Роль міжнародної торгівлі в економічному розвитку

Міжнародна торгівля може розглядатися з двох боків: як рушій економічного зростання і як похідна від економічного зростання. Про її роль в економічному розвитку свідчать емпіричні дослідження відомих економістів: М. Мікалопулоса, К. Джея, М. Мікаелі, А. Крюгера, Б. Баласса. Результати їхніх робіт показують, що:

- темпи зростання ВНП (валовий національний продукт) і темпи зростання експорту високо корелюють між собою;

- існує досить значна кореляція (0,38) між зміною частки експорту у ВНП і темпами змін ВНП;

- збільшення темпів зростання експортних доходів на 1 % щорічно пов'язано із збільшенням темпів зростання ВНП на 0,1%.

Міжнародна торгівля сприяє економічному розвитку країн, створюючи можливість для реалізації їхніх істотних порівняльних переваг і розвитку нових. Вона стимулює швидше й ефективніше використання внутрішніх ресурсів і дає змогу отримувати вигоди та переваги спеціалізації та участі в міжнародному поділі праці.

Додатковий попит за рахунок світового ринку допомагає подолати вузькість внутрішнього ринку, збільшити ефект економії масштабів завдяки доступу на більші та різноманітніші ринки. Міжнародна торгівля не тільки прямо впливає на темпи відтворення. Багатогранний непрямий вплив пов'язаний зі створенням численних підприємств, які обслуговують зовнішній сектор, допомагають подолати інерційність і є ще однією складовою економічного зростання.

Зміна експорту (пропозиція товару на вивезення) та імпорту (попиту на закордонні товари) залежить від зміни умов торгівлі. Ця залежність характеризується поняттями «еластичність експорту» та «еластичність імпорту».

Еластичність імпорту (Eim) — це зміна попиту на імпорт, що випливає зі зміни умов торгівлі. Еластичність імпорту вимірюється як відношення відсоткової зміни обсягів імпорту до відсоткової зміни його ціни. Якщо ціни на імпортні товари спадають, то обсяги імпорту збільшуються, а якщо ціни зростають, то імпорт скорочується. Попит на імпорт вважається еластичним, якщо еластичність імпорту Eim > 1. Це означає, що падіння ціни на імпортні товари на 1% привело до зростання попиту на них більше, ніж на 1%. Попит на імпорт вважається нееластичним, якщо Eim <1. Це означає, що падіння ціни на імпортні товари на 1% призвело до зростання попиту на них менше, ніж на 1%.

Країна збільшуватиме витрати на імпорт при падінні цін (тому що падіння цін імпорту означає поліпшення умов торгівлі), якщо попит на імпорт еластичний, оскільки попит на імпортні товари зростає швидше, ніж падає їхня ціна.

Країна скорочуватиме витрати на імпорт, якщо попит на імпортне еластичний. Але оскільки обсяг імпорту обмежений можливостями експорту (експортом заробляються кошти на імпорт), то у випадку еластичності імпорту і падінні його ціни обсяг експорту повинен збільшуватися.

Еластичність експорту (Ех) — це зміна пропозиції товарів на експорт, що випливає зі змін умов торгівлі. Еластичність експорту вимірюється як відношення відсоткової зміни обсягів експорту до відсоткової зміни ціни імпорту, тобто при зниженні цін на імпортні товари обсяги експорту збільшуються, а при зростанні — зменшуються. Таким чином, еластичність попиту на імпорт і еластичність пропозиції товару на експорт тісно взаємозалежні. Висока еластичність свідчить про розвинутість ринкового механізму, що дає змогу виробникам швидко реагувати на зміну цін. Низька еластичність свідчить про недостатній розвиток механізму регулювання економічними процесами, що створює для суспільства серйозні економічні проблеми.

Значну роль для економічного розвитку країни відіграє підвищення конкурентоспроможності національного виробництва.

Під конкурентоспроможністю, згідно з визначенням Організації економічного співробітництва і розвитку, розуміють «рівень, якого країна може досягти за вільних і справедливих умов, виробляючи товари і послуги, що відповідають вимогам міжнародних ринків, і водночас підтримуючи та підвищуючи реальні доходи протягом тривалого часу».

Конкурентоспроможність оцінюється за такими критеріями:

- економічна діяльність;

- урядова ефективність;

- бізнесова ефективність;

- інфраструктура.

Побудова індексу конкурентоспроможності ІМД ґрунтується на такому співвідношенні: 23 — дані офіціальної статистики й 13 — оцінки експертів. Для ранжирування використовується 314 показників, але кількість аналізованих країн становить лише 60. Це робить індекс ІМД об'єктивнішим, але й більш консервативним. Взаємодія з іноземними торговельними партнерами змушує національні фірми поліпшувати свою технічну базу, якість продукції, впроваджувати сучасні методи управління, внаслідок чого підвищуються темпи зростання економіки.

Одним із важливих показників конкурентоспроможності країни є конкурентоспроможність експорту. Конкурентоспроможний експорт дає змогу країнам одержувати більше іноземної валюти й імпортувати товари, послуги і технології, які необхідні для підвищення продуктивності праці, рівня життя та внутрішнього потенціалу. Завдяки йому підприємства починають орієнтуватися на вищі стандарти, мають можливості для більш простого доступу до інформації.

Таким чином, експортна конкурентоспроможність країни, фірми свідчить про ефективність їхньої інтеграції у світове господарство та адаптацію до сучасної глобальної економіки.