Воду дегазують фільтруванням і хлоруванням.

Засоби індивідуального захисту дегазують пароаміачним способом або гарячим повітрям. При зараженні майна фосфорорганічними речовинами дегазують вимочуванням у 2%-ному розчині соди, аміаку або іншого лугу при температурі 15⁰С протягом 1,5 годин. Шкіряні та інші вироби дегазують гарячим повітрям при температурі 70⁰С протягом 6 годин.

Після дегазації проводять хімічний контроль на залишкову зараженість.

Основні способи дегазації одягу і взуття – провітрю­вання, вимочування у воді, кип'ятіння, прання, обробка пароповітряно-аміачною сумішшю. Бавовняні і гумові ви­роби кип'ятять і перуть. Якщо у воду додати соду, праль­ний порошок або мило, руйнування ОР проходить значно швидше. Обробку пароповітряно-аміачною сумішшю за­стосовують для всіх видів одягу, взуття, хутряних виробів і засобів захисту шкіри.

Дезінфекція –

 

Для дезінфекції території, різних об'єктів, предметів домашнього вжитку використовують хлорне вапно, моно-хлораміни, дихлораміни, їдкий натр у розчинах від 0,2 до 10 %. Приміщення, меблі і речі обробляють 3—5%-ним розчином фенолу (карболовою кислотою), 1—10%-ним водним розчином формаліну або його парами дезінфікують приміщення, одяг, м'які речі; розчином лізо­лу — взуття, гумові і шкіряні вироби; розчином гашеного вапна — будинки, склади, транспорт, туалети, дороги, подвір'я та інші території. Одяг і взуття кладуть у камери, куди подаються гаряче повітря, пароповітряна і пароформалінова суміші.

Санітарна обробка

Часткова санітарна обробка

Ще перебуваючи в зоні ураження або відразу після ви­ходу з неї, потрібно здійснити часткову санітарну обробку, щоб видалити небезпечні речовини з відкритих ділянок шкіри, із взуття, одягу, протигаза.

При зараженні радіоактивними речовинами насампе­ред потрібно:

-

-

-

-

 

Якщо во­ди мало, відкриті ділянки тіла і протигаз протирають зво­ложеним тампоном, причому лише в одному напрямку. Взимку з цією метою можна використати незаражений сніг. Обробку проводять протягом першої години після за­раження у самій зоні і повторюють після виходу з неї.

При зараженні краплиннорідкими ОР для часткової санітарної обробки застосовують індивідуальний протихі­мічний пакет (ІПП-8). Спочатку обробляють відкриті ді­лянки шкіри, а потім заражені частини одягу і взуття. Як­що немає ІПП, усе ретельно промивають теплою водою з милом.

При зараженні бактеріологічними засобами, не зніма­ючи протигаза (протипилової тканинної маски, ватно-марлевої пов'язки), обтрушу­ють одяг, обмітають взуття, розчином з ІПП обробляють відкриті ділянки тіла. Якщо пакета немає, використову­ють дезінфікуючі розчини і воду з милом.

Часткова санітарна обробка не забезпечує повного зне­зараження і не гарантує людям захисту від ураження. То­му за найменшої можливості проводять повну санітарну обробку.

Повна санітарна обробка

Пункти санітарної обробки мають три відділення: для роздягання, для миття і для одягання. Крім того, може бу­ти відділення для знезараження одягу. Особи, які прибули для санітарної обробки, у роздягальні знімають верхній одяг, засоби захисту (крім протигаза), білизну, проходять медичний огляд, дозиметричний контроль. Одяг, зараже­ний радіоактивними речовинами вище допустимої норми, а також отруйними речовинами і бактеріальними засо­бами, складають у гумові мішки і відправляють на станцію знезараження одягу.

Перед входом до відділення миття уражені знімають протигази і обробляють слизисті оболонки 2-процентним розчином питної соди. Якщо відбулося зараження отруй­ними речовинами типу зарин, то перш ніж зняти протигаз, проводять контроль приладами хімічної розвідки. Одер­жавши мило і мочалку, уражені заходять у відділення миття. Особливо ретельно треба вимити голову, шию, ру­ки. Температура води має бути 38—40° С.

При зараженні бактеріальними засобами перед вхо­дом у роздягальню одяг зрошують 0,5% розчи­ном монохлораміну. Біля входу у відділення миття руки і шию обробляють 2-процентним розчином монохлораміну, знімають протигаз, одержують мило та мочалку і перехо­дять у відділення миття. Після виходу з нього проводять повторний медичний огляд і дозиметричний контроль. Як­що радіоактивне зараження вище допустимого, проводять повторну санітарну обробку.

У відділенні одягання кожний, хто пройшов обробку, одержує одяг (свій знезаражений або із запасного фонду) та одягається.

Якщо упорядкованого пункту санітарної обробки не­має, то її здійснюють у банях, душових, обладнаних таким чином, щоб потік людей рухався лише в одному напрямі.

Майданчики санітарної обробки поблизу джерела води ділять на брудну і чисту половини. Між ними розміщують дезінфекційні автомобілі з душем. Для відведення води ко­пають канави і поглинальні колодязі. У теплу пору року санітарну обробку можна проводити на відкритому повітрі. Коли холодно, ставлять намети.

Основними заходами життєзабезпечення є:

·

 

·

 

 

·

 

 

·

 

·

 

Планування заходів цивільного захисту