Написання вступної частини роботи

Насамперед слід чітко сформулювати наукову й суспільно-політичну актуальність теми (actualis (лат.) – дієвість). Актуальність теми – це важливість, суттєве значення, відповідність теми дослідження сучасним потребам певної галузі науки та перспективам її розвитку.

Обсяг актуальності теми не повинен перевищувати однієї сторінки і включати таке:

– сутність проблеми дослідження;

–соціальну значущість проблеми дослідження;

– суттєве значення для подальшого розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, подальшої теорії й практики;

– значення для створення нових напрямів певної галузі науки;

– доцільність роботи.

Слідом за цим треба показати зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У даному випадку наводять назву конкретної програми, її шифр, державний реєстраційний номер теми дослідження.

Важливою складовою частиною вступу є характеристика джерел і літератури з теми (історіографія).

Основні завдання огляду літератури: ознайомлення з матеріалами за темою дослідження, їх класифікація; відбір основних, фундаментальних робіт; виявлення основного кола науковців, які працювали над проблемою; з’ясування дискусійних питань та різних точок зору на вирішення проблеми; виявлення найцікавіших чи суттєвих, але недостатньо розроблених напрямів дослідження для подальшого вивчення.

Далі автор кваліфікаційної роботи оголошує, що є предметом і об'єктом його дослідження. Об'єкт – це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію і є обраними для вивчення. Предмет – це те, що міститься в межах об'єкта.

Після цього визначають хронологічні межі кваліфікаційного твору, обґрунтовуючи верхню й нижню межу визначеного періоду.

Мета дослідження визначається дуже стисло межах одного абзацу. Після цього вказуються конкретні завдання, які випливають з мети (5-8 завдань). 3авдання наукового дослідження є частиною мети, її конкретизацією.

Серед методів наукового дослідження можна назвати порівняльно-історичний, системного аналізу, структурно-функціональний, прогнозування, політичного моделювання, біхевіористський, ретроспективний та ін.

Практичне значення й апробація дослідження (тобто зазначається на яких наукових конференціях, симпозіумах, семінарах оприлюднені результати дослідження).

Наприкінці вступу бажано розкрити структуру дослідження та вказати обсяг роботи (загальний обсяг та обсяг текстової частини, список використаних джерел і літератури, додатків).

Отже, вступ має бути чітким, лаконічним. Його остаточне написання випускник здійснює після завершення всієї роботи.

Основна частина роботи

Ця частина роботи за обсягом є найбільша. Кількість і послідовність розділів залежить від характеру роботи (два-чотири розділи й декілька підрозділів).

В основній частині подається опис виявлених фактів, узагальнення вже відомих даних із урахуванням нових наукових позицій, акцентується увага на аспектах, які раніше не висвітлювалися тощо.

Матеріал тексту має містити дискусійні питання, пов’язані з переглядом усталених позицій та уявлень, оригінальні погляди автора на розв’язання проблеми, авторську аргументацію з тих чи інших міркувань.

Основна частина кваліфікаційної роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів.

Кожний розділ починають з нової сторінки. Якщо текст основної частини ділиться на кілька складових, тоді маємо в назві "Розділ", а коли передбачаються ще й параграфи - тоді "Глава".

Наприкінці кожного розділу формулюють висновки зі стислим викладом наведених у розділі наукових і практичних результатів (обсяг висновків до розділу – 0,5–1,5 сторінки тексту).

Рукопис основної частини роботи повинен здійснюватися аргументовано з посиланнями на першоджерела та літературу відповідно до сучасних правил ведення бібліографії.

Висновки

Висновки – це положення, що виносяться автором на захист. Заключні висновки, що вміщуються на 4-5 сторінках, є основним підсумком часткових узагальнень, зроблених у розділах роботи. Особливо важливо, щоб на ті питання, які були порушені студентом у вступній частині (у визначених завданнях), було дано аргументовані відповіді і щоб і мета, яку ставив перед собою автор, знайшла свою реалізацію у формі конкретних наукових положень і практичних рекомендацій.

Висновки наприкінці роботи не повинні підмінюватися механічним підсумуванням висновків, що наводилися наприкінці розділів, а мають містити підсумкові результати дослідження. Часто висновкові положення подаються у вигляді певної кількості пронумерованих абзаців.

Список джерел і літератури

Завершення написання кваліфікаційного дослідження закінчується складанням списку першоджерел і літератури. Приклад оформлення відомостей подано в Додатку 11.

Список використаних джерел і літератури може мати такі розділи:

І. Джерела, які розбиваються на дві групи:

а) неопубліковані джерела (матеріали судово-слідчих органів, архівні документи);

б) опубліковані джерела (публікації документів, літописи, хронічки, акти державного законодавства, соціально-економічні статистичні збірники, дипломатичні документи, матеріали періодичної преси, мемуари, тематичні збірники документів).

II. Література (складається в алфавітному порядку прізвищ авторів, а у випадку відсутності автора – за назвою книжки, збірників тощо). Список літератури можна згрупувати за таким принципом:

1) Монографії, збірники, брошури.

2) Матеріали наукової періодики (статті).

Додатки

Додатки не є обов’язковим елементом кваліфікаційної роботи, однак вони підвищують рівень довіри до результатів дослідження, свідчать про їхню достовірність.

За формою до додатків належать: таблиці допоміжних цифрових даних; схеми; графіки; карти; ілюстрації; зразки анкет; опитувальних листів; копії документів та ін.

Додаткиподають після списку використанихджерел, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки та мати заголовок. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток..." і велика літера. (Наприклад: «Додаток А», «Додаток Б»).

РОЗДІЛ 4