Зовнішньоторгівельні операції товарами та послугами за 2010 рік

Україна здійснювала зовнішньоторговельні операції товарами з партнерами з 194 країн світу. До країн СНД було експортовано 35,1 % усіх товарів, до країн ЄС – 23,3 %. Найбільші експортні поставки здійснювалися в країни ЄС. Основні партнери в експорті товарів та послуг Російська Федерація – 44 %, Італія – 1 %, Польща – 1 %, Білорусь – 1 % та Туреччина – 1 % (рис.3.7).

Рисунок 3.7 Структура експорту товарів та послуг за 2010 рік

 

Імпорт забезпечує для виробничих та індивідуальних споживачів, а також для країни, до якої ввозяться товари, низку додаткових переваг та можливостей. Це зокрема:

– доступ до дешевих та більш якісних товарів готових виробів, сировинних та інших матеріалів та комплектуючих деталей;

– наповнення ринку дефіцитними товарами або товарами, які взагалі не виробляються на національній території;

– зростання конкуренції та стимулювання завдяки цьому оптимізації, підвищення виробництва на національній території.

У географічному розподілі імпорту товарів у 2010 році відбулося збільшення поставок з усіх регіонів. Найбільше зросли поставки з Російської Федерації, насамперед за рахунок енергоносіїв, та з країн Азії. З країн СНД імпортовано 44,6 % усіх товарів, з країн ЄС – 30,9. Таким чином, питома вага РФ збільшилась до 15 %. Профіцит торгівлі послугами в 2010 році становив 4,9 млрд дол. США, збільшившись у два рази порівняно з 2009 роком (2,4 млрд дол. США). Таке зростання відбулось в основному через збільшення надходжень за транспортування газу майже повністю за рахунок підвищення тарифів.

Основні партнери в імпорті товарів та послуг РФ – 15 %, Білорусь – 1 %, Китай –2 %, Німеччина – 7 % та Польща – 3 % (рис. 3.8).

Узагальнюючи результати дослідження статистичних даних, можна зазначити, що в 2009–2010 рр. вплив економічної кризи на загальний розвиток економіки, зокрема на зовнішньоекономічну діяльність підприємств України, був негативним, також є очевидним, що українські підприємства експортують більше товарів ніж послуг. Це означає їхню орієнтованість на сферу матеріального виробництва і недостатній рівень розвитку сфери послуг у країні, тобто в умовах глобалізації Україна посідає місце сировинно-індустріальної країни. Для зміцнення і розвитку зовнішньоекономічних відносин України, уряду необхідно більше уваги приділити створенню привабливих умов для імпорту енергоощадних технологій, сировини та підтримці українського виробництва за новітніми технологіями тощо.

Рисунок 3.8 Структура імпорту товарів та послуг за 2010 рік

 

Умови та результати зовнішньоекономічної діяльності країни значною мірою визначають характер її участі в системі міжнародної торгівлі та інших форм співробітництва за її участі.

Основними інструментами підтримки експорту з території України на сучасному етапі є:

- стимулювання виробництва експортної продукції, зокрема продукції високого ступеня обробки, а також наукомісткої високотехнічної продукції;

- сприяння модернізації та технічному переозброєнню експортоорієнтованих виробничих потужностей;

- оптимізація національного правового та нормативно-інституціїного режиму здійснення експортних операцій;

- удосконалення механізму фінансування та кредитування виробництв, які здійснюють експорт;

- налагодження ефективної системи страхування експортних операцій;

- забезпечення достатньої правової підтримки національного виробника, зокрема при проведені судово-арбітражних розглядів, антидемпінгових процесів.[20]