Методичні рекомендації по економічному обґрунтуванню заходів по підвищенню продуктивності праці

 

 

Продуктивність праці може виступати економічною категорією, яка характеризує результативність живої праці. Рівень продуктивності праці визначається відношенням обсягом виробленої продукції чи робіт до затрат живої праці на її виробництво.

Рівень продуктивності праці в значній мірі залежить від того, наскільки повно реалізуються основні фактори її росту.

Фактори росту продуктивності праці - це зміна матеріально-технічних, організаційних та соціально-економічних умов, як безпосередньо у процесі виробництва, так і поза ним, під впливом яких скорочуються затрати праці на виробництво одиниці продукції, тобто підвищується рівень продуктивності праці. Форми прояву цих змін (факторів) дуже різноманітні і можуть виступати не тільки як конкретні міроприємства (наприклад, підвищення рівня механізації і автоматизації виробництва, удосконалення організації і обслуговування робочих місць, впровадження типових структур управління і т.д.), але як і глибинні процеси та явища. такі, як зміна і розвиток форм власності, удосконалення розподільних відносин, господарського механізму і т.п., що сприяють підвищенню продуктивності, праці. Розрізняють фактори росту продуктивності праці народногосподарські, галузеві та внутрішньовиробничі.

 

Порядок розрахунку

 

1. Підвищення продуктивності праці за рахунок удосконалення технології виконання робіт.

Удосконалення технології виконання робіт дозволяє скоротити «приховані» втрати робочого часу, які виникають в наслідок недотримання термінів запуску у виробництво заготовок, напівфабрикатів, окремих компонентів продукції, несвоєчасної подачі на робочі місця комплектуючих виробів та матеріалів, зменшення планових розмірів партій виробів, неправильної послідовності робіт, переробки раніше виконаних робіт, зайвих транспортних робіт та інше. Розмір «прихованих» втрат робочого часу визначають на основі аналізу фотокартки робочого для.

Ріст продуктивності праці відбувається за рахунок економії трудових затрат в результаті скорочення«прихованих» втрат робочого часу.

Економі трудових затрат (затрат праці) визначається за формулою:

 

(3.15)

 

де #ТЗ –економія трудових затрат (затрат праці), %;

Тзв і Тпл – „приховані” втрати робочого часу у звітному і плановому році, %.

 

 

Тобто за рахунок зменшення «прихованих» втрат робочого часу у плановому році в порівнянні з базовим можна одержати економію затрат праці у розмірі 5,38%.

 

2. Підвищення продуктивності праці за рахунок досягнення нормативного рівня внутрізмінних простоїв обладнання у зв'язку з його технічним та організаційним обслуговуванням, а також у зв'язку з відпочинком та самообслуговуванням робітника визначається таким чином:

 

(3.16)

 

 

де #Овз - приріст обсягу продукції у зв'язку із зменшенням внутрізмінних простоїв обладнання до нормативного рівня, %;

Твзф та Tdpy - відповідно нормативні та фактичні внутрізмінні простої обладнання, %.

В розрахунок умовно приймаємо Твзф=30%.

 

Можлива відносна економія чисельності робітників за рахунок досягнення нормативного рівня внутрізмінних простоїв обладнання розраховується за формулою:

(3.17)

 

 

Тобто, за рахунок досягнення нормативного рівня внутрізмінних простоїв обладнання на підприємстві на плануємий рік можлива відносна економія чисельності робітників у кількості 26 чол.

 

3. Підвищення продуктивності праці за рахунок впровадження прогресивних систем оплати праці робітників.

Впровадження прогресивної відрядно-преміальної системи оплати праці робітників підвищує продуктивність праці на 6-8%.

Ріст продуктивності праці за рахунок збільшення охоплення робітників відрядно-преміальною системою оплати праці визначається за формулою:

(3.18)

де Опл та Об - охоплення робітників-відрядників відрядно-преміальною системою оплати праці у плановому та базовому роках, %;

P - показник росту продуктивності праці при впровадженні відрядно-преміальної системи оплати праці, % (15...20 %);

Ур.від.- питома вага робітників-відрядників у загальній чисельності робітників, %.

 

 

Тобто, за рахунок збільшення охоплення робітників відрядно-преміальною системою оплати праці відбудеться зростання продуктивності праці на 131,4 %.

 

4. Вплив підвищення продуктивності праці (в темпах, ще випереджують зростання заробітної плати) на зниження собівартості продукції можна визначити за такою формулою:

 

(3.19)

 

де Е - економія від зниження собівартості продукції за рахунок росту продуктивності праці;

Зі - затрати по статті «Заробітна плата з відрахуваннями на соціальні заходи» на одиницю продукції (товарної) в базисному періоді;

Рз - середньорічна (середньомісячна) заробітна плата одного в % до середньорічної (середньомісячної) заробітної плати в базисному періоді;

Рв - ріст продуктивності праці в аналізуемому періоді у порівнянні з базисним періодом;

Отп- випуск товарної продукції в аналізуємому періоді.

Прийнявши в розрахунку, що середня зарплата у порівнянні з базисним періодом зростає на 5 %. Питома вага затрат на зарплату у складі вартості товарної продукції становить 25%.

Так, в базисному році робота підприємства характеризувалась такими показниками (табл. 3.1), тис. грн.:

 

Таблиця 3.1

 

Випуск товарної продукції
Собівартість продукції
В т.ч. затрати по заробітній платі з відрахуваннями на соціальне страхування
Прибуток балансовий
Основні виробничі фонди і нормовані оборотні засоби
В т.ч. основні виробничі фонди
Рентабельність продукції, %	14,81%
Рентабельність виробництва, %	22,79%

В аналізуемому періоді за рахунок зменшення "прихованих" витрат робочого часу і скорочення внутрізмінних простоїв обладнання продуктивність праці у порівнянні з базисним періодом зросла на 5.38%, а середньорічна заробітна плата - на 5%. Економія від собівартості за рахунок росту продуктивності праці дорівнює:

 

 

В результаті зниження собівартості прибуток зростає з 800 до 808,82 тис. гри., а рентабельність продукції зросте з 14,81 до 14,9%.

 

Зміна обсягів робіт за рахунок збільшення основних виробничих фондів визначається залежністю:

 

(3.20)

 

Тобто, на плануємий період за рахунок збільшення основних виробничих фондів обсяг виконуваних робіт можна збільшити на 1176,0 тис гри.

Зміна обсягів робіт зa рахунок поліпшення їх використання визначається за залежністю:

(3.21)

 

де ОВФпл та ОВФб - вартість основних виробничих фондів відповідно на плануємий рік і у базисному році;

Фпл і Фб - фондовіддача відповідно на плануємий рік і у базисному році.

 

 

Тобто, на плануємий період показник обсягу виконуваних робіт (за рахунок поліпшення використання основних виробничих фондів) буде без змін.

 

Зміна обсягів робіт за рахунок динаміки продуктивності праці визначається залежністю:

 

де Впл, Вб - продуктивність праці (виробіток) одного робітника відповідно на плануємий рік і у базисному році;

Чпл - чисельність робітників на плануємий рік.

Отже, на плануємиий період за рахунок зростання продуктивності праці обсяг виконуваних робіт можна збільшити на 0,47 млн. грн.

 

Зміна обсягів робіт за рахунок зміни загальної чисельності робітників визначається за залежністю:

(3.22)

де Чб - чисельність робітників у базисному році.

 

Отже, на плануємий період за рахунок зменшення чисельності робітників обсяг виконуваних зменшиться на 0,98 млн. грн.