До теми 12. Культурно-інтелектуальна історія України хіх століття.

Капелер А. Самоучка, жінка, кацапка: Олександра Єфименко та Київська історична школа // Україна модерна (Київ).— 2010.— Число 6 (17).— С. 45—76.

Колесник І. І. Українська культура та історіографія: історія ментальностей // Український історичний журнал (Київ).— 2002.— № 1.— С. 26—37.

Колесник І. І. Гоголь у культурно-інтелектуальній історії України: міфи та стереотипи (до 200-річчя Миколи Гоголя) // Український історичний журнал (Київ).— 2009.— № 2.— С. 135—160.

Лейн В. Ґ. Дати на службі націй: польсько-українська дискусія кінця ХІХ — початку ХХ ст. навколо дати заснування університету у Львові // Україна модерна (Львів).— 1999.— Число 2—3 (за 1997—1998 рр.).— С. 122—131.

Лисяк-Рудницький І. Інтелектуальні початки нової України // Лисяк-Рудницький І. Історичні есе: У 2-х томах / Відп. ред. Ф. Сисин; Упорядн. Я. Грицак.— Київ, 1994.— Т. 1.— С. 173—191.

Наумов С. О., Посохов С. І. Харківський університет у суспільно-політичному русі другої половини ХІХ — початку ХХ ст. // Український історичний журнал (Київ).— 2005.— № 1.— С. 56—70.

Плохій С. Великий переділ. Незвичайна історія Михайла Грушевського.— Київ, 2011.

Попович М. В. Нарис історії культури України.— Київ, 1999.— С. 290—379 (Культура України першої половини ХІХ ст.), 380—535 (Культура України другої половини ХІХ — початку ХХ ст.).

Тельвак В. Теоретико-методологічні підстави історичних поглядів Михайла Грушевського (кінець ХІХ — початок ХХ століття).— Дрогобич, 2002.

Толочко А. Киевская Русь и Малороссия в ХІХ веке.— Киев, 2012.

Турій О. Греко-Католицька Церква та українська національна ідентичність у Галичині // Ковчег: Науковий збірник із церковної історії (Львів).— 2003.— Число 4: Еклезіяльна й національна ідентичність греко-католиків Центрально-Східної Европи / Відп. ред. О. Турій.— С. 67—85.

Фенич В. Конфесійна та національна ідентичність духовенства Мукачівської греко-католицької єпархії 1771—1949 рр. // Ковчег: Науковий збірник із церковної історії (Львів).— 2003.— Число 4: Еклезіяльна й національна ідентичність греко-католиків Центрально-Східної Европи / Відп. ред. О. Турій.— С. 146—161.

Химка І. Релігія й національність в Україні другої половини XVIII — ХХ століть // Ковчег: Науковий збірник із церковної історії (Львів).— 2003.— Число 4: Еклезіяльна й національна ідентичність греко-католиків Центрально-Східної Европи / Відп. ред. О. Турій.— С. 55—66.

Чуткий А. Микола Павлович Дашкевич (1852—1908).— Київ, 2008.

Ясь О. В. Дослідницький інструментарій та інтелектуальні засади «Истории Малороссии» Миколи Маркевича // Український історичний журнал (Київ).— 2006.— № 1.— С. 27—42.

Ясь О. В. «Свій» серед «чужих», «чужий» серед «своїх». «История Малой России» Д. Бантиша-Каменського у світлі українсько-російського культурного перехрестя (до 220-річчя Дмитра Бантиша-Каменського) // Український історичний журнал (Київ).— 2009.— № 2.— С. 160—194.

 

До теми 13. Від Малоросії та Галицької Русі до України. (Підсумково-узагальнююче заняття).

Андерсон Б. Уявлені спільноти: Міркування щодо походження й поширення націоналізму / Друге, перероблене видання; Перекл. з англ. В. Морозова.— Київ, 2001.

Брюбейкер Р. Переобрамлений націоналізм: Статус нації та національне питання у новій Європі / З англ. пер. О. Рябов.— Львів, 2006.

Ґелнер Е. Нації та націоналізм; Націоналізм / Пер. з англ.— Київ, 2003.

Грицак Я. Страсті за націоналізмом: Історичні есеї.— Київ, 2004.

Касьянов Г. В. Теорії нації та націоналізму.— Київ, 1999.

Мотиль О. Підсумки імперій: занепад, розпад і відродження / Авторизов. пер. з англ. П. Грицака; наук. ред. О. Бетлій.— Київ, 2009.

Нации и национализм / Б. Андерсон, О. Бауэр, М. Хрох и др.; Пер. с англ. и нем. Л. Е. Переяславцевой, М. С. Панина, М. Б. Гнедовского.— Москва, 2002.

Сміт Е. Д. Націоналізм: Теорія, ідеологія, історія / Пер. з англ. Р. Фещенко.— Київ, 2004.

Сміт Е. Д. Національна ідентичність / З англ. пер. П. Терещук.— Київ, 1994.

Шпорлюк Р. Комунізм і націоналізм: Карл Маркс проти Фрідріха Ліста / Перекл. з англ. Г. Касьянов.— Київ, 1998.

 

КРИТЕРІЇ УСПІШНОСТІ

 

Денна форма навчання

Підсумкове оцінювання знань і вмінь студентів відбувається під час іспиту і складається з рейтингових показників (балів) роботи протягом семестру (максимально 50 балів) та оцінки (балів) на іспиті (максимально 50 балів).

 

Результат роботи студента протягом семестру (максимально 50 балів) складається з трьох компонентів:

— Результатів роботи під час семінарських занять (35 балів). Підсумкова кількість балів за роботу студента на семінарських заняттях визначається як середній арифметичний показник балів, що їх отримав студент за шкалою від нуля до п’яти балів на семінарських заняттях, помножений на коефіцієнт 7. Передбачається, що викладач оцінюватиме знання студента не менше як на третині від запланованих у семестрі занять. Пропущені з поважних причин (через хворобу) заняття студенти можуть відпрацювати у години, передбачені для консультацій (не пізніше двох тижнів після пропущеного заняття або останнього з кількох пропущених занять). Не відпрацьовані у вказаний термін заняття автоматично переводяться у нуль балів і враховуються при підрахунку середнього арифметичного показника балів.

— Проміжного тестування (5 балів).

— Домашньої письмової роботи, що виконується на обрану тему і має творчий характер (10 балів). Обсяг роботи — 10–15 друкованих сторінок.

 

Іспит (максимально 50 балів) студент складає під час екзаменаційної сесії письмово з наступною співбесідою. До іспиту не допускаються студенти, які протягом семестру отримали 30 і менше балів. Таким студентам виставляється оцінка «незадовільно» й надається можливість повторно скласти іспит. Результат іспиту в рейтингових балах визначається за розгорнутими письмовими відповідями на два питання екзаменаційного білету (40 балів = 20 балів х 2) і виконанням тестового завдання (10 балів).

 

Таблиця нарахування балів за 100-бальною шкалою

Компонент оцінювання	Максимальна кількість балів
Робота протягом семестру
Семінарські заняття
Тестування
Письмова робота
Іспит
Письмова відповідь на питання екзаменаційного білету	40 (20 балів х 2)
Тестування
Разом

 

Заочна форма навчання

Підсумкове оцінювання знань і вмінь студентів відбувається під час іспиту і складається з рейтингових показників (балів) роботи протягом семестру (максимально 50 балів) та оцінки (балів) на іспиті (максимально 50 балів).

 

Результат роботи студента протягом семестру (максимально 50 балів) складається з трьох компонентів:

— Відвідування лекційних занять (15 балів). Передбачається, що присутність студента на кожній лекції відзначатиметься двома балами.

— Аудиторної контрольної роботи (20 балів) за результатами лекційної частини курсу.

— Результатів роботи під час семінарських занять (15 балів). Підсумкова кількість балів за роботу студента на семінарських заняттях визначається як середній арифметичний показник балів, що їх отримав студент за шкалою від нуля до п’яти балів на семінарських заняттях, помножений на коефіцієнт 3.

 

Іспит (максимально 50 балів) студент складає під час екзаменаційної сесії письмово з наступною співбесідою. До іспиту не допускаються студенти, які протягом семестру отримали 30 і менше балів. Таким студентам виставляється оцінка «незадовільно» й надається можливість повторно скласти іспит. Результат іспиту в рейтингових балах визначається за розгорнутими письмовими відповідями на два питання екзаменаційного білету (40 балів = 20 балів х 2) і виконанням тестового завдання (10 балів).

 

Таблиця нарахування балів за 100-бальною шкалою

Компонент оцінювання	Максимальна кількість балів
Робота протягом семестру
Відвідування лекцій
Контрольна робота
Семінарські заняття
Іспит
Письмова відповідь на питання екзаменаційного білету	40 (20 балів х 2)
Тестування
Разом

 

 

Таблиця співвіднесення рейтингових балів