Особливості Промислового перевороту у Німеччині(кін.18ст. – 1870р)

Головною рисою промислового перевороту в Німеччині, яка відрізняла її до 19 ст. була економічна та політична відсталість. У цій країні довше, ніж у інших країнах Західної Європи, збереглося панування феодальних відносин, феодальна політична роздробленість, тобто була відсутня єдина держава. Німеччина тривалий час була розмежована на багато незалежних, великих і малих держав. У середині країни існували митні податки, які дуже гальмували розвиток торгівлі і промисловості. Велику роль у підготовці промислового перевороту у Німеччині відіграла часткова ліквідація економічної роздробленості шляхом створення Митного союзу. Зростання мануфактурної промисловості, розвиток капіталізму в сільському господарстві, створення Митного союзу, посилення процесу початкового накопичення капіталу, можливість використання іноземної техніки прискорили початок промислового перевороту. Будуються перші залізниці. У 40-х роках під впливом Митного союзу масштаби залізничного будівництва зростають настільки, що за темпами приросту залізничної мережі вона випереджає в це десятиліття Францію та Англію. Але незважаючи на деяке пожвавлення промисловості, Німеччина продовжувала запишатись сільськогосподарською країною, а в промисловості переважали дрібні підприємства. Промисловий переворот розгорнувся по-справжньому у 50-ті р. й особливо у 60-70 p.p. 19 ст. Революція 1848 p. хоча і не ліквідувала остаточно феодальний режим, але в той же час сприяла створенню умов для капіталістичного розвитку Німеччини. Промисловий переворот у цей період проходив високими темпами, стрімко. На відміну від французької промисловості, механізація якої залежала значною мірою від постачання англійських машин, німецька індустріалізація проходила на основі вітчизняного машинобудування. Німецька промисловість почала розвиватись небаченими для XIX ст. темпами. Особливо швидко розвивалася важка промисловість. У Німеччині швидко розвивається воєнна промисловість. Створюється воєнно-промислова база. Розвиток залізничних шляхів надав нового значення географічному положенню Німеччини у Західній Європі. Усе сприяло зростанню питомої ваги перевезень залізницею. Німеччині стало зручно розвивати транзитну торгівлю з країнами Західної Європи. Завдяки високим темпам розвитку промисловості Німеччина на 1870 р. обійшла Францію з видобутку вугілля, виплавки чавуну, потужності парових двигунів, довжини залізничної колії та наблизилася у розмірі обороту зовнішньої торгівлі й перевищила її за потужністю важкої індустрії. Індустріалізація привела до докорінної перебудови німецької зовнішньої торгівлі. У другій половині XIX ст. в Німеччині на основі індустріалізації швидко розвивається капіталістичний кредит. Було створено мережу комерційних банків. Банки брали активну участь у заснуванні акціонерних компаній. Ліквідація кріпосного права у Німеччині відбувалась пізніше, ніж у розвинутих країнах Західної Європи, й мала затяжний характер. Воно було ліквідовано шляхом урядових реформ. Аграрна реформа дала поштовх розвиткові капіталістичного господарства у німецькому селі. Із обезземелених селян утворилася численна армія сільськогосподарських та промислових робітників. А викупні селянські платежі стали важливим джерелом капіталістичного накопичення в Німеччині. Інтенсивно розвивалася агрохімія, почали застосовуватись штучні добрива, використовувалися сільськогосподарські машини. Вирощувалися зернові, технічні культури. Німеччина вийшла на одне з перших місць у світі за кількістю збору картоплі та цукрового буряка. Розвиваються харчова промисловість -цукроваріння, виробництво крохмалю, спиртова промисловість.

Промисловий переворот у США

У колонізації Північної Америки головну роль відіграла Англія. В Америку їхали головним чином селяни, дрібні ремісники, купці. Особливості початкового накопичення капіталу - це такі джерела: масове знищення місцевого населення і захоплення їхніх земель, експлуатація робітників, рабоволодіння, работоргівля та морська контрабанда. Південноамериканські колонії Англії за типом господарства та соціальною структурою поділялись на три групи: південні, північні та центральні. У південних колоніях утворювались крупні плантаторські господарства, на яких використовувалась праця рабів-негрів, привезених з Африки. У Північних колоніях, відомих під спільною назвою Нова Англія, переважало дрібне фермерське господарство. Значна частина населення займалася морським риболовством. Велику силу мало купецтво. Швидко розвивалися капіталістичні мануфактури: суднобудівництво, деревообробка, металургійна, текстильна галузі. У центральних колоніях, розташованих на родючих землях, широко розвивалось фермерське господарство. У прибережних районах процвітало виробництво спиртових напоїв, особливо рому. Суперечності між колоніями та метрополією привело до війни за незалежність у Північний Англії (1775-1783). Ця війна зіграла роль першої буржуазної революції. Однак ця революція не розв'язала соціальне питання. Рабство не було ліквідовано і не вирішено аграрне питання. Усе це гальмувало розвиток капіталізму в США й обмежувало розвиток внутрішнього капіталістичного ринку. Промисловий переворот у США зайняв недовгий час. Він проходив в умовах повного панування буржуазії у північних штатах, де були відсутні феодальні пережитки. Промисловий переворот у США проходив пізніше, ніж в Англії, використавши англійський технічний досвід, при цьому значно збагативши його. США знаходились у вигідному географічному положенні, далеко від своїх конкурентів. Матеріальною базою для промислової революції у США, як і в Англії, була мануфактурна організація бавовняної галузі. Промисловий переворот торкнувся і вовняної промисловості. Розвивається сільськогосподарське машинобудування. Усе це сприяло переходу від екстенсивного до інтенсивного ведення сільського господарства. Виключно важливу роль у ході промислового перевороту США відіграла механізація транспорту. Розвиток залізничного транспорту сприяв зростанню металургії та добувної промисловості. Механізація виробництва сприяла зниженню цін на промислові товари, розширила внутрішній ринок.

Однією з особливостей промислового перевороту був швидкий розвиток вітчизняної інженерної думки. Серед них винайдення швейної машини, револьвера, електромагнітного телеграфу Морзе, ротаційної типографської машини та ін. Промисловий переворот супроводжувався розвитком американської зовнішньої торгівлі. Однак, незважаючи на високі темпи промислового перевороту в країні, зберігалася багатоукладна економіка, наявність рабства, що перешкоджувало розвиткові промислового перевороту. Швидке зростання промисловості в США, прискорене залізничне будівництво, збільшення міського населення викликали стійкий попит на продукцію сільського господарства. Різко зріс експорт зерна. Поряд із землеробством швидко розвивалося тваринництво. Фермери розводили велику рогату худобу, овець, коней і т.д. Таким чином, фермерський (північний) напрямок колонізації та розвитку сільського господарства носив капіталістичний характер. Цілком інша ситуація у розвитку сільського господарства складалась на півдні. Там продовжувала панувати плантаційна система господарства з використанням праці рабів. Високими темпами проходив процес концентрації виробництва і робочої сили. У результаті швидких темпів розвитку сільського господарства та промисловості різко зросла питома вага США у світовому промисловому виробництві. Таким чином, за 100 років незалежного існування США пройшли у своєму соціально-економічному і політичному розвитку новаторський шлях всесвітньо-історичного значення.