Колективізація сільського господарства України. Голодомор. Соціально-економічні наслідки колективізації.

Колективiзацiя сiльського господарства служила одним із джерел iндустрiалiзації. Разом з тим, вона забезлечувала контроль та формування тоталiтарної системи. Переходу до колективiаацii сприяла криза хлiбозаготiвель 1927—1928рр. За умов зростання ринкової цiни на хлiб селянство вiдмовлялось продавати державi хлiб за нижчими цiнами. У сiчнi 1928 р. Полiтбюро ДК ВКП(б) прийняло piшения про примусове вилучення у селянства зернових надлишкiв та необхiднiсть форсованої колективiзацiї сiльського господарства. Суцiльна колективiзацiя почала адiйснюватись вже у 1929 р., названому "роком великого перелому”, колективiзацiю мали завершити восени 1931 р, або навеснi 1932 р. Початок колективiзацї показав, що селяни не бажають вiдмовлятися вiд своєї власностi i передавати її у колгоспи. Адже усуспiльнювали не тiльки засоби виробництва, а й продуктивну худобу, птицю, реманент. Досягти цього вдавалося лише шляхом грубого насильства. Селяни вiдповiли антиколгоспними, антирадянськими виступами локального характеру, якi жорстоко придушувалися. Поставлене у безвихiдь селянство почало продавати або забивати худобу, ховати чи псувати реманент. у 1928—1932 рр. в Українi було винищено майже половину поголiв’я худоби, на вiдновлення якого потрiбнi були десятилiття. Події набували загрозливих масштабiв. Потім розпочався активний наступ проти заможних селян. Спочатку цей наступ здiйснювався шляхом адмiнiстративного тиску – встановлювався високий податок, заборонялася оренда землi тощо. З грудня 1929 р. влада перейшла до полiтики вiдкритого терору проти заможних селян - "розкулачення". Потрапляли не лише заможнi господарства, а й тi, що не хотiли йти в колгоспи. У 1931 p. peпресії продовжувались. Найжорстокiшим злочином сталiнського режиму проти українського народу був органiзований ним Голодомор1932—1933 рр. Це була спланована акцiя комунiстичного режиму проти українського селянства, яка повинна була лiквiдувати базу української нацiї. Існують думка та ніби-то доводи того, що харчiв не бракувало. Проте держава сиетематично конфiсковувала бiльшу їх частину. Iгноруючи заклики i попepeдження українських предетавникiв влади, Сталiн пiдняв план заготiвлi зерна у 1932 р. на 44 %. Це рiшення i та жорстокiсть, з якою виконувалися його накази, прирекли мiльйони людей на смерть вiд голоду, який неможливо назвати iнакше, як штучний. Найстрашнішої сили голодомор набув на початку 1933 р. Мали мiсце чиеленнi випадки канiбалiзму. Але конфiскацiї збiжжя продовжувалися, незважаючи на те, що з голоду вимирали цiлi села. За вказiвкою Молотова, коли хлiба не було, забирали cyxapi, картоплю, сало, солiння, тобто всi запаси. Намагаючись врятуватися, тисячi селян йшли до мiста, де весною скасували хлiбнi картки i можна було купитиi хлiб. Однак сiльським жителям хлiб продавати забюронялося. Селянам не дозволялося також найматися самостiйно на роботу на промисловi пiдприемства. Загалом же, за пiдрахунками дослiдникiв, вiд голоду 1932—1933рр. в Українi загинуло вiд 5 до 9 млн чол.

 

 

1.Первісне нагромадження капіталу як основна умова формування капіт.сист

2. Передумови, хід та наслідки промислового перевороту в Англії.

3. Передумови, хід та наслідки промислового перевороту у Франції.

4. Особливості промислового перевороту у Німеччині.

5. Промисловий переворот у США.

6. Розвиток економіки Англії з 1970 по 1913 рр.

7. Розвиток економіки Франції з 1870 по 1913 рр.

8. Розвиток економіки Німеччини з 1870 по 1913 рр.

9. Розвиток економіки США з 1870 по 1913 рр.

10. Вплив першої світової війни на господарство Англії, Франції, Німеччини та США.

11. Криза 1929-1933 рр. в США. Новий курс Рузвельта.

12. Криза 1929-1933 рр. та її вплив на господарство Англії, Франції та Німеччини.

13. Політика «воєнного комунізму» в УСРР.

14. Розвиток господарства УСРР в період нової економічної політики.

15. Індустріалізація. Ії соціально-економічні наслідки в УСРР.

16. Колективізація сільського господарства. Соціально-економічні наслідки в УСРР.