З історії України кінця XVIII — початку ХХ ст.

 

1. Поняття «новітньої історії України» та «українського ХІХ століття». Періодизація історії України ХІХ ст.

2. Адміністративно-територіальний устрій України у складі Російської імперії.

3. Ліквідація Гетьманщини. Включення Правобережної України, Південної України та Криму до Російської імперії.

4. Кримська війна та Великі реформи 1860—1870-х років. Особливості реформаторської політики російської імперської влади на території України.

5. Модернізація політичної влади на початку ХХ ст.: приклад підросійської України.

6. Адміністративно-територіальний устрій та організація австрійської державної влади в українських регіонах у складі монархії Габсбургів.

7. Реформи «освіченого абсолютизму» в Габсбурзькій монархії. Українське австрофільство.

8. Вплив конституційних і децентралізаторських реформ 1860-х років у Габсбурзькій монархії на становище українців.

9. Українське представництво в австрійських державних (Державна рада) і крайових (Галицький і Буковинський сейми) парламентських установах.

10. Соціальні стани у Наддніпрянській Україні до 1860-х років. Аграрна реформа 1861 р. Столипінська аграрна реформа. Ментальність і соціальна поведінка українських селян.

11. Індустріалізація в підросійській Україні: економічний і соціальний аспекти.

12. Соціальні верстви в Галичині, на Буковині й Закарпатті. Економічне становище українських регіонів у складі Габсбурзької монархії (до 1848 р.).

13. Аграрне законодавство Марії Терезії та Йосифа ІІ. Аграрна реформа 1848 р.

14. Етнічний склад населення Наддніпрянської України в ХІХ ст.

15. Росіяни на Україні: військові, дворяни, чиновники. Старообрядці (старовіри). Російська інтелігенція на Україні.

16. Російська колонізація України у зв’язку з індустріалізацією Донецько-Придніпровського регіону.

17. Опозиційна та революційна діяльність росіян на Україні: декабристи й народники. «Малоросійський патріотизм» росіян Наддніпрянщини.

18. «Українське питання» у політиці російського царизму та російській громадській думці.

19. Чисельність і розселення поляків у підросійській Україні. Польська земельна власність.

20. Поляки в соціо-етнічних конфліктах на Україні: російсько-польський і польсько-український антагонізми в земельному питанні. Листопадове (1830 р.) і Січневе (1863 р.) повстання.

21. Польська культурно-інтелектуальна присутність на Правобережній Україні. Образ України («Руси») й українця («русина») у польській громадсько-політичній думці ХІХ ст.

22. Польське населення Галичини й Буковини: соціально-демографічна характеристика. Польський шляхетський маєток. Аристократичні роди.

23. Галичина в контексті загальнопольського національного питання. Спроби польсько-українського порозуміння.

24. Культурно-інтелектуальне життя поляків у Галичині й на Буковині.

25. Розселення євреїв у Російській імперії. Правове становище і демографічні процеси. Структура зайнятості єврейського населення.

26. Громадсько-політичне та культурне життя єврейського населення у підросійській Україні. Антисемітизм.

27. Правове та економічне становище євреїв у монархії Габсбургів. Українсько-єврейські відносини.

28. Німецькі колонії на Україні. Меноніти. Внесок німецьких колоністів у розвиток сільського господарства України.

29. Румунське населення Буковини, угорське населення Закарпаття: демографічна характеристика та національно-правовий статус.

30. Кримські татари. Кримськотатарське відродження ХІХ ст.

31. Вплив ідей Французької революції та німецького Романтизму на розвиток українського національного руху.

32. Тяглість козацького (малоросійського) патріотизму. Українські автономісти під час російсько-французької війни 1812 р. Українське масонство.

33. Харківські романтики. «Ідеологічна» функція літературної творчості І. Котляревського і Т. Шевченка.

34. Ідея слов’янської взаємності та «український месіанізм». «Руська трійця». Кирило-Мефодіївське товариство.

35. Інтелектуальні співтовариства як засіб інституціоналізації українського руху в Російській імперії: Громадівські гуртки 1860-х років. Хлопомани.

36. Реакція російської громадськості й імперської влади на розвиток українського руху.

37. Формування інституційної інфраструктури українського руху в Австрійській (Австро-Угорській) монархії в середині та другій половині ХІХ ст.

38. Утворення українських політичних партій у Галичині й на Наддніпрянщині: порівняльна характеристика.

39. «Українське питання» в політиці австрійської влади. Вплив зовнішніх чинників на формування політики Відня щодо українців.

40. Народництво («народолюбство») як світоглядна основа українського руху в Російській імперії. Концептуалізація національної історії.

41. Політичні ідеї М. Драгоманова. «Культурницька» і «політична» течії в українському русі. Ідея національної єдності українців.

42. Національно-політичні орієнтації в українському суспільстві Галичини, Буковини й Закарпаття в середині й другій половині ХІХ ст.

43. Політизація українського руху на Наддніпрянській Україні на початку ХХ століття. Українська політична думка: між федеративністю і самостійністю.

44. Вплив революції 1905—1907 рр. на український рух. Українська громада в Державній думі.

45. Розгортання масового українського національного руху в Галичині на початку ХХ ст. Утвердження ідеї національної єдності та державного суверенітету України.

46. Українсько-польський конфлікт у Галичині на зламі ХІХ—ХХ ст. Боротьба за український університет у Львові та реформу виборчого права.

47. Університети на Україні (Харківський, Київський, Одеський, Львівський, Чернівецький): освітнє, наукове та соціальне призначення.

48. Світоглядні та культурно-мистецькі течії ХІХ ст. (Класицизм, Романтизм, Реалізм). Традиція й «модерн».

49. Роль Церкви у формуванні основ новочасного українського суспільства.

50. Історія України ХІХ ст. у світлі європейського досвіду націотворення та сучасних концепцій «нації» і «націоналізму».

Додаток 2

 

Зразки тестових завдань