Перспективи розвитку міжнародної торгівлі України в умовах її інтеграції

 

Інтеграція України до світового економічного простору відбувається під впливом суперечливих тенденцій формування глобальної системи господарювання. Зростає взаємозалежність національних господарств, підвищується роль зовнішньої торгівлі в економічному поступі країн, загострюється національна та глобальна конкуренція. За цих умов виникає нагальна потреба розробки оптимальної стратегії входження України в складну сукупність світових господарських процесів з метою адаптації національних регуляторних механізмів до реального процесу світової глобалізації. Така стратегія має ґрунтуватися на активній виваженій державній політиці щодо реформування національної економіки в цілому та зовнішньоекономічної сфери зокрема.

У розвитку світової економіки останніх десятиліть домінують процеси міжнародної економічної інтеграції. Вони визначають напрями та пріоритети сучасного етапу інтернаціоналізації господарського життя, формуючи середовище поглиблених міжнародних економічних відносин країн, що дозволяє не лише розвивати міжнародні економічні зв’язки, а й сприяє розвитку економіки окремої держави.

Для ефективної й організаційно оформленої інтеграції України в сучасні світогосподарські зв’язки необхідні певні політико-правові, соціально-культурні, економічні та інфраструктурні передумови.

Основні політико-правові передумови інтеграції України: політичне визначення України, забезпечення територіальної цілісності та створення адекватної системи національної безпеки, безумовне виконання міжнародних зобов’язань, особливо в сфері прав людини.

Економічні передумови інтеграції формуються завдяки таким чинникам: економічному та інституційному забезпеченню суверенітету, оцінці економічного потенціалу і напрямів структурної перебудови, розробленню та реалізації обґрунтованої програми переходу до ринкових відносин з пріоритетом роздержавлення і приватизації, соціального захисту населення, оцінці експортного потенціалу.

До основних соціально-культурних передумов інтеграції належать відродження і виховання почуття власної гідності, створення умов соціально-культурної життєздатності народів України, формування сучасної, орієнтованої на світові пріоритети системи народної освіти, розвиток контактів з українцями, що проживають за межами України.

Формування інфраструктурних передумов насамперед пов’язане з розвитком транспортних комунікацій, необхідних для нормальної життєдіяльності суверенної держави (національні авіакомпанії, флот, транспортні корпорації), розвиток сучасних інформаційно-комунікаційних систем з включенням їх до міжнародних систем.

Включення України до будь-яких інтеграційних угруповань у стані без чіткого бачення перспектив структурної реорганізації може призвести не лише до консервації, але й до негативних тенденцій у всіх галузях національної економіки. І навпаки, участь України в інтеграційних процесах за умов цілеспрямованої внутрішньої структурної політики дасть змогу ефективніше і швидше виправити деформовану економіку.

 

 

ВИСНОВОК:

Міжнародна торгівля займає чільне місце у розвитку кожної держави. В результаті розподілу праці країни за допомогою міжнародної торгівлі можуть розвивати декілька сфер діяльності, в яких вона спеціалізується та імпортувати ті продукти, які вона сама не виготовляє, або які є низької якості порівняно з іншими країнами.

Кожна концепція міжнародної торгівлі намагалася з’ясувати причину виникнення обміну товарами між країнами, а також чому саме цей, а не інший товар країни експортують і чи імпортують. До прикладу, меркантилізм розглядає здійснення імпорту як перешкоду на шляху до зростання національної економіки. В процесі еволюції поглядів на міжнародну торгівлю з’являються концепції, які розглядають імпорт як необхідну умову для розвитку країни, причому вони досліджують які товари країні імпортувати, а якими експортувати для досягнення якомога більшої вигоди у міжнародній торгівлі.

З розвитком міжнародних економічних відносин країни намагаються зменшити бар’єри при здійсненні торгівлі так, щоб це було взаємовигідно.

Сучасна міжнародна торгівля з боку окремих держав здійснюється за методами тарифного і нетарифного регулювання, що проводиться з метою захисту національних інтересів та економічної безпеки, шляхом підтримання взаємовигідного співробітництва.

Для того, щоб виявити тенденції розвитку міжнародної торгівлі держава визначає ряд показників міжнародної торгівлі, що визначають її динаміку та результативність.

Зовнішньоторговельний оборот України зростає, при цьому зростає як експорт товарів і послуг, так і їх імпорт. Проте, починаючи з 2005 року приріст імпорту товарів і послуг значно перевищував їх експорт, що спричинило виникнення від’ємного сальдо зовнішньоторговельного балансу у 2006-2007 роках.

Показники результативності міжнародної торгівлі, показали, що Україна є із середньою відкритістю економіки, оскільки її експортна квота знаходиться в межах 10%, а також зростає залежність України від імпорту. Коефіцієнт покриття імпорту експортом говорить те ж саме, що і сальдо зовнішньоторговельного балансу, тобто у 2006 та 2007 роках 6 і 11% відповідно імпорту не покривалося експортом, оскільки імпорт перевищував експорт.

Що стосується експорту та імпорту товарів і послуг на душу населення, то вони зростали, що свідчить про зростання економіки України, хоча присутній той момент, що чисельність населення країни щороку зменшувалася.

Розглядаючи експорт товарів і послуг помітили, що у структурі експорту товарів переважають мінеральні продукти, продукція хімічної промисловості, машинобудування, металопродукція, вартісні обсяги експорту яких помітно зросли за останній досліджуваний рік.

У експорті послуг переважають транспортні послуги, часка яких у 2007 році становила майже 68%. Спостерігалося збільшення вартісних обсягів експорту послуг за усіма їх видами, зокрема зростання експорту послуг було досягнуто, головним чином, завдяки збільшенню обсягів надання послуг за статтею «Подорожі».

У структурі імпорту товарів переважають мінеральні продукти, продукція хімічної промисловості, механічне обладнання, машини та механізми, електрообладнання, транспортні засоби та шляхове обладнання. Спостерігалися суттєві темпи зростання імпортних поставок продукції агропромислового комплексу та промислових виробів, металургійної продукції, продукції хімічної промисловості, мінеральних продуктів.

У експорті товарів спостерігалося негативне сальдо вже з 2005 року, тоді як сальдо послуг мало лише позитивне значення протягом 2003-2007 років.

Щодо географічної структури експорту-імпорту товарів і послуг, то найбільшими партнерами України залишаються країни СНД, зокрема Російська Федерація, країни ЄС, Азії та Америки, зокрема США.

 

На думку фахівців, слід вжити таких заходів для поліпшення зовнішньої торгівлі України:

- залучати іноземний капітал для прискорення модернізації;

- створювати нові галузі та виробництва;

- створити маркетингові та сервісні мережи на міжнародних ринках;

- збільшити закупівлі за кордоном новітніх технологій для створення нових конкурентоспроможних національних виробництв;

- активно впроваджувати міжнародні стандарти і процедури сертифікації;

- використовувати політичні та дипломатичні важелі впливу для забезпечення участі України у великих міжнародних коопераційних проектах;

- належним чином забезпечити інформатизацію зовнішньоекономічної діяльності;

- удосконалити фінансові механізми регулювання експорту.

Здійснення вище перелічених заходів допоможе Україні зайняти краще місце на міжнародному ринку завдяки підвищенню конкурентоспроможності України.

Також для поглиблення міжнародних відносин щодо торгівлі країни можуть інтегрувати. Для України інтеграція є досить актуальною темою. Саме інтеграція дозволить позбутися бар’єрів при здійсненні експорту-імпорту товарів і послуг, усунути дискримінацію в цій сфері.

Рівень розвитку міжнародної торгівлі певної країни впливає на розвиток її економіки зокрема, тому вкрай важливо розвивати ці зовнішньоторговельні відносини. Для раціональної організації цих відносин, які б приносили вигоду потрібно використовувати концепції міжнародної торгівлі, які дають можливість не лише зрозуміти причини виникнення міжнародної торгівлі, а й доцільний спосіб її організації.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» № 2157-IV (2157-15) від 04.11.2004 // джерело: www.rada.gov.ua.

2. Бураковський. Теорія міжнародної торгівлі: Навч. посібник. – 2-ге вид – К.: Основи, 2000. – 240 с.

3. Горбач Л.М., Плотніков О.В. Міжнародні економічні відносини: Підручник. – К.: Кондор, 2005. – 266 с.

4. Дахно І.І Міжнародна торгівля: Навч. посібник. – К.: МАУП, 2003. – 296 с. – Бібліогр.: с.287-289

5. Дахно І.І. Зовнішньоекономічна діяльність: Навч. посібник. За ред. д.е.н., проф.. Дахна І.І – К.: Центр навч. Літератури, 2006. – 360 с.

6. Козак Ю.Г., Лук’яненко Д.Г., Макогон Ю.В. та ін. Міжнародна економіка: навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, Видавництво «АртЕк», 2002. – 436 с.

7. Козик В.В., Планкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. Посіб. – 2-ге вид. стер. – К.: Знання-Прес, 2001. – 277 с. – (Вища освіта ХХІ століття).

8. Коломацька С.П. Зовнішньоекономічна діяльність в Україні: правове регулювання та гарантії здійснення. Навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2004 – 288 с.

9. Мочерний С.В. Політична економія.: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2002. – 687с. – (Вища освіта ХХІ століття).

10. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України.: Підручник. – К.: Центр учбової літератури. 2007. – 296 с.

11. Одягайло Б.М. Міжнародна економіка: Навч. Посіб. – К.: Знання, 2005. – 397 с. – (Вища освіта ХХІ століття).

12. Рокоча В.В. Міжнародна економіка: Навч. посіб.: У 2 кн. – К.: Таксон 2000 – Кн. У: Міжнародна торгівля: теорія та політика. – 320 с.: іл. (‘Modus vivendi’).

13. Румянцев А.П., Климко Г.Н., Рокоч В.В та ін.; за ред. А.П. Румянцева. Міжнародна економіка: Підручник. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2004. – 449 с. – (Вища освіта ХХІ століття).

14. Румянцев А.П., Коваленко Ю.О. Міжнародна економіка: Навч. посібник. -:К.: Центр учбової літератури. 2007. - 296с.

15. Рум’янцев А.П., Рум’янцев Н.С. Зовнішньоекономічна діяльність: Навч. посібник. -:К.: Центр навчальної літератури. 2004. - 377с.

16. Савельєв Є.В. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів: Підручник магістрантів з міжнародної економіки і державної служби. – Тернопіль.: Економічна думка, 2005. – 542 с.

17. Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 488 с.

18. Філіпенко А.С., Буд кін В.С., Рогач О.І. Світова економіка. Навч. посібник. -:К.: Центр навчальної літератури. 2004.

19. Юхименко П.І., Леоненко П.М. Історія економічних учень: Навч. посіб. – 2-ге вид., випр. – К.: Знання-прес, 2001. – 514 с. – (Вища освіта ХХІ століття).

І.М.Школа В.М.Козменко“Міжнародні економічні відносини “ Чернівці “Рута” 1996 ст 126-146.

20. www.ukrstat.gov.ua

21. www.customs.gov.ua

22. www.energy.gov.ua

23. www.ukr.net

24. www.kmu.gov.ua

25. www.rada.gov.ua

26. www.google.com.ua