Які положення розкривають основний зміст Четвертого Універсалу Української Центральної Ради?

1) проголошення незалежності Української Народної Республіки (УНР);

2) прийняття Конституція У Н Р. від 29 квітня 1918 р.;

3) перейменування Генерального Секретаріату на Раду Народних міністрів;

4) проголошення земельної реформи;

5) окупація німецько-австрійськими військами українських земель.

Назвіть прізвище радянського льотчика-аса, який збив 62 літаки ворога, більше ніж будь-який льотчик союзників, і був тричі нагороджений Золотою Зіркою Героя Радянського Союзу?

1) О. Покришкін; 2) І. Кожедуб; 3) М. Гастело; 4) О. Маресьєв.

Унаслідок якої події почалося визволення Правобережної України від нацистських окупантів?

1) Корсунь-Шевченківської операції;

2) Курської битви;

3) «Битви за Дніпро»;

4) Харківської операції.

5. Заповніть ланцюжок:

В. І. Ленін}…}М. С. Хрущов}….

Другий рівень

Які твердження характеризують внутрішню політику гетьмана П. Скоропадського?

1) ліквідація поміщицького та монастирського землеволодіння;

2) видано Універсал про відновлення козацтва на Лівобережжі та Слобожанщині;

3) підписання Брест-Литовського мирного договору;

4) обмежено свободу профспілкової діяльності, відновлено дореволюційне законодавство про покарання за участь у страйках;

5) підтримка української культури та освіти.

Які з перелічених заходів були здійснені радянським керівництвом у сільському господарстві в 1953-1964 рр.?

1) створення машинно-тракторних станцій (МТС);

2) скорочення посівів кукурудзи;

3) освоєння цілинних і перелогових земель;

4) ліквідація «неперспективних» сіл;

5) підтримка приватного підприємництва в сільському господарстві;

Підкресліть твердження, які вказують причину здійснення суцільної колективізації?

1) зміцнення матеріально-технічної бази сільськогосподарського виробництва та піднесення добробуту селян;

2) розвиток великого фермерського господарства;

3) подолання продовольчої кризи в країні, заміна екстенсивного сільськогосподарського виробництва інтенсивним;

4) установлення державного контролю над сільськогосподарським виробництвом і використання його ресурсів для модернізації всього господарства.

4. Під час німецької окупації України територія Сумської області була складовою частиною:

1) Рейхскомісаріату «Україна»; 2) військової зони;

3) губернаторства «Трансністрія» 4) дискриту «Галичина»

5. У якому році Крим ввійшов у склад УРСР:

1) 1944 р.; 2) 1954 р. 3) 1964 р. 4) 1991 р.

Третій рівень

1. Охарактеризуйте внутрішню й зовнішню політику гетьмана П. Скоропадського (квітень – грудень 1918 рр.);

2. Нацистський окупаційний режим. План «Ост»;

ХХ з’їзд КПРС та лібералізація суспільно-політичного життя в УРСР (1956 – 1972 рр.)

ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ

1. Предмет, завдання, періодизація історії України.

2. Концепції походження слов’ян в сучасній історіографії. Розміщення слов’ян на території України в IV – ІХ ст.

3. Первісний лад на території України. Зародження первинних релігійних уявлень та мистецтва.

4. «Неолітична революція» та її вплив на розвиток первісного суспільства.

5. Трипільська культура на території України (ІV – ІІІ тис. до н. е.).

6. Народи Степу ІХ ст. до н. е. – ІІІ ст. (кіммерійці, скіфи, сармати). Велика Скіфія.

7. Антична колонізація Північного Причорномор’я. Грецькі колонії VIII ст. до н. е. – V ст. н. е.

8. Концепції походження державності у східних слов’ян (норманська та антинорманська).

9. Основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики київських князів IX – XI ст.

10. Запровадження християнства в Київській Русі (ІХ – Х ст.).

11. Причини та наслідки феодальної роздробленості (федералістичного устрою) Київської Русі.

12. Утворення Галицько-Волинської держави. Діяльність Романа Мстиславовича (1199 – 1205 рр.).

13. Галицько-Волинське князівство за Данила Галицького (1230 – 1264 рр).

14. Галицько-Волинської держава за нащадків Данила Галицького (1264 – 1340 рр.).

15. Культура Київської Русі.

16. Монголо-татарська навала на українські землі. Становище українських земель у складі Золотої Орди.

17. Включення українських земель до Королівства Польського та Великого князівства Литовського у XIV ст.

18. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Великого князівства Литовського та Королівства Польського (друга половина XIV – 1569 р.).

19. Люблінська унія 1569 р. та утворення Речі Посполитої.

20. Берестейська церковна унія 1596 р. та її наслідки.

21. Культура України другої половини XІV – першої половини XVІІ ст.

22. Виникнення братств та їх внесок в освітньо-релігійний розвиток українських земель (XV – початок XVІІ ст.).

23. Виникнення українського козацтва. Утворення реєстрового козацтва.

24. Запорізька Січ, її військовий та адміністративний устрій.

25. Гетьман Петро Сагайдачний. Хотинська кампанія 1621 р.

26. Козацькі повстання 1620 – 1630-х рр. «Ординація Війська Запорізького…» 1638 р.

27. Українська національна революція 1648 – 1657 рр. Причини, етапи, наслідки.

28. Дипломатичні зносини Б. Хмельницького з іноземними державами в період національно-визвольної революції 1648 – 1657 рр.

29. Б. Хмельницький – творець української держави.

30. Українська козацька держава: адміністративно-територіальний устрій, органи управління, збройні сили.

31. Переяславська Рада 1654 р. Березневі статті.

32. Руїна (1658 – 1681 рр.): причини, суть та наслідки. Андрусівське перемир’я 1667 р.

33. Гетьманство І. Виговського (1657 – 1659 рр.) й Ю. Хмельницького (1659 – 1663 рр.): зовнішньополітичні орієнтири.

34. Гетьманство П. Дорошенко (1665 – 1676 рр.): зовнішньополітичні орієнтири.

35. Лівобережна Україна у 1668 – 1687 рр.

36. Гетьманування І. Мазепи. Внутрішня політика гетьмана. Оцінка діяльності І. Мазепи у вітчизняній історичній науці.

37. Гетьман П. Орлик та його Конституція 1710 р.

38. «Глухівський період» в історії Гетьманщини (1708 – 1782 рр.).

39. Обмеження автономії Гетьманщини царським урядом. Перша Малоросійська колегія. Наказний гетьман П. Полуботок.

40. Відновлення інституту гетьманів. Діяльність Д. Апостола (1727 – 1764 рр.).

41. Гетьман Кирило Розумовський (1750 – 1764 рр.).

42. Зруйнування Запорізької Січі в 1775 р. Подальша доля низового козацтва.

43. Друга Малоросійська колегія (1764 – 1782 рр.). Входження українських земель до складу Російської імперії.

44. Гайдамацький та опришківський рухи в Україні. Коліївщина 1768 р.

45. Поділи Річі Посполитої. Адміністративно-територіальний устрій в Україні у першій половині ХІХ ст.

46. Культура України в другій половині XVІІ – XVІІІ ст.

47. Національно-культурне відродження в українських землях у першій половині ХІХ ст.

48. Суспільно-політичний рух на українських землях у першій половині ХІХ ст. (масонські ложі, «Малоросійське товариство»).

49. Рух декабристів в українських землях (Південне товариство, Товариство об’єднаних слов’ян, повстання Чернігівського полку).

50. Кирило-Мефодіївське товариство: Т. Шевченко, М. Костомаров, П. Куліш.

51. Революція 1848 р. на західноукраїнських землях. Діяльність «Головної Руської Ради».

52. Буржуазно-демократичні реформи 1860 – 70-х рр.

53. Валуєвський циркуляр 1863 р., Емський указ 1876 р. та їх вплив на розвиток української культури.

54. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

55. Український суспільно-політичний та культурно-просвітницький рухи в Наддніпрянській Україні у другій половині ХІХ ст. (народники, громади).

56. Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель в другій половині ХІХ ст.

57. Соціально-політичний рух на західноукраїнських землях у другій половині ХІХ ст. (москвофіли, народовці).

58. Утворення перших політичних партій наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.

59. Революція 1905 – 1907 рр.

60. Розгортання українського національного руху в умовах революції 1905 – 1907 рр.

61. Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

62. Українські землі в планах Антанти та Троїстого союзу. Бойові дії на території України 1914 – 1916 рр.

63. Програми вирішення українського питання ТУП, СВУ. Формування підрозділів УСС.

64. Створення та діяльність Української Центральної Ради у березні – листопаді 1917 р.

65. Четвертий універсал та проголошення УНР. Українсько-російська війна.

66. Гетьман П. Скоропадський та діяльність гетьманського уряду (квітень-грудень 1918 р.).

67. Директорія УНР: зовнішня і внутрішня політика.

68. Утворення ЗУНР. Акт Злуки УНР та ЗУНР від 22 січня 1919 р.

69. М. С. Грушевський як науковець та політичний діяч.

70. Встановлення радянської влади в Україні. Політика «воєнного комунізму».

71. НЕП в Україні. Його зміст, особливості та наслідки.

72. Політика «українізації» (1923 – 1933 рр.).

73. Індустріалізація: зміст, особливості та наслідки.

74. Колективізація. Голодомор 1932 – 1933 рр.

75. Становлення сталінської командно-адміністративної системи. Репресії в Україні 1930-х рр.

76. Соціально-економічний, політичний розвиток західноукраїнських земель в 1920 – 1930-х рр.

77. Радянсько-німецькі договори від 23 серпня і 28 вересня 1939 рр. та їх наслідки.

78. Бойові дії на території України 1941 – 1942 рр.

79. Нацистський окупаційний режим. План «Ост».

80. Рух Опору. Радянський підпільний та партизанський рух.

81. Націоналістичний Рух Опору. Створення УПА.

82. Звільнення України. Підсумки Другої світової війни (1939 – 1945 рр.).

83. Відбудова народного господарства України (1943 – 1953 рр.).

84. ХХ з‘їзд КПРС та його значення. Хрущовські реформи.

85. Дисидентський рух в Україні. (60-80-ті рр. ХХ ст.). Українська Гельсінська спілка.

86. Соціально-економічний розвиток УРСР (1964 – 1982 рр.). Початок кризових явищ.

87. Особливості політики «перебудови» в УРСР.

88. Посилення українського національного руху в 1989 – 1991 рр. Здобуття незалежності.

89. Стан та особливості соціально-економічного розвитку незалежної України в 1991 – по теперішній час.

90. Суспільно-політичний розвиток України в 1991 р. – по теперішній час. Напрямки зовнішньої політики.

 

Розрахунок підсумкової та середньозваженої оцінки (бала) за формами контролю (іспит/залік)

Таблиця 1 –

Варіант І

Аудиторна робота	Самостійна, індивідуальна робота	Підсумковий контроль
Практичні роботи (ЛР, семінари)	Тестовий контроль	ІЗ (реферат, доповідь…)	Залік (іспит)
								Т.1	Т.2	Т.3
ВК: 0,6	0,2	0,2
Отримані оцінки за національною шкалою

Таблиця 2 –

Варіант ІІ

Аудиторна робота	Самостійна індивідуальна робота	Підсумковий контроль
Лабораторні роботи (ПР, семінари)	ІЗ (графічна, розрахункова роботи тощо)	Іспит
ВК-0,7	0,1	0,2
Отримані оцінки за національною шкалою

Примітка: Т - тема дисципліни; ВК~ ваговий коефіцієнт; ІЗ - індивідуальне завдання.

Визначення підсумкової оцінки здійснюється за таким алгоритмом:

1. Розрахунок середньоарифметичної оцінки з кожного виду роботи за національною шкалою (Оі):

О1= (4+5+3+3+4+3+4+5)/8 = 3, 88

О2= (3+4)/2= 3, 50

О3 = 5/1=5, 00

2. Визначення середньозваженого бала (С_б) з кожного виду робіт за прийнятими ваговими коефіцієнтами. У нашому випадку для першого варіанту це: ВК_Х = 0,6; ВК₂ = 0,2; ВК₃ = 0,2:

3. Визначення середньозваженого бала за усіма видами робіт з дисципліни:

Ваговий коефіцієнт курсового проекту (роботи) дорівнює 1.

4. Визначення за таблицею 3 підсумкової оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS:

 

 

Таблиця 3 –

Відповідність шкал оцінювання (національної та європейської (ECTS)

Оцінка ECTS	Середньозва- жений бал, що формує інтервальну шкалу	Національна оцінка
А	4,75-5,00		Відмінно – високий рівень володіння теоретичними знаннями й практичними вміннями
В	4,25-4,74		Добре – достатній рівень оволодіння знаннями навчального мате­ріалу, вміннями їх практичного впровадження
С	3,51-4,24		Добре – середньо-достатній рівень володіння теоретичним матеріалом та готовності до оперування набутими вміннями й навичками
D	3,01-3,50		Задовільно – середній рівень володіння теоретичними знаннями, практичними вміннями й навичками
Е	2,75-3,00		Задовільно – рівень володіння теоретичним матеріалом, практичними вміннями й навичками визначається нижче середнього
FX	2,00-2,74		Незадовільно – низький рівень володіння навчальним матеріалом, студент не спроможний опанувати практичні вміння без додаткових занять з дисципліни
F	0,00-1,99		Незадовільно – низький рівень знань із дисципліни, відсутність практичних умінь і навичок, що є підставою для повторного вивчення дис­ципліни

 

 

Додаток № 1.

Зміст лекційного курсу для студентів дистанційного навчання (8 год.)

Номер теми	Перелік тем лекцій, їх анотації*	Кількість годин
	Вступ до історії України.Первісна історія України. Історія, як наука. Предмет, завдання історії України. Поняття історичного джерела. Джерела з історії України. Принципи і методи історичного науки [1, с. 14 – 19];[21, с. 3 – 35]. Первіснообщинний лад на території України. «Неолітична революція». Трипільська культура. Скіфська – сарматська доба на території України. Античні міста-колонії Північного Причорномор’я. [1, с. 14 – 32]; [21, с. 36 – 51]. Княжа доба в історії України (ІХ ст. – 1340 р.).Українські землі у складі іноземних держав (1340 р. – XVI ст.). Норманська та антинорманська концепції виникнення держави Київська Русь у східних слов’ян. Зовнішня і внутрішня політика київських князів (ІХ – ХІІ ст.). Трансформація політичної системи (ІХ – друга половина ХVІ ст.). Галицько-Волинське князівство за Данила Галицького та його нащадків. Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського та Королівства Польського. Соціально-економічний розвиток українських земель (ХІV – початок ХVІІ ст.). Люблінська унія та утворення Речі Посполитої. Берестейська унія 1596 р. [2, 35 – 61]; [3, 40 – 94]; [27, 95 – 190] [7, 95 – 144]. Гетьманська Україна ХVІІІ ст. Українські землі в останній третині ХVІІІ – пер. пол. ХІХ ст. Гетьманування І. Мазепи (1687 – 1708 рр.). Інтеграція українських земель у склад Російської імперії (1708 – 1782 рр.). Український національний рух у XVIII ст. Адміністративно-територіальний поділ українських земель у складі Російської та Австрійської імперій. Соціально-економічне становище. Суспільно-політичний рух у підросійській Україні в першій половині ХІХ ст. Епоха романтизму та національне відродження на українських землях у першій половині ХІХ ст. [2, с. 139 – 188] [4, с. 175 – 208]. Змістовий модуль ІІІ. Новітня історія України. Українська революція 1914 – 1921 рр. Державотворчі процеси в Україні. Українське питання напередодні Першої світової війни. Бойові дії на території України 1914 – 1916 рр. Лютнева революція. Українська Центральна Рада (березень 1917 – квітень 1918 рр.). Українська Держава П. Скоропадського: внутрішня та зовнішня політика. Директорія: зміст внутрішньої та зовнішньої політики. «Отаманщина». Утворення ЗУНР: внутрішня та зовнішня політика. Наслідки, значення української революції 1917 – 1921 рр. [1, с. 284 – 318]; [3, с. 316 – 367].
	Разом за __І___ семестр

 

 

Додаток № 2.

Зміст лекційного курсу для студентів дистанційного навчання (6)

Номер теми	Перелік тем лекцій, їх анотації*	Кількість годин
1.	Вступ до історії України.Первісна історія України. Історія, як наука. Предмет, завдання історії України. Поняття історичного джерела. Джерела з історії України. Принципи і методи історичного науки [1, с. 14 – 19];[21, с. 3 – 35]. Первіснообщинний лад на території України. «Неолітична революція». Трипільська культура. Скіфська – сарматська доба на території України. Античні міста-колонії Північного Причорномор’я. [1, с. 14 – 32]; [21, с. 36 – 51]. Княжа доба в історії України (ІХ ст. – 1340 р.).Українські землі у складі іноземних держав (1340 р. – XVI ст.). Норманська та антинорманська концепції виникнення держави Київська Русь у східних слов’ян. Зовнішня і внутрішня політика київських князів (ІХ – ХІІ ст.). Трансформація політичної системи (ІХ – друга половина ХVІ ст.). Галицько-Волинське князівство за Данила Галицького та його нащадків. Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського та Королівства Польського. Соціально-економічний розвиток українських земель (ХІV – початок ХVІІ ст.). Люблінська унія та утворення Речі Посполитої. Берестейська унія 1596 р. [2, 35 – 61]; [3, 40 – 94]; [27, 95 – 190] [7, 95 – 144]. Українська революція 1914 – 1921 рр. Державотворчі процеси в Україні. Українське питання напередодні Першої світової війни. Бойові дії на території України 1914 – 1916 рр. Лютнева революція. Українська Центральна Рада (березень 1917 – квітень 1918 рр.). Українська Держава П. Скоропадського: внутрішня та зовнішня політика. Директорія: зміст внутрішньої та зовнішньої політики. «Отаманщина». Утворення ЗУНР: внутрішня та зовнішня політика. Наслідки, значення української революції 1917 – 1921 рр. [1, с. 284 – 318]; [3, с. 316 – 367].
	Разом за __ІІ___ семестр

 

 

Додаток 3

Зміст семінарських занять (4 год.)

Номер теми	Тема лабораторного (практичного, семінарського) заняття	Кількість годин
	Первісна історія України. План: 1. Неолітична революція та її вплив на розвиток населення України. Трипільська культура. 2. Велика Скіфія – кочова протодержава на українських землях (VІІ ст. до н. е. – ІІІ ст. н. е.): а) Етнічний склад. б) Політичний устрій. в) Економічний розвиток. 3. Античні міста-колонії Північного Причорномор’я VІІ ст. до. н. е. – V ст.: а) Політичний устрій міст-полісів (VІІ ст. до н. е. – V ст.). б) Соціально-економічний розвиток міст-полісів. [1 – 6; 9; 31; 44; 67 - 68]
	Українська революція 1917 – 1921 рр. Державотворчі процеси в Україні. План: 1. Україна в добу Української Центральної Ради: а) Українська Центральна Рада. Національний конгрес; б) Реформи Української Центральної Ради (адміністративна, військова, освітня, земельна). 2. Українська Держава (квітень – грудень 1918 р.): а) Реформи гетьманського уряду; б) Зовнішньополітичні орієнтири Української Держави. 3. Україна за доби Директорії: а) Утворення «Українського Національного Союзу»; б) соціально-економічна політика Директорії УНР; в) Зовнішньополітичні орієнтири. 4. Західноукраїнські землі 1918 – 1921 рр. а) утворення Західноукраїнської Народної Республіки; б) реформи ЗУНР; в) «Акт злуки» УНР з ЗУНР та його значення. 5. Історичне значення української національно-демократичної революції 1917 – 1921 рр. [1-2; 6; 8; 9; 11; 12; 17-18; 25-26; 29; 33; 34; 36; 42; 47; 59; 62; 69; 73; 80-81; 87-88; 94]
	Разом за _І____ семестр

 

 

ЗАГАЛЬНИЙ СПИСОК