Принципи озеленення дитячих навчальних закладів



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Принципи озеленення дитячих навчальних закладів



 

 

Сьогодні, з розвитком міст і селищ, приватних садиб, дуже активно розвиваються процеси озеленення, ландшафтного проектування.

У містобудуванні озеленення є складовою частиною загального комплексу заходів щодо планування, забудови і впорядкування населених місць. Воно має величезне значення в житті людини та певним чином впливає на навколишнє середовище.

Зелені насадження є основними елементами художнього оздоблення населених пунктів. Об’єктом озеленення називається земельна ділянка, на якій складові ландшафту (рельєф, водоймища, рослини) і будівельні споруди взаємозв’язані і призначені для відпочинку на відкритому повітрі. Естетичне і емоційне значення зелених насаджень обумовлене можливістю з їхньою допомогою чергувати враження від навколишнього простору, вводити в урбанізоване середовище природні елементи.

Питання благоустрою і озеленення є особливо актуальним для ДНЗ. Сучасний ДНЗ надає не тільки послуги навчання, але й виховання, складовою якого є екологічне виховання. Зелені насадження надають індивідуальні, своєрідні риси, роблять перебування в школі більш комфортним для учнів, привчають любити природу рідного краю.

Багато вчених у своїх працях описують способи озеленення шкільної території, рослини, які можна використати для цього, способи їх вирощування та догляду.

Теодоронський В.С. [46] вважає, що у містобудуванні озеленення є складовою частиною загального комплексу заходів щодо планування, забудови і впорядкування населених місць. Воно має величезне значення в житті людини та певним чином впливає на навколишнє середовище. Зелені насадження є основними елементами художнього оздоблення населених пунктів. Об’єктом озеленення називається земельна ділянка, на якій складові ландшафту (рельєф, водоймища, рослини) і будівельні споруди взаємозв’язані і призначені для відпочинку на відкритому повітрі. Естетичне і емоційне значення зелених насаджень обумовлене можливістю з їхньою допомогою чергувати враження від навколишнього простору, вводити в урбанізоване середовище природні елементи.

Кучерявий В.П. [30] стверджує, що озеленення території ДНЗ призначене для навчально-виховних цілей, фізичного розвитку і відпочинку учнів. Архітектурно-планувальне рішення, благоустрій та обладнання шкільної ділянки повинні якомога повніше відповідати своєму основному призначенню, що я врахую у своєму проекту. Велике навчально-виховне значення має поєднання теоретичних занять в класі з дослідно-практичною роботою учнів на свіжому повітрі. Упорядкована шкільна ділянка сприяє повноцінному відпочинку учнів під час перерв, прищеплює їм любов до природи, вчить дбайливо ставитися до зелених насаджень, привчає до охайності і порядку. Велике значення для гармонійного розвитку дітей та юнацтва мають вправи на спортивних та ігрових майданчиках.

Ковальський Л.М. [26] стверджує, що озеленення територій дитячих дошкільних установ та шкіл займають значне місце в загальному балансі зелених насаджень житлових районів і мікрорайонів. Частка для озеленення навчальних закладів досить висока: дошкільних — до 60 %, а шкіл — до 50 % загальної території закладів. Це означає, що вони формують сприятливе середовище житлових районів.

Бородич Л.В. [8] вирішує питання оптимізації ландшафтно-просторової структури навчальних закладів шляхом містобудівного моделювання. Містобудівельне моделювання здійснюють у такій послідовності:

● визначають чинники впливу на ефективність містобудівного використання територій;

● досліджують взаємодію чинників, керівні та керовані чинники;

● визначають еталонний тип об'єкта;

● встановлюють граничні значення параметрів за характеристиками кожної групи чинників, враховуючи характеристики еталонного типу;

● визначають кількісний критерій ефективності;

● розробляють модель процесу проектування або реконструкції територій.

Астахова Є.В. [3] розповідає про створення квітуючих садів, клумб і альпійських гірок, автор радить як правильно вибрати стиль саду, вивчити кліматичні умови регіону, дізнатися все про хвойні та листяні види дерев, познайомитися з ґрунтопокривними, трав’янистими, квітучими рослинами, засвоїти правила створення газонів, живоплотів, дає поради щодо догляду за рослинами саду.

Аксьонова Н.А. [2] для озеленення шкільної ділянки рекомендує такі породи дерев: в’яз, липа, клен гостролистий і сріблястий, каштан кінський, береза, горобина, ялівець та різні фруктові дерева. Висаджувати дерева доцільно віком 10–14 років, причому для хвойних, плодових та швидкоростучих листяних дерев вік скорочується до 6–8, а для кущів — до 2–3 років.

Із чагарників найкраще висаджувати жасмин, бузок, скумпію, таволгу, тамарикс, свидину, бересклет європейський та ін.. Найціннішими декоративними видами чагарників вважаються гортензія, калина звичайна. В затінених місцях рекомендується висаджувати стійкі до затінення породи чагарників: бересклет бородавчастий, іргу, сніжноягідник.

Богова І.О. [11] розкриває питання прийомів паркової композиції і теорії ландшафтного мистецтва, об’ємно-просторової організації території і об’єктів озеленення. Також викладає методику формування насаджень, реконструкції і реставрації історичних парків.

Агафонов М.В [1] описує прийоми формування інтер’єрів декоративними рослинами, озеленення міст і сіл. Показує особливості архітектоніки деревних рослин, методи створення декоративних крон, принципи аранжування.

Бунін В.А. [7] наводить приклади визначення асортименту квіткових і декоративно-листяних рослин відкритого грунту, приклади створення технологічних карт з вирощування квіткових рослин, які можна використати у моїй роботі.

Романча Л.В. [22] висвітлює основні принципи і прийоми озеленення території, наводить коротку характеристику і асортимент видів і форм рослин для озеленення.

Голованов О.І. [8] викладає загальну теорію формування і функціонування різних природних геосистем, включаючи ландшафти, їх склад і властивості. Наводить відомості про основні природні закони і моделювання природних процесів, розглядає вплив меліоративних заходів на функціонування ландшафтів в різних природних зонах.

Крижановська Н.Я. [19] наводить типологію об’єктів ландшафтного дизайну, описує основні фактори, які впливають на їх формування.

Забєліна Є.В. [10] розповідає про «АРТ-ландшафти», які використовують мову садових символів, коли ідея переважає традиційну характеристику саду, розкриває зв’язок між сучасними тенденціями в ландшафтній архітектурі й іншими видами мистецтва, найперше живописом.

Калініченко О.А. [14] викладає загальні відомості про деревні декоративні рослини, їхні біологічні й екологічні особливості, наводить схему дендродекоративного районування території України, дає кліматичну характеристику кожного району та підрайону, описує в систематичному порядку 195 найдекоративніших місцевих та інтродукованих в Україні деревних видів за схемою: декоративні якості, район природного зростання, реакція виду та вплив факторів зовнішнього середовища, використання виду та його декоративних форм у різних типах декоративних насаджень та в різних дендродекоративних районах країни, що можна використати для мого проекту.

Кирильчук Л.А. [15] розповідає про нові прийоми і способи озеленення дворів, між квартальних просторів, територій промислових підприємств, пришкільних і дачних ділянок декоративними рослинами.

Іванова З.Я. [13] знайомить з асортиментом деревних рослин для озеленення, наводить характеристику різних видів і форм дерев, кущів і ліан, описує ефективні способи насіннєвого та вегетативного розмноження, що допоможе забезпечити вирощування посадкового матеріалу цінних декоративних деревних рослин і тим самим широко використати їх в озелененні.

Колєсников О.І. [20] детально описує природні декоративні властивості дерев і кущів (будова і форма крони, орнамент листя, форма і колір квітів і плодів), які можна використати для озеленення шкільного подвір’я.

Нікітський Ю.І. [21] розповідає про сучасні раціональні прийоми озеленення міст і сіл, які мають бути економними, доступними для виконання, здатними довго зберігати свою декоративність, що і потрібно для мого проекту. Відповідно до місцевих умов потрібно використовувати такі прийоми квіткового оформлення, які б відповідали плануванню, архітектурі будівлі. Основа квіткового оформлення — простота виконання, лаконічність, максимальна яскравість. У той же час воно має приховувати небажані недоліки планування і архітектури і вписуватися в оточуючий ландшафт.

Ботяновський І.Е. [25] наводить ботанічну характеристику найбільш перспективних і найпоширеніших в культурі видів і сортів квітково-декоративних рослин відкритого грунту, які можна використати для мого проекту.

Лапчик В.Ф. [11] наводить відомості про особливості та умови вирощування декоративних рослин. Особлива увага приділена новим перспективним видам, розповідається про способи догляду за рослинами, методи їх розмноження і боротьби зі шкідниками і хворобами.

Рубцов Л.І. [53] узагальнює досвід садового паркового будівництва, розглядає основні принципи композицій зелених насаджень, елементи ландшафту та ландшафтної архітектури.

Черняк В. [58] розкриває біологічні особливості декоративних рослин, умови їх існування, догляд за ними та захист від хвороб і шкідників. Для своєї роботи можу використати рекомендації щодо оформлення ділянки навчального закладу зеленими насадженнями та квітково-декоративними рослинами.

С.В. Совгіра вказує: при озелененні території навчальних закладів обов’язково враховують вміст отруйних речовин у рослинах [49].

В жодному разі не слід садити рослини, що мають колючки та отруйні плоди: софору японську (Sophora japonica L.), вовчі ягоди звичайні (Daphne mezereum L.), терен (Prunus spinosa L.), гледичію (Gleditsia triacanthos), акацію (Acacia), ожину (Eubatus L.), обліпиху (Hippophae rhamnoides L.), шипшину (Rosa acicularis L.), глід (Crataegus). Заборонені також такі трав'янисті рослини, як белена чорна (Hyoscýamus níger), ясенець (Dictamnus albus L.), дурман (Datúra), цикута (Cicúta virósa), наперстянка (Digitális), осінник (Sternbergia colchiciflora W.), молочай (Euphórbia), латук отруйний (Lactuca virosa) та інші. Такі дерева, як ширококронні види тополь (Pópulus), біла верба (Salix alba L.), шовковиця (Morus) під час цвітіння чи плодами забруднюють навколишню місцевість [43]. Тому, крім рослин із отруйними плодами, листям, також не варто використовувати для озеленення ділянки дошкільного дитячого закладу дерева і чагарники з колючками, квітами, котрі забруднюють територію навколо або приваблюють велику кількість комах.

Квіткове оформлення повинне концентруватися біля входу на ділянку перед головним фасадом будівлі, в місцях чекання батьками дітей. Квітники з однорічних рослин зазвичай розбивають вздовж доріжок для того, щоб діти мали змогу поливати та спостерігати за ними. Багаторічні рослини розміщуються далі від доріжок на газонах у вигляді вільних груп. Квітники можуть займати 1 – 1,5 відсотків всієї площі ділянки. Вважаємо, на квітниках необхідно висаджувати такий асортимент квітів, щоб вони квітували з ранньої весни і до пізньої осені, були невибагливі у вирощуванні та догляді.

З асортименту дерев, які бажано висаджувати на території ДНЗ, слід виділити наступні: клен (гостролистий (Acer platanoides L.), прирічний (Acer ginnala), татарський (Acer tataricum L.)), липа дрібнолиста (Tilia parvifolia), береза (пухната (Betula pubescens) й бородавчаста (Betula pendula)), тополя запашна (Р. suaveolens Fish.), модрина європейська (Larix decidua Mill), ялина звичайна (Рісеа abies), горобина (Sorbus), дуб (Quercus), ясен (Fraxinus).

З чагарників слід використовувати бузок звичайний (Syringa vulgaris) і угорський (Syringa Josikaea), садовий жасмин (Philadelphus L.) або чубушник, різні види спіреї (Spiraea), лох сріблястий (Elaeagnus argentea Pursh), акацію жовту (Caragana arborescens Lam.), бересклет бородавчастий (Euonymus verrucosus Scop.), калину звичайну (Viburnum opulus). Найціннішими декоративними видами чагарників вважаються гортензія (Hydrangea), калина звичайна (Viburnum opulus). В затінених місцях рекомендується висаджувати стійкі до затінення породи чагарників: бересклет бородавчастий (Euonymus verrucosus Scop.), іргу (Amelánchier), сніжноягідник (Symphoricarpus L.).

 

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-12-12; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.122.9 (0.009 с.)