Вступ. Текст і його категорії

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1-2

Вступ. Текст і його категорії

МЕТА: знати понятійний апарат курсу; різновид аналізу художнього тексту; поняття про текст як об’єкт лінгвістичного дослідження; категорії тексту.

Ключові поняття: предмет, об’єкт, завдання курсу, текст, категорії, інформація, членування, надфразна єдність, проспекція, ретроспекція, автосемантія, модальність, континуум, когезія, інтеграція, завершеність.

ПЛАН

1. Предмет і завдання курсу "ЛАХТ". Зв'язок з іншими філологічними дисциплінами.

2.Чим відрізняється лінгвістичний аналіз художнього тексту від літературознавчого? В чому полягає їх взаємодія?

3. З'ясувати поняття про текст як об'єкт лінгвістичного аналізу.

4. Схарактеризувати основні текстові категорії.

ЛІТЕРАТУРА

1. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. - М., 1981.

2. Єщенко Т. А. Лінгвістичний аналіз тексту. – К., 2009

3. Колегаєва І.М. Мегатекст як вияв комунікативної гетерогенності цілого завершеного тексту // Мовознавство. - 1996. - № 1. - С.25-30.

4. Кочан І. М. Лінгвістичний аналіз тексту. - К., 2008.

5. Кухаренко В.А. Интерпретация текста. - М., 1988.

6. Лосева П.М. Как строится текст. - М., 1980.

7. Мойсієнко А.К. Текст як аперцепційна система // Мовознавство. -1996.-№1.- С. 20-25.

8. Новиков Л.А. Лингвистическое толкование художественного текста. -М.,1979.

9. Шанский Н.М. Лингвистический анализ художественного текста. - Л., 1990.

10. Українська мова. Енциклопедія. - К., 2007.

Освітні електронні ресурси

1. Бабенко Л. В., Казарин Ю.В. Лингвистический анализ художественного текста Теория и практика. – М. Флинта; Наука, - 2005.- 496 с. [Електронний ресурс ] режим доступу: http://www.twirpx.com/file /languages/linguistics/text/

2. Гальперин И. Р. Текст как обьект лингвистического исследования. – М.: КомКнига, 2007, 144с. [Електронний ресурс] режим доступу: http://www.twirpx. Com/files/languages/linguistics/text/http://www.twirpx.com/files/languages/linguistics/text/

3. Крупа М. Лінгвістичний аналіз художнього тексту. Ч 1. - Тернопіль., 2005.-416 с. [Електронний ресурс] режим доступу: http://www.twirpx.com/file/774503/

4. Маслова В.А. Лингвистический анализ экспрессивности художественного текста. - Минск: ВШ,1997. – 156 с. [Електронний ресурс] режим доступу: http://www.twirpx.com/files/languages/linguistics/text/

ЗАВДАННЯ

 

1. Порівняти завдання літературознавчого аналізу художнього тексту із завданнями лінгвістичного аналізу на матеріалі поезії О.Олеся "О, принесіть як не надію".

 

О, принесіть як не надію,

То крихту рідної землі:

Я притулю до уст її

Я так застигну, так зомлію...

 

Хоч кухоль з рідною водою...

Я тільки очі напою,

До уст спрагнілих притулю,

Торкнусь душею вогняною.

1921 р.

2. У оповіданні О.Сизоненка "Все минає" й у поезії Л. Костенко «Сосновий ліс перебирає струни» визначити текстові категорії:

• види інформації (ЗФІ, ЗКІ, ЗПІ);

• розподілити текст на можливі НФЄ. Чи збігаються НФЄ з абзацами?

• виділити когезію (граматичну, асоціативну);

• континуум;

• автосемантію;

• ретроспекцію / проспекцію;

• інтеграцію і завершеність.

- У чому полягають особливості визначення текстових категорій у прозовому і поетичному творах?

3. Виписати у власний термінологічний словник і вивчити терміни до теми практичного заняття № 1.

 

ТЕКСТИ

 

* * *

Сосновий ліс перебирає струни.

Рокоче тиша на глухих басах.

Бринять берези. І блукають луни,

Людьми забуті звечора в лісах.

 

Це - сивий лірник. Він багато знає.

Його послухать сходяться віки.

Усе іде, але не все минає над берегами вічної ріки.

 

Світає світ в терновому галуззі.

Кладуть вітри смичок на тятиву.

Десь голос мій шукає моїх друзів,

і хтось чужий кричить мені: ау!

 

І знову тиша. Лиш блукають луни.

Крізь день, крізь мить, крізь душу, крізь віки.

Сосновий ліс перебирає струни над берегами вічної ріки...

(Л. Костенко)

 

 

***

 

 

ВСЕ МИНАЄ

Я почув ці слова вже не в юності, і вони не були для і мене відкриттям. Цілі покоління людей, найбільші почуття і пристрасті, родинні і народні потрясіння — все минає. І забувається. Навіть багатьом солдатським мо­гилам, полишеним у чужих полях, судилася недовга до­ля: їх розрівняли на нивах селянські плуги, щоб заставити землю родити для прийдешніх поколінь. Зашуміли жита над тими місцинами, заколосились пшениці,наче нічого й не було.

Наче й не було? Але ж ми знаємо не могили в степу, а тих, що лягли в ці могили смілими й молодими. Ми пам'ятаємо очі, і юні обличчя, і м'яко окреслені губи, вкриті легеньким, як іній, пушком, і дзвінкі голоси, і той останній, урочистий біг — уже не в атаку, а в безсмертя. І поки й житимемо, будемо пам'ятати по-юному стрункі постаті наших загиблих друзів, їхні худенькі плечі, що надто рано прийняли на себе безсмертні гімнастерки і сірі шинелі, а з ними — долю цілої Батьківщини. І бу­демо сумувати і гордиться своїм поколінням, і наші сини і внуки заздритимуть нам.

Так, все минає. Але як минає? Все дрібне, себелюбне, злостиве проходить безслідно і забувається. Минула й недавня війна, пройшли люди і смерті, а ті, хто творив перемогу,— живуть і житимуть у пам'яті народів вічно. Бо війни проходять, а герої залишаються, і слугують своєму народові, і вінчають його славою. Щоправда, без­смертя випадає небагатьом.

А от в нашому тихому селі жив, не думаючи про без­смертя, тесляр Дмитро Гриценко. Замолоду його прозва­ли Митьохою за довгі і сильні руки, за високий зріст і велику силу — це, коли він був молодим. Я його таким не пам'ятаю. Пам'ятаю вже похилену постать з вигну­тою сильною спиною, на якій зручно влягався короб з інструментом, пам'ятаю поперечну пилку в дерев'яному чохлі, шершаві великі руки, якими він часто гладив мене по голові. Завжди ті руки свіжо і солодко пахли сосною, і стружками, і сонцем. Влітку були холодні, а взимку — теплі. А найбільше пам'ятаю його величезні, немов дві шаблі, руді прокурені вуса. І світлі добрі очі, примружені чи від звички зосереджуватися на пильній роботі, чи від бажання сховати ласку, що виповнювала їх, коли Дмитро Іванович дивився ва людей.

Все життя він ставив у нашому селі покрівлі на хатах, стайнях і амбарах, робив вікна і двері, стелив підлоги. А що життя його було довгим, то й не лишилося в селі жодної хати, де б він чогось не зробив — зручно, кра­сиво й надовго.

І от прийшов час, помер Митьоха-тесляр, а в кожній хаті живуть під покрівлями, поставленими його руками, молоді й старі люди. Ходять рівними лункими підлога­ми, відчиняють міцні і легкі двері, дивляться у вікна, на рамах яких немає жодної щілинки і признаку в'язі, і згадують з подякою великі шершаві руки Дмитра Івановича Гриценка — холодні влітку, теплі зимою і круг­лий рік щедрі на добру працю.

А на кладовищі поросла пирієм його могила — більша і довша за інші. Ночами над нею світять зорі, взимку і влітку обдувають її вітри, миють дощі і заносять сніги. Все минає...

Але я хотів би, щоб моя робота, яку я лишу по собі, була потрібна людям так само, як покрівлі на хатах, як вікна і двері, пороблені Митьохою в нашім селі. А тоді нехай і могилу мою розорють, бо не смертю й буттям визначається слід людини на землі, а її добрими ділами, що ніде і ніколи не проходять безслідно.

(О. Сизоненко)

 

8 семестр, 41 група

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3-4

План

1.Як вплинула зміна парадигми лінгвістичних знань на розвиток лінгвостилістиики в к. ХХ – поч. ХХІ ст.

2.Схарактеризувати принципи лінгвістичного аналізу художнього тексту. У чому полягає сутність принципу уповільненого читання художнього тексту? Проілюструвати на прикладах.

3.З'ясувати прийоми лінгвістичного аналізу художнього тексту (стилістичний експеримент, зіставлення, протиставлення компонентів художнього тексту).

4.У чому полягає сутність квантитативного (статистичного) методу аналізу мови художнього тексту?

5. З'ясувати, які основні етапи системно-функціонального (цілісного і комплексного) аналізу з позицій образу автора (мовця).

6. Специфіка когнітивного аналізу художнього тексту. Концепт і мовна картина світу.

7. Метод аперцепційного декодування поетичного тексту (за А. К. Мойсієнком).

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Ахманова О.С. О принципах й методах лингвистических исследований. - М., 1966.
2. Барт Р. Текстовой анализ одной новеллы Эдгара По // Барт Р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика. - М., 1989.
3. Дроздовський Т.П. Лінгвостилістичний аналіз прозового твору. - О., 1975.
4. Єщенко Т. А. Лінгвістичний аналіз тексту. – К., 2009
5. Ковалик І.І. та ін. Методика лінгвістичного аналізу тексту. - К., 1984.
6. Кочан І. М. Лінгвістичний аналіз тексту. - К., 2008.
7. Лотман Ю.М. Анализ поэтического текста. Структура стиха. - Л., 1972.
8. Лавріненко С. Т. Методи лінгвістичного аналізу художнього тексту. – Ізмаїл, 2009.
9. Новиков Л.А. Лингвистическое толкование художественного текста. - М., 1979.
10. Мойсієнко А. К. Слово в аперцепційній системі поетичного тексту. – К., 2006
11. Шанский Н.М. Лингвистический анализ художественного текста. - Ленинград, 1990.
12. Шевченко Л. І. Концепт теорії інтелектуалізації. – К., 2004.
13. Українська мова. Енциклопедія. - К., 2007.

14. Резвина О.Г. Методы анализа художественного текста // Структура и семантика художественного текста. – М., 1999. – С. 301-316.

Освітні електронні ресурси

15. Бабенко Л. В., Казарин Ю.В. Лингвистический анализ художественного текста Теория и практика. – М. Флинта; Наука, - 2005.- 496 с. [Електронний ресурс ] режим доступу: http://www.twirpx.com/file /languages/linguistics/text/

16. Крупа М. Лінгвістичний аналіз художнього тексту. - Тернопіль., 2005. - 416 с. [Електронний ресурс] режим доступу: http://www.twirpx. com/file/774503/

17. Маслова В.А. Лингвистический анализ экспрессивности художественного текста. - Минск: ВШ,1997. – 156 с. [Електронний ресурс] режим доступу: http://www.twirpx.com/files/languages/linguistics/text/

ЗАВДАННЯ

 

1. Уважно прочитайте уривки із творів М. М. Коцюбинського, знайдіть

синоніми, поясніть єдино можливий добір синонімічних слів у кожному

конкретному випадку. (Зіставте перший варіант з останньою редакцією).

 

а)Той лагідний тон будив а)Той лагідний тон будив у у неї згадки, наганяв думи. неї згадки, навівав думи.

 

б) Маланка з Гафійкою несли б) Маланка з Гафійкою волочать додому по курній дорозі курною дорогою утому тіла утому тіла...

 

в) Світиться море злою в) Море поблискує злою

блакиттю, водяний пил блакиттю, водяний пил

б’є його білим крилом. б’є його білим крилом.

 

2. До підкреслених слів доберіть 2-3 синоніми. Мотивуйте авторський вибір, спираючись на смисл і стилістику тексту.

 

Облітають квіти, обриває вітер,

Пелюстки печальні в синій тишині.

По садах пустинних їде гордовито

Осінь жовтокоса на баскім коні.

(із поезії “Осінь” В.Сосюри)

 

3. Перекладіть уривки українською мовою, зіставте мовні одиниці в описі зовнішності персонажів. Якщо при перекладі окремих слів, словосполучень виникатимуть синонімічні відповідники, зазначте їх у дужках чи на полях олівцем і обґрунтуйте доцільність авторського варіанту.

 

а) Тут черные волосы старухи стали как щетина; ее красные глаза засверкали адским огнем, и, сжимая острые зубы своей широкой пасти, она зашипела: «Живо иди! Живо шипи!» - захохотала и заблеяла в насмешку…

(из новеллы «Золотой горшок» Э. Т. А. Гофмана)

 

б) Тут отворилась дверь во внутренние покои, и сам доктор вышел навстречу друзьям – низенький, худенький, бледный человек! Маленькая бархатная шапочка покрывала его голову, красивые волосы струились длинными прядями. Длинный индийский хитон цвета охры и маленькие красные сапожки со шнурами, отороченные трудно было разобрать чем: то ли пестрым мехом, то ли блестящим пухом какой-то птицы, - составляли его одеяние. Лицо выражало само спокойствие, само благоволение только казалось странным, что, когда станешь совсем близко и начнешь пристальнее в него вглядываться, то из этого лица, как из стеклянного футляра, словно выглядывало еще другое, маленькое личико.

(из новеллы «Крошка Цахес по прозванию Циннобер» Э. Т. А. Гофмана)

В общей массе мужчин меня можно назвать высоким – шесть футов ровно, однако среди моих родственников мужского пола я считаюсь карликом… Я широкоплечий и при теперешних моих габаритах узкий в бедрах. Ноги у меня длинные, вполне пропорционально туловищу… стройные. Волосы с проседью, глаза голубые, а щеки красные – цвет лица я унаследовал от матери-ирландки. Ход времени не прошел незаметно для моей физиономии, и оно отметило ее шрамами, сеткой морщин, глубокими бороздами и щербинками. Я ношу бороду и усы, но щеки брею; вышеуказанная борода с краев седая, а по середине темная, как скунсовый мех, - отпущена в память кое-кого из моих предков. Лелея бороду, я не ссылаюсь, как то принято в ряде случаев, на болезнь кожи или неприятные ощущения при ежедневном бритье, не стараюсь спрятать под ней безвольный подбородок, а не краснея признаюсь, что считаю ее украшением своей физиономии, подобно павлину, который гордится своим хвостом. И, наконец, борода в наши дни – это единственное, в чем женщина не может перещеголять мужчину, а если и перещеголяет, то успех ей обеспечен только в цирке.

(из романа «Путешествие с Чарли в поисках Америки» Дж. Стейнбека)

 

Виявити своєрідність портретних характеристик. Чи є подібність і відмінність у використанні мовних одиниць у цих фрагментах? /Зачин, кінцівка, об’єм фрагментів, слова, словоформи, перевага тієї чи іншої синтаксичної конструкції/.

 

 

8 семестр, 41 група

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 5

ПЛАН

1. Чим відрізняється поетичний твір від непоетичного? Пояснити на прикладах.

2. Як виражається художній образ у слові? Т – ХТ – Образ.

3. Суб'єктивна організація поезії.

4. Специфіка поетичного мовлення. Одиниці поетичного мовлення: мелодика, ритм, метрика, рима, строфа та їх виражальні функції. Особливості поетичного синтаксису і ритміко-інтонаційної структури поезії.

5. В чому полягають особливості аперцепційного декодування поетичного тексту. Поясніть на прикладі поезії Т. Г. Шевченка, запропонованій для аналізу в завданні.

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Безкровна І. 0. Поетичний текст як комунікативний акт: типи адресатів // Мовознавство. - 1998. - № 4-5. - С. 67-72.
2. Білодід І.К. Вибрані праці в 3 т. - К., 1986. - Т. 3.
3. Єрмоленко С. Я. Мовно – естетичні знаки української культури. – К., 2009.
4. Єщенко Т. А. Лінгвістичний аналіз тексту. – К., 2009.
5. Жайворонок В.В. Лінгвостилістична основа творчості Т.Г.Шевченка // Мовознавство. - 1994. - № 2. – С. 3-15.
6. Клочек Г. Поезія Т.Шевченка. Сучасна інтерпретація. - К., 1998.
7. Ковалик І.І. та ін. Методика лінгвістичного аналізу тексту. - К., 1984.
8. Кочан І. М. Лінгвістичний аналіз тексту. - К., 2008.
9. Матвіяс І. Г. Діалектна основа мови в поезії Т. Шевченка // Мовознавство. - 2002. - №1. - С.11-17.
10. Мойсієнко А.К. Віршовий текст як динамічна структура // Мовознавство. - 2002. - № 2-3. - С.3 - 10.
11. Мойсієнко А. К. Слово в аперцепційній системі поетичного тексту. – К., 2006.
12. Новиков Л.А. Лингвистическое толкование художественного текста. - М., 1979.
13. Смілянська В.Л. Стиль поезії Т.Г.Шевченка. - К., 1981.
14. Тищенко О.М. Наскрізні базові та інтродуктивні образи як виражальні засоби у структурі поетичного тексту // Мовознавство. - 2001. - № 1.- С. 41-45.
15. Циганок І.Б. Функціонально-стилістичні особливості займенників у поетичному тексті (за творами Т.Шевченка, О.Олеся, Л.Костенко) // Науковий вісник ІДПІ. - 2001. - Вип..10. - С.198-203.

 

 

Освітні електронні ресурси

16. Бабенко Л. В., Казарин Ю.В. Лингвистический анализ художественного текста Теория и практика. – М. Флинта; Наука, - 2005.- 496 с. [Електронний ресурс ] режим доступу: http://www.twirpx.com/file /languages/linguistics/text/

18. Крупа М. Лінгвістичний аналіз художнього тексту. - Тернопіль., 2005. - 416 с. [Електронний ресурс] режим доступу: http://www.twirpx. com/file/774503/

19. Маслова В.А. Лингвистический анализ экспрессивности художественного текста. - Минск: ВШ,1997. – 156 с. [Електронний ресурс] режим доступу: http://www.twirpx.com/files/languages/linguistics/text/

ЗАВДАННЯ

1. Зробити письмово лінгвістичний аналіз поезії Т.Г.Шевченка "Чи не покинуть нам небого" за планом:

• час і умови написання поезії;

• особливості суб'єктивної організації твору;

• слова-лейтмотиви і слова, що ґрунтуються навколо них, виражаючи художній задум поета (лексичний рівень); скласти словник поезії;

• засоби створення образності та емоційності на різних рівнях (морфологічні особливості, звукопис, поетичний синтаксис і ритміко-інтонаційна структура);

• Зв’язок мови з жанром і композицією поезії.

 

Основний текст

Чи не покинуть нам, небого, І Парку-пряху?.. І тойді,

Моя сусідонько убога, Поки б химерив мудрий дід,

Вірші нікчемні віршувать, Творили б, лежа, епопею,

Та заходиться риштувать Парили б скрізь понад землею,

5 Вози в далекую дорогу, 45 Та все б гекзаметри плели,

На той світ, друже мій, до бога, Та на горище б однесли

Почимчикуєм спочивать. Мишам на снідання. А потім

Втомилися і підтоптались, Співали б прозу, та по нотах,

І розуму таки набрались, А не як-небудь... Друже мій,

10 То й буде з нас! Ходімо спать, 50 О мій со'путниче святий!

Ходімо в хату спочивать... Поки огонь не захолонув,

Весела хата, щоб ти знала!.. Ходімо лучче до Харона —

Ой не йдімо, не ходімо, Через Лету бездонную

Рано, друже, рано — Та каламутную

15 Походимо, посидимо — На сей світ поглянем...

Поглянемо, моя доле... 55 Перепливем, перенесем

Бач, який широкий, І славу святую —

Та високий, та веселий, Молодую безвічную.

20 Ясний та глибокий... Або цур їй, друже,

Походимо ж, моя зоре... І без неї обійдуся —

Зійдемо на гору, Спочинемо, а тим часом

Твої сестри-зорі 60 Та як буду здужать,

25 Безвічнії попід небом То над самим Флегетоном

Попливуть, засяють. Або над Стіксом, у раю,

Підождемо ж, моя сестро, Неначе над Дніпром широким,

Дружино святая! В гаю — предвічному гаю,

Та нескверними устами 65 Поставлю хаточку, садочок

30 Помолимось богу, Кругом хатини насажу,

Та й рушимо тихесенько Прилинеш ти у холодочок,

В далеку дорогу — Тебе, мов кралю, посажу.

Над Летою бездонною Дніпро, Україну згадаєм,

Та каламутною. 70 Веселі селища в гаях,

35 Благослови мене, друже, Могили-гори на степах —

Славою святою. І веселенько заспіваєм...

А поки те, та се, та оне...

Ходімо просто-навпростець

До Ескулапа на ралець —

40 Чи не одурить він Харона

 

 

«ЧИ НЕ ПОКИНУТЬ НАМ, НЕБОГО...»

 

Варіанти в чорновому автографі (ДМШ, № Г-1537)

 

7 а [Ходім, небого, спочивать]

б Почимчикуєм спочивать

9 а [Нівроку нам, таки набрались]

б І розуму таки набрались

13 а Ой не йдімо, моя любо

б Ой не йдімо, не ходімо

18-19 а Бач, який веселий

Та широкий та високий

б Бач, який широкий

Та високий та веселий

35 а Благослови, вірний друже

б Благослови, щирий друже

в Благослови мене, друже

50 а Ти мій сопутниче святий

б О мій сопутниче святий

56-57 а Славу молодую,

Безвічную

б І славу святую,

Молодую, безвічную

62 а Або над

б Або над Стіксом у раю 69-72 а І, може, давнєє згадаєм

 

 

<ЧИ НЕ ПОКИНУТЬ НАМ, НЕБОГО...»

 

Джерело тексту:

чорновий автограф на офорті автопортрета Шевченка 1860 р. (ДМШ, Г-1537). Подається за автографом.

Дати в автографі: під першою частиною вірша — “14 февраля”, під другою – 15 февраля».

Датується за автографом: 14—15 лютого 1861 р., Петербург.

 

Свій останній вірш Шевченко записав 14 і 15 лютого 1861 р. на звороті й лицьовому боці пробного відбитка офорта автопортрета 1860 р. (Факт створення вірша протягом двох днів не дає підстав для розчленування цілісного за змістом та композицією твору на два окремих вірші — див.: Базилевський В. Завершуючи земне коло // В сім’ї вольній, новій: Шевченківський збір­ник.— Київ, 1988.— Вип. 4.— С. 209). Після смерті Шевченка автопортрет з автографом був придбаний М. М. Лазаревським на аукціоні, що відбувся 14 травня 1861 р. (див.: Паламарчук Г. Ти перед нами, ти серед нас // В сім'ї вольній, новій: Шевченківський збірник.— Київ, 1986.—Вип. 3.— С. 250). Від спадкоємців М. М. Лазаревського автопортрет потрапив до В. Прокоф’єва, син якого 1910 р. пропонував придбати його Об'єднаному комітетові по спору­дженню пам'ятника Шевченкові в Києві. Після експертизи портрет тоді ж було повернуто влас­никові (див.: Т. Г. Шевченко в епістолярії відділу рукописів [ЦНБ АН УРСР].— Київ, 1966.— С. 291, 294, 299; Рада.— 1910, 6 січня, 14 та 16 лютого); За знятою з автографа копією В. М. Доманицький уточнив дату вірша і текст рядка 41 у виданні: Шевченко Т. Кобзар.— Спб., 1910.— С. 579. Дальша доля автографа протягом довгого часу була невідома. Лише 1947 р. він був випадково виявлений і в дуже пошкодженому стані переданий до Державного будинку-музею Т. Г. Шевченка в Києві (див.: Анісов В. Автограф останнього вірша безсмертного Кобзаря // Літературна газета.— 1948.— 11 бер.). З огляду на те, що внаслідок пошкодження автографа багато рядків його нині не прочитуються, виправлення Шевченка в рядках 7 та 9 подаються в розділі “Інші редакції та варіанти” в квадратових дужках за виданням: Шевченко Т. Повне зібр. творів: У 10-ти томах.— Київ, 1952.— Т. 2.— С. 502, упорядникам якого, очевидно, ще вдалося ці рядки прочитати.

Вперше надруковано в журналі “Основа” (1861.— № 5.— С. З—5), де подано за автогра­фом — з відмінами в рядках 19: “І широкий та веселий”, 41: “І Парку-прялку?.. і тогді”, 57: “Без-вічнюю-молодую”. За першодруком зроблено списки: невідомою рукою в рукописній збірці “Сочинения Т. Г. Шевченка» 1862 (ЦДАМЛМ УРСР, ф. 506, оп. 1, № 4, с. 450—453) та в рукописній збірці “Кобзар” 1865, переписаній Д. Демченком (ІЛ, ф. 1, № 81, с. 75-77).

До збірки творів уперше введено у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова.—Спб., 1867.—С. 663—665, де подано за першодруком—з пропуском слів у рядках 43—44: “Творили б скрізь понад землею”.

Лета — за давньогрецькою міфологією, річка забуття в підземному царстві, напившись з якої. душі померлих забували своє земне минуле.

До Ескулапа на ралець...— тобто з подарунком до лікаря: Ескулап — бог зцілення у дав­ніх римлян; слово поширилося не лише як власне ім'я, а й як загальна назва.

Харон — у давньогрецькій міфології перевізник через підземну річку Стікс на межі реаль­ного й потойбічного світу.

Парки — в давньоримській міфології три богині долі, що пряли й перетинали нитку люд­ського життя.

Гекзаметр — поширений в античності метричний віршовий розмір, що складався з шести дактилічних стоп; гекзаметром написано класичні епічні твори.

Флегетон, Стікс — у давньогрецькій міфології річки в підземному царстві, на берегах яких оселялися душі померлих.

 

8 семестр, 41 група

Практичне заняття №6

 

План

 

1. Специфіка поетичного мовлення В.Симоненка.

2. Лексика лірики поета.

3. Гармонія Симоненкового вірша.

4. Поетичний синтаксис.

5. Мовне вираження теми поета і поезії у віршах у віршах В.Симоненка.

 

Література

 

1. Білодід А.К. Вибрані праці в 3-х т., Т.3. – К., 1983.

2. Єрмоленко С. Я. Мовно – естетичні знаки української культури. – К., 2009

3. Новиков Л.А. Лингвистическое толкование ХТ. – М., 2003.

4. Шанский Н.М. Лингвистический аналіз ХТ. –Л., 1990.

5. Жулинський М. Із забуття в безсмертя. –К., 1990. –С.397-423.

Освітні електронні ресурси

6. Бабенко Л. В., Казарин Ю. В. Лингвистический анализ художественного текста Теория и практика. – М. Флинта; Наука, - 2005.- 496 с. [Електронний ресурс ] режим доступу: http://www.twirpx. com/file /languages/linguistics/text/

7. Крупа М. Лінгвістичний аналіз художнього тексту. - Тернопіль., 2005. - 416 с. [Електронний ресурс] режим доступу: http://www.twirpx. com/file/774503/

8. Маслова В.А. Лингвистический анализ экспрессивности художественного текста. - Минск: ВШ,1997. – 156 с. [Електронний ресурс] режим доступу: http://www.twirpx. com/files /languages /linguistics/text/

Завдання для самостійного опрацювання

 

І. Виконати лінгвістичний аналіз улюбленої поезії В.Симоненка за планом:

a. Час, умови написання поезії; світогляд автора, його естетичні погляди;

b. Особливості суб’єктивної організації твору;

c. Контекстами і слова, що ґрунтуються навколо них як виразники художнього задуму поета;

d. Засоби створення емоційності та образності (тропи + стилістичні фігури);

e. Морфологічні особливості;

f. Зв'язок мови з жанром і композицією твору;

 

ІІ. Скласти плани лінгвістичного аналізу віршів «Поет», «Муза і редиска» з позицій інтертекстуальності, виконати цілісний аналіз цих поетичних текстів.

 

ІІІ. У ході підготовки до заняття поповнити термінами власний термінологічний словник з ЛАХТу.

 

 

8 семестр, 41 група

Практичне заняття №7

У перекладі М.Рильського

Мета: здійснити письмово цілісний лінгвістичний коментар вищезазначеної поезії Фета з урахуванням первинного й остаточного варіантів, а також перекладу твору Рильським.

Ключові поняття: переклад поетичного тексту, мовні рівні, поетичний синтаксис.

 

1. Специфіка перекладу поезії близькоспорідненою мовою.

2. Особливості поетичного мовлення (лексичний, фонетичний рівні) у первісному варіанті, в основному тексті поезії А.Фета та у варіанті перекладу поезії М.Рильським.

3. Поетичний синтаксис поезії А.Фета у перекладі цієї поезії М.Рильським.

 

Література

 

1. Рыльский М. Искусство перевода. – М., 1986.

2. Теорія і практика перекладу. –К., 1993. - Вип.19.

Освітні електронні ресурси

3. Бабенко Л. В., Казарин Ю.В. Лингвистический анализ художественного текста Теория и практика. – М. Флинта; Наука, - 2005.- 496 с. [Електронний ресурс ] режим доступу: http://www.twirpx. com/file /languages/linguistics/text/

4. Крупа М. Лінгвістичний аналіз художнього тексту. - Тернопіль., 2005. - 416 с. [Електронний ресурс] режим доступу: http://www.twirpx. com/file/774503/

5. Маслова В.А. Лингвистический анализ экспрессивности художественного текста. - Минск: ВШ,1997. – 156 с. [Електронний ресурс] режим доступу: http://www.twirpx. com/files /languages /linguistics/text/

 

Завдання для самостійного опрацювання:

 

І.Виконати письмово лінгвістичний аналіз поезії «Шепіт» А.Фета у перекладі М.Рильського на основі прийомів зіставлення, стилістичного експерименту.

 

ІІ. Скласти план лінгвістичного аналізу вищеназваної поезії.

 

 

***

Шепот, робкое дыханье,

Трели соловья,

Серебро и колыханье

Сонного ручья.

 

Свет ночной, ночные тени,

Тени без конца,

Ряд волшебных изменений

Милого лица.

 

В дымных тучках пурпур розы,

Отблеска янтаря,

И лобзания, и слезы,

И заря, заря!..

 

 

***

Шепотъ сердца, устъ дыханье,

Трели соловья,

Серебро и колыханье

Соннаго ручья,

СвЋт ночной, ночныя тЋни,

ТЋни безъ конца,

Рядъ волшебныхъ измЋненій

Милаго лица,

БлЋдный блескъ и пурпуръ розы,

РЋчь не говоря,

И лобзанія, и слезы,

И заря, заря!.. (А. Фет)

 

***

 

А Шепіт…ніжний звук зітхання,

Солов’їний спів…

Срібна гра і колихання

Сонних ручаїв.

 

Ночі блиск… тремтіння тіней…

Тіні без кінця…

Ненастанні, дивні зміни

Милого лиця…

 

У хмаринках – пурпур рози.

Відблиск янтаря…

І цілунків пал, і сльози,

І зоря, зоря!

 

(Переклад М. Рильського)

8 семестр, 41 група

Практичне заняття №8

План

1.Мова і національна тема в «Енеїді» І. П. Котляревського.

1.1.Лексико – фразеологічний рівень поеми.

1.2.Фоностилістичні особливості тексту.

1.3.Специфіка граматичного рівня.

2.Вербалізація основних тем і мотивів «Енеїди» І. П. Котляревського.

 

Література

1. Єрмоленко С.Л. Мовно-естетичні знаки української культури. – К., 2009. – С.40-60.

2. Лисиченко Л.А. Семантична структура синонімічного ряду в «Енеїді» І.П.Котляревського // Творчість І.Котляревського в контексті сучасної філології // Збірник наукових праць. – К., 1990. – С.95.

3. Шевчук В. «Енеїда» І.Котляревського в системі українського бароко // Дивослово. – 1998. – №2. – С.5-9.

4. Шевчук Ю. Традиції і новаторства в лексиці і стилістиці І.П.Котляревського. – Чернівці, 1998.

5. Пустовіт Л. Дієслівна метафорика у поемі І. П. Котляревського «Енеїда» // Українська мова: з минулого в майбутнє. – К., 1998. – С.12 – 13.

6. Селіверстова Л. Ономастикон «Енеїди» І. П. Котляревського як засіб націоналізації Вергілієвої «Енеїди»//Українська мова: з минулого в майбутнє. – К., 1998. – С.23 – 25.

7. Сидоренко О. Епітети в «Енеїді» Івана Котляревського» // Українська мова: з минулого в майбутнє. – К., 1998. – С.25 – 27.

8. Терехова С. Класифікація одиниць просторового дейксису в поемі І. Котляревського «Енеїда» //Українська мова: з минулого в майбутнє. – К., 1998. – С.27 – 29.

9. Циганок І. Б. Номінації з національно-культурним компонентом у «Енеїді» Івана Котляревського //Філологічні діалоги. – 2014. – вип. 2.

Освітні електронні ресурси

1. Бабенко Л. В., Казарин Ю.В. Лингвистический анализ художественного текста Теория и практика. – М. Флинта; Наука, - 2005.- 496 с. [Електронний ресурс ] режим доступу: http://www.twirpx. com/file /languages/linguistics/text/

2. Крупа М. Лінгвістичний аналіз художнього тексту. - Тернопіль., 2005. - 416 с. [Електронний ресурс] режим доступу: http://www.twirpx. com/file/774503/

3. Маслова В.А. Лингвистический анализ экспрессивности художественного текста. - Минск: ВШ,1997. – 156 с. [Електронний ресурс] режим доступу: http://www.twirpx. com/files /languages /linguistics/text/

Завдання

1. Опрацювавши рекомендовану літературу, зробити письмовий цілісний коментар поеми «Енеїда» І. П. Котляревського.

 

8 семестр, 41 група

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 9-10

 

ПЛАН

1. З’ясувати поняття про концепт. Методика концептуального аналізу (В. Маслова, В. Іващенко).

2. Концептосфера та специфіка її опису.

 

 

Література

1. Єрмоленко С.Л. Мовно – естетичні знаки української культури. – К., 2009.

2. Іващенко В. Концептуальна репрезентація фрагментів знання в науково-мистецькій картині світу. – К., 2006.

1. Тищенко О.М. Наскрізні базові та інтродуктивні образи як виражальні засоби у структурі поетичного тексту // Мовознавство. - 2001. - № 1. - С. 41-45.
2. Циганок І. Вербалізація концепту душа у романі «Берестечко» Л. Костенко // Теоретична і практична філологія. – Переяслав-Хмельницький, 2012. – Вип. 12. – С. 248-252.
3. Українська мова. Енциклопедія. - К., 2007.

 

Освітні електронні ресурси

4. Бабенко Л. В., Казарин Ю.В. Лингвистический анализ художественного текста Теория и практика. – М. Флинта; Наука, - 2005.- 496 с. [Електронний ресурс ] режим доступу: http://www.twirpx. com/file /languages/linguistics/text/

5. Крупа М. Лінгвістичний аналіз художнього тексту. - Тернопіль., 2005. - 416 с. [Електронний ресурс] режим доступу: http://www.twirpx. com/file/774503/

6. Маслова В.А. Лингвистический анализ экспрессивности художественного текста. - Минск: ВШ,1997. – 156 с. [Електронний ресурс] режим доступу: http://www.twirpx. com/files /languages /linguistics/text/

 

Завдання

1. Здійснити письмово аналіз поезій Ліни Костенко на основі опису концептів природа, кохання, час, творчість.

2. Встановити й описати концептосферу роману «Берестечко» Л. Костенко.

 

 

8 семестр, 41 група

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 11-12

 

ПЛАН

 

1. З'ясувати особливості системно-функціонального (цілісного комплексного) аналізу прозового твору з позицій образу автора (мовця).

2. Пояснити термін мовленнєва структура образу автора.

3. Специфіка мовної організації художньої прози.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Білодід І.К. Вибрані праці в з т. - К., 1986. - Т. 3.

2. Ідіолект і текст // Лінгвостилістика: об'єкт — стиль, мета — оцінка. Збірник наукових праць. – К., 2007.

3. Дроздовський В.П. Лінгвістичний аналіз прозового твору. - Одеса, 1975.

4. Дужик Н. С. Повтор як стилетворний засіб орнаментальної прози // Мовознавство. - 1994. - № 4-5. - С. 57-61.

5. Крупа М.П. Словесно-мовленнєва структура образу автора у повісті "Царівна" О.Кобилянської// Мовознавство. - 1988. - № 6. - С.47-53.

6. Матвєєва Т.П. Стиль М.М.Коцюбинського в спектрі метафоричних ресурсів і діалектики становлення // Науковий вісник ІДПІ. - Вип..10. - С. 160 - 165.

7. Новиков Л.А. Лингвистическое толкование художественного текста. - М., 1979.

8. Форманова С.В. Функції ключових слів як наскрізних компонентів творчості М.Коцюбинського // Науковий вісник ІДПІ. – 2001.- Вип. 11.- С. 162-166.

9. Циганок І.Б. Дискурс імпресіонізму у мовотворчості М.Г.Хвильового // Науковий вісник ІДПІ. - 2001. - Вип. 11. - С. 166- 170.

10. Циганок І.Б. Колоративи в імпресіоністичних новелах М. Г. Хвильового // Науковий вісник ІДПІ. - 2002. - Вип.. 12.

11. Шанский Н.М. Лингвистический анализ художественного текста. - Л., 1990.

Освітні електронні ресурси

12. Бабенко Л. В., Казарин Ю.В. Лингвистический анализ художественного текста Теория и практика. – М. Флинта; Наука, - 2005.- 496 с. [Електронний ресурс ] режим доступу: http://www.twirpx. com/file /languages/linguistics/text/

13. Крупа М. Лінгвістичний аналіз художнього тексту. - Тернопіль., 2005. - 416 с. [Електронний ресурс] режим доступу: http://www.twirpx. com/file/774503/

14. Маслова В.А. Лингвистический анализ экспрессивности художественного текста. - Минск: ВШ,1997. – 156 с. [Електронний ресурс] режим доступу: http://www.twirpx. com/files /languages /linguistics/text/

ЗАВДАННЯ

 

1. Зробити лінгвостилістичний аналіз новели М.М.Коцюбинського "Цвіт яблуні":

• культурно-історичний фон + ідейно-естетичне спрямування;

• суб'єктивна організація твору (образ автора і його мовленнєва структура);

• композиційно-мовленнєвий рівень (слова-лейтмотиви, що визначають художній замисел письменника; засоби створення емоційності й образності тексту; морфологічні особливості: визначити домінуючи частину мови, дослідити семантику і функції займенників, синтаксичні конструкції);

• скласти словник до тексту.

 

2. Виконати лінгвостилістичний аналіз новели М.Г.Хвильового "Я (Романтика)" за складеним самостійно планом.

 

3. На основі проведеного лінгвостилістичного аналізу обох текстів встановити спільне іта відмінне у доборі мовних засобів для розкриття ідейно-образного задуму М. Коцюбинського в етюді "Цвіт яблуні" і новелі М.Хвильового у "Я (Романтика)".

 

 

8 семестр, 41 група

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 13

 

План

1. Специфіка монологів і діалогів у п'єсах.

2. Полілоги.

3. Авторські ремарки, їх функції у драматичному тексті.

 

ЛІТЕРАТУРА

 

 

3. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. -К.,1987.

4. Кухаренко В.А. Интерпретация текста. - М., 1988.

5. Сучасна українська літературна мова. Стилістика / За ред І.К.Білодіда. - К., 1973. - С. 548 - 561.

6. Чередниченко І.Г. Нариси із загальної стилістики сучасної української мови. - К., 1962.

7. Українська мова. Енциклопедія. - К., 2007.

8. Українська лінгвостилістика к. ХХ- поч. ХХI ст. – К., 2007.

Освітні електронні ресурси

8. Бабенко Л. В., Казарин Ю.В. Лингвистический анализ художественного текста Теория и практика. – М. Флинта; Наука, - 2005.- 496 с. [Електронний ресурс ] режим доступу: http://www.twirpx. com/file /languages/linguistics/text/

9. Крупа М. Лінгвістичний аналіз художнього тексту. - Тернопіль., 2005. - 416 с. [Електронний ресурс] режим доступу: http://www.twirpx. com/file/774503/

10. Маслова В.А. Лингви