Розвиток економіки США 1870-1913рр.

Кінець XX ст. став справжнім бенефісом економічного піднесення Сполучених Штатів Америки. До початку 70-х років США оволоділи великою територією, витиснувши корінних мешканців - індійців. Крім того, у 1867 р. було взято в оренду, а фактично за безцінь викуплено у Росії Аляску з її запасами нафти, золота, вугілля. Колоніями стали Куба, Пуерто-Ріко, Філіппіни та ще ряд островів у Тихому океані. Економічному зростанню Сполучених Штатів сприяли як зовнішні, так і внутрішні фактори: високі митні тарифи на ввіз готових виробів і повна свобода для ввозу іноземних капіталів, що йшли у промисловість, сільське господарство, торгівлю, банківську справу. Дешевизна землі і практична відсутність ренти обумовили високу конкурентноздатність експортованих зі США в Європу пшениці, м'яса та птиці. До США приїхало багато працьовитих і енергійних людей - хліборобів, робітників, бізнесменів, інженерів і вчених. Усі вони своєю працею та інтелектом сприяли розвитку промисловості, транспорту, сільського господарства. За всіма показниками економіки США вийшли на перше місце у світі. Знаменита на цілий світ Уолл-Стріт з її банками перетворилася на символ могутності банківського капіталу Америки. Нью-Йоркська фондова і Чиказька товарна біржі вже наприкінці XIX ст. почали обслуговувати клієнтів майже з усіх країн світу і одержали назву "барометрів економіки". В США особливо швидкими темпами створювались монополістичні об'єднання, які незабаром оволодіють світовими ринками.

 

10. Вплив І світової війни на економіку Англії, Франції, Німеччини,США.

Передусім належить зрозуміти причини 1-ої світової війни, які були обумовлені суперечностями між провідними країнами на початку XX ст. При цьому особливу увагу звернути на такі фактори: зростання воєнного виробництва, вивіз капіталу, суперечності на ринках збуту, особливо між Німеччиною, Англією та Францією. Зростала питома увага США у світовому господарстві. Перша світова війна була дуже тяжкою: 10 млн. убитих, 20 млн. покалічених людей. Тисячі зруйнованих міст, сіл, підприємств тощо. Країни понесли великі фінансові втрати. Німеччина потерпіла катастрофічну поразку. Різко скоротився обсяг промислового виробництва. Зростав державний борг. Різко погіршився стан населення країни: у 1916 р. розпочався голод, знизилася заробітна плата, робочий день зріс до 12-14 годин. За умовами Версальського договору 1919 р. Німеччина повернула Франції Ельзас та Лотарингію, а також передала шахти Саарського вугільного басейну. Німецькі колонії поділили між собою Англія, Франція, Бельгія, Японія. І крім того, Німеччина повинна була сплатити воєнну контрибуцію (132 млрд. золотих крон). Німеччина втратила 1/8 території, родовищ залізних руд, 1/3 вугілля та сталі. Так вона була покарана за спробу домогтися світового панування. Англія та Франція були серед країн-переможців, але і вони вийшли з війни знесиленими. Англія втратила 2/3 торгового флоту, заборгувала США 4 млрд. дол. Вдвічі зменшився експорт товарів. Англія втратила третину національного багатства. З'явилися труднощі у таких галузях, як сталеплавильна, текстильна, суднобудівельна. Державний борг зріс у 13 разів. Франція в роки війни постраждала ще більше ніж Англія. Німеччина окупувала 13 найрозвиненіших районів Франції, вони були зруйновані, особливо житниці. Франція втратила понад 10 % населення. Після війни з'явилася недостатність продовольства. Франція змушена була відновлювати своє господарство, розвивати промислове виробництво, електростанції. Великі витрати на війну підірвали стабільність французької валюти. Вона перестає грати роль світового кредитора. По-іншому розвивалося господарство США. У війну ця країна вступила тільки у 1917 p., фактично не приймала участь. У той же час вона торгувала з усіма воюючими країнами, що допомогло США збільшити промислову продукцію, сільськогосподарську сировину та продовольство. За роки війни в США сконцентрувалося більшість золотого запасу світу. Із боржника (до війни) США стали кредитором багатьох країн. Урешті американська валюта посіла панівне місце у світовій фінансово-кредитній системі. Центр світового господарства перемістився з Європи до США.