Захист населення при хімічному забруднені місцевості

Основними способами захисту населення при хімічному зараженні є:

· оповіщення про небезпеку хімічного зараження;

· укриття в захисних спорудах;

· використання ЗІЗ (протигазів, засобів захисту шкіри);

· застосування антидотів і І П П - 8;

· додержання режимів (правил) поводження на зараженій території;

· евакуація людей із зон зараження;

· санітарна обробка людей, одягу, території, техніки, споруд, майна.

Організується розвідка, яка встановлює місце аварії, вид ХНР, ступінь зараження території, повітря, стан людей в зоні зараження, межі зон зараження, напрямок і швидкість вітру, напрямок розповсюдження зараженого повітря.

Установлюється охорона зон зараження.

Уражені люди після надання їм допомоги доставляються в незаражений район, а при необхідності в лікувальний заклад.

Перетинати заражену територію необхідно швидко, не піднімати пилу і не торкатися до оточуючих предметів. На зараженій території не можна знімати засоби захисту, курити, пити воду, їсти. При виявленні на шкірі, одежі крапель ОР необхідно обробити ці місця рідиною

з І П П.

При виході із району зараження необхідно пройти санітарну обробку, замінити білизну і при необхідності весь одяг.

2. Захист населення в захисних спорудах

 

Сховища—

 

Основні вимоги до сховищ:

· забезпечувати захист людей від усіх уражаючих факторів;

· забезпечувати безперервне перебування в них людей не менше двох діб;

· розташовуватися на місцевості, що не затоплюється;

· мати аварійні виходи;

· висота основних приміщень має бути не менше 2,2 м;

· сховище має бути герметичним.

За захисними властивостями по надмірному тиску сховища поділяються на 5 класів.

1-й клас - витримує надмірний тиск 5 кг/см² і більше;

2-й клас - витримує надмірний тиск 3 кг/см²;

3-й клас - витримує надмірний тиск 2 кг/см²;

4-й клас - витримує надмірний тиск 1 кг/см²;

5-й клас - витримує надмірний тиск 0,5 кг/см².

Що це значить? Наприклад: при надмірному тиску 0,5 кг/см² – повне руйнування наземних об’єктів.

За місткістю сховища поділяються на:

 

 

За місцем розташування – сховища поділяються на:

 

Сховища складаються з основного приміщення для розміщення людей і допоміжних приміщень – входів, фільтровентиляційного обладнання, санітарного вузла, для дизельної установки, резервуарів для води чи артезіанських свердловин, для продуктів харчування, медичної кімнати, тамбур-шлюзи, тамбури. Зовні знаходяться міцні захисні герметичні двері, які можуть витримати ударні хвилі ядерного вибуху.

Площу приміщення для укриття людей розраховують: на одну особу 0,5 м² -при двоярусному і 0,4 м² - при трьохярусному розміщені нар, у робочих приміщеннях - 2 м² на 1 чол., місця для сидіння 0,45 х 0,45 м, а для лежання 0,55 х 1,8 м.

Входи обладнуються двома шлюзовими камерами (тамбурами) перегородженими герметичними дверима. Зовні - металеві герметичні двері, які можуть видержати ударні хвилі ядерного вибуху.

Аварійний вихід – це підземна галерея з виходом на територію, яка не завалюється. Вихід (оголовок) обладнується від будівлі, яка дорівнює половині висоти будівлі плюс 3 м.

ФВУ вентилює приміщення і очищує зовнішнє повітря від радіоактивних речовин, хімічних сполук і бактеріальних засобів.

ФВУ може працювати в 3-х режимах:

- чистої вентиляції – повітря очищається від крупно дисперсного пилу;

- фільтровентиляції – від мілко дисперсного пилу, газів, аерозолів, БЗ;

- повної ізоляції – зовнішнє повітря не пропускається, очищується і регенерується внутрішнє повітря.

ФВУ створює додатковий тиск близько 1 Па.

Як сховища можуть бути використані шахтні вирубки, катакомби, метрополітен, транспортні й пішохідні тунелі, заглиблені частини будівель, підземні (у скелях) приміщення різного господарського призначення (після деякого дообладнання).

У сховищі: *радіоточка;

*телефонний зв’язок;

*прибори дозиметричні і хімічної розвідки, ЗІЗ, вогнегасники, аварійний запас інструментів, аварійне освітлення, запас медичних засобів, продуктів і води;

*труби з електропроводами фарбують – чорний колір;

труби водопостачання – зелений колір;

труби опалення – коричневий колір.

Протирадіаційні укриття (ПРУ) –

 

 

Деякі ПРУ можуть захищати від ударної хвилі.

Захисні властивості ПРУ оцінюють коефіцієнтом послаблення радіації К_ЗАХ (50-200).

ПРУ можуть обладнуватися, насамперед, у підвалах будинків і споруд, катакомбах, гірських виробках, підземних переходах та ін. При підготовці приміщень для ПРУ треба виконати дві основні вимоги: посилити захисні властивості приміщення від радіаційного опромінення, вжити заходи проти потрапляння радіоактивних речовин у приміщення. Для цього потрібно виконати герметизацію приміщень. Обладнують вентиляцією або механічною (примусовою) або природною, для якої роблять припливний і витяжний короби. Для забезпечення тяги припливний короб повинен бути на 1.5 – 2 метри нижче витяжного. У припливний короб закладають фільтр з мішковини, соломи, марлі. Перекриття з метою посилення протирадіаційних властивостей ПРУ підсилюють шаром піску, ґрунту, цегли та ін.

Найпростіші укриття –

 

 

Щілину роблять глибиною біля 2 м. Стіни укріпляють дошками, хворостом, очеретом або іншим підручним матеріалом. Вхід до щілини роблять східчастий під кутом 90 ⁰ і закривають дверима. Перекриття роблять з накату колод або з залізобетонних плит, потім покривають шаром глини товщиною 10-15 см. (для захисту від дощових вод) і шаром грунту 20-50 см. Зверху усе покривають дереном. Захисні властивості перекритої щілини до К_ЗАХ = 35-50.

Землянка є більш зручною для захисту людей. Вона будується так само, як щілина, але з підлогою, опаленням, місцями для лежання.

Землянка і щілина не є герметичними, тому треба мати протигаз.

 

5. Евакуація і розосередження населення

 

Евакуація – це

 

Це основний засіб захисту населення у мирний час.

Розосередження –

 

 

Евакуація у воєнний час проводиться тільки за рішенням уряду, у мирний час також розпорядженням місцевої влади.

Евакуйовані проживають у заміській зоні до особливого розпорядження.

Заміська зона – це територія розміщена за межами можливих руйнувань у містах.

Основним документом, який визначає обсяги і терміни проведення евакуації населення є план ЦЗ з розділом про захист населення.

Для проведення евакуації органами виконавчої влади створюються евакоприймальні і евакуаційні комісії, евакопункти: збірний, пункти посадки, пункти висадки. У пунктах висадки працюють члени евакоприймальної комісії і представник евакуаційної комісії.

Для вивезення населення використовують залізничний, авто – і водний транспорт. Використовують не тільки пасажирські залізничні потяги, судна, а й товарні вагони, вантажні судна, баржі, пристосовані для перевезення людей, вантажні автомобілі. Частина людей виводиться пішки.

Для організації прийому і розміщення людей та забезпечення всім необхідним утворюються приймальні комісії, які працюють разом із штабами.

У пунктах висадки людей, які прибули, зустрічають, розподіляють по населених пунктах. Надають першу медичну допомогу. Розселяють – використовують гуртожитки, пансіонати та ін. В воєнний час також і в квартирах місцевих жителів.

Місцеві органи влади повинні проявляти постійну турботу про евакуйоване населення, працевлаштовувати та забезпечувати всім необхідним.

 

 

Лекція № 6. ОЦІНКА СТІЙКОСТІ РОБОТИ ОБ'ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ В УМОВАХ НС

Мета лекції:

1. Ознайомитися з факторами, що впливають на стійкість роботи об'єктів народного господарства.

2. Вивчити методику оцінки стійкості об'єктів АПК в умовах НС і основні заходи щодо підвищення стійкості роботи об’єктів.

 

Навчальні питання:

1. Сутність і фактори, що впливають на стійкість роботи об’єктів господарювання.

2. Методика оцінки стійкості об’єкта до впливу уражаючих факторів:

2.1. Оцінка фізичної стійкості об’єкта (до ударної хвилі, землетрусу, урагану);

2.2. Оцінка стійкості об’єкта в умовах хімічного зараження;

2.3.Оцінка стійкості об’єкта в умовах радіоактивного забруднення.

3. Основні заходи щодо підвищення стійкості роботи об’єктів господарювання.

 

 

Література: 1, с. 287-332

2, с. 374-421