прямокутник є замкненою областю змінних х, у

(рис. 1.2)

Рис 1.2.

 

Приклад 1.2. Побудувати область D, яка задана нерівностями:

4 < x2 + y2 < 9.

Даним нерівностям задовольняють координати точок, які знаходяться всередині кругового кільця, обмеженого колами x2 + y2 = 4 та x2 + y2 = 9 з центрами в точці О(0, 0) та радіусами r1 = 2, r2 = 3. Таким чином, це кругове кільце – відкрита область D (рис. 1.3).

 

Рис. 1.3.

 

Приклад 1.3. Побудувати область D, задану нерівностями

0 < y < x

В даному випадку маємо відкриту область D, яка обмежена прямими y = x та y = 0 (рис. 1.4.). Геометрично – це всі точки, що знаходяться внутрі кута. Точки, що розміщені на сторонах кута області D не належать, тому на рис.1.4 сторони кута зображені пунктиром.

Розглянемо важливий випадок, коли область на площині задається лінійними нерівностями.

Нехай маємо лінійну нерівність з двома змінними x, y:

ax + by + c > 0 (1.1)

Якщо x, y розглядати як координати точок на площині, то множина точок, координати яких задовольнюють (1.1), називається областю розв'язків цієї нерівності. Областю розв'язків (1.1) є півплощина.

 
 

Рис.1.4.

Щоб дізнатись, яка з двох напівплощин відповідає нерівності (1.1), треба взяти пробну точку, яка не лежить на прямій ax + by + c = 0, наприклад, М0 (x0 , y0 ), підставити її координати в нерівність (1.1). Якщо нерівність (1.1) виконується, то точка М0 (x0 , y0 ) належить шуканій півплощині, якщо не виконується, то це друга півплощина.

Коли пряма не проходить через початок координат, то зручно пробною точкою взяти початок координат О(0, 0).

В випадку, коли задана система із m нерівностей:

 
 


a1 x + b1 y + c1 > 0,

a2 x + b2 y + c2 > 0, (1.2.)

...............

am x + bm y + cm > 0.

 

то геометрично отримаємо перетин півплощин, які можуть утворити многокутну область D. Така область називається областю розв'язків системи (1.2.). Ця область не завжди буває обмежена, вона може бути і необмеженою, і навіть порожньою. Останній випадок має місце, коли система нерівностей (1.2.) суперечлива.

Область розв'язків системи нерівностей є опуклою, тобто якщо разом із будь-якими своїми двома точками вона містить і відрізок, що їх з'єднує.

На рис. 1.5 зображені опукла і неопукла області. На рис. 1.5 а) разом з точками М1 і М2 даній області належить весь відрізок М1М2, область – опукла. На рис. 1.5 б) маємо випадок, коли крайні точки відрізка М1 і М2 належать області, однак існує точка М3 цього відрізка, яка даній області не належить. Ця область – неопукла.

Рис. 1.5. Опукла (а) та неопукла (б) області.

 

Зауважимо, що півплощина є опуклою областю.

Має сенс підкреслити, що результат перетину опуклих областей є опукла область.

Приклад 1.4. Знайти область розв'язків системи нерівностей:

x – 1 > 0; y – 1 > 0; x + y – 3 > 0;

-6x – 7y + 42 > 0.

Замінюючи нерівності рівняннями, отримаємо рівняння чотирьох прямих:

x – 1 = 0 (1); y – 1 = 0; (2); x + y – 3 = 0; (3); -6x – 7y + 42 = 0 (4),

які зображені на рис. 1.6.

 

Рис. 1.6.

 

На рис. 1.6 стрілками показані півплощини, які є розв'язками нерівностей, а сама область D заштрихована і є опуклою.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-12-16; просмотров: 204; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.152.216.170 (0.034 с.)