Розвиток господарства в У.в 1921-1928 НЕП

Воєнні дії, і політика "'воєнного комунізму" завдали величезної шкоди народному господарству. Економічна розруха вразила велику машинну індустрію, залізорудну та вугледобувну промисловість, металургію, обсяг продукції якої у 1920 р. становив близько 5 відсотків довоєнної. До липня 1921 р. невпинна емісія збільшила грошову масу в порівнянні з листопадом 1917 р. в 60 разів, а ціни на продукти харчування виросли до 1923 року на 7200 відсотків, що значно погіршувало становище населення. Господарське становище України, як і країни в цілому, ще більше погіршилось у зв'язку з катастрофічною посухою 1921 р. НЕП-це тимчасовий відступ держави від спроб змінити ринковий механізм регулювання народного господарства директивним управлінням. Вона базувалась відносно широкому використанні ринкових механізмів і стимулів, її запровадження повинно було врятувати економіку країни від повного розвалу. Прийнята постанова "Про заміну розкладки натуральним податком». Продукцію, що становила надлишок, селянин міг продавати державі чи на ринку за вільними цінами. Все це стимулювало сільськогосподарське виробництво, збільшенню її державних заготівель. В Україні формувалась єдина система кооперації, яка об'єднувала всі споживчі товариства в містах і селах. Вона сприяла підвищенню продуктивності праці, заготівлі і збуту продукції, ефективному кредитуванню селянських господарств. Промисловість України в роки НЕПу переживала важкий період відбудови, реорганізації та пристосування до ринку. Принципи НЕПу у промисловості:вся промисловість ділилась на три групи підприємств: 1)ті, які держава залишила в своєму управлінні. Це було технічно оснащені, найбільш придатні до налагодження виробництва підприємства, а також ті, що були життєво необхідні державі. 2) підприємства, які позбавлялися державного постачання і здавалися в оренду кооперативним організаціям або приватним особам. Підприємства, які не входили до цих груп, закривалися. Запровадження НЕПу у промисловості розпочалося з переведення державних підприємств на самофінансування та господарський розрахунок. Кооперативи, товариства, фізичні особи набували права оренди державних підприємств. Основною формою управління виробництвом у державному секторі стали трести, тобто об'єднання однорідних чи взаємозалежних підприємств. Трести наділялися широкими повноваженнями: вони самостійно вирішували, яку продукцію виготовляти, де її реалізовувати. Одночасно з утворенням трестів почали виникати синдикати, тобто добровільне об'єднання декількох трестів з метою збуту продукції, покупку сировини, кредитування, регулювання торгових операцій. Особливу увагу приділяли відновленню металургії та добутку вугілля. розпочалося будівництво великих об'єктів. У машинобудуванні інтенсивніше, ніж в інших промислових галузях, відбувалася концентрація виробництва. Досить швидко відроджувався транспорт і налагоджувалася його робота. У1922-1924 pp. була проведена грошова реформа, суть якої полягала в тому, що на основі закону від 11 жовтня 1922 року були випущені десятикарбованцеві банкноти - червонці. Один червонець прирівнювався до 7,7 грам чистого золота, або 10 карбованців золотом дореволюційного карбування. Червонці випускались не для покриття бюджетного дефіциту, а для забезпечення потреб нормального господарського обігу Була проведена податкова реформа, мета якої була забезпечити надходження коштів до державного та місцевих бюджетів. НЕП був першим досвідом управління економікою на основі взаємодії планових і ринкових начал. Вироблені тоді теоретичні положення мають виключно важливе значення для економічної науки і господарської практики в сучасних умовах: про взаємодію плану і ринку, концентрацію, про формування ринкових відносин і встановлення планової системи, ринкові відносини та їх державне регулювання, зв'язок планової роботи з аналізом ринку і народного господарства в цілому.