Потреби, ресурси, виробничні можливості



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Потреби, ресурси, виробничні можливості



 

Зміст теми (у тому числі й питань, які винесені на самостійне опрацювання) розкритий у таких джерелах: [1, c. 39–59, 120–135]; [2, c. 45–82]; [3, c. 36–43]; [5, c. 77–93, 132–133, 156–164]; [6, c. 21–45]; [8, c. 60–78, 94–130]; [9, c. 46–80]; [10, c. 30–37], [12, c. 50–60, 101–108]; [14, c. 38–50]; [15, c. 17–23]; [16, c. 21–28]

 

Сучасна економічна наука вважає, що діями людей в економічній системі рухають потреби. Людині властиві найрізноманітніші потреби. Розглядаючи питання про потреби людини слід зазначити, що існують різні критерії їх класифікації. Так, відома піраміда А. Маслоу в ієрархію потреб включає такі рівні: фізіологічні, потреби у безпеці та захищеності, соціальні, потреби в повазі та потреби самовираження індивіда. Варто запам’ятати визначення потреб Потреби – це внутрішні спонукальні мотиви діяльності людини. Людина, як правило, усвідомлює свої потреби і намагається їх задовольнити тим чи іншим способом і в першу чергу ті, які видаються найважливішими і невідкладними.

Слід пояснити такі характеристики потреб, як безмежність та історичність. Далі з’ясовуємо взаємозв’язок потреб і економічних інтересів. Намагання задовольнити свої потреби підштовхує людину до певних дій. Потреби реалізуються через економічні інтереси – спонукальні мотиви свідомої діяльності, спрямовані на задоволення об’єктивно обумовлених запитів, потреб людей. Задоволення потреб відбувається через використання певних благ. Економічне благо – це річ або послуга, яка є результатом виробництва і здатна задовольняти певну людську потребу. На відміну від цього блага, створені природою є природними або вільними благами.

Для виробництва економічних благ використовують економічні ресурси. Зазначаємо, що економічні ресурси – це сукупність факторів, які застосовуються в процесі виробництва економічних благ. Будь-який виробничий процес передбачає використання матеріально-речових та особистого факторів Характеризуємо основні фактори виробництва, звертаючи увагу на появу в 20 столітті таких факторів, як підприємницькі здібності і інформація.

Для здійснення процесу виробництва необхідно, щоб речовий і особистий фактори з’єдналися. Їх поєднання розглядається з точки зору:

а) виробничо-технологічної – здійснення процесу праці й отримання продукту праці. Залежить від рівня розвитку продуктивних сил;

б) економічної – форми і методи залучення працівників у систему суспільного виробництва (добровільні і примусові).

Далі зауважуємо, що у економічній теорії економічні ресурси розглядаються як рідкісні або обмежені. Це означає, що їх кількість фіксована і має певні межі. Обмеженість ресурсів викликає необхідність активних пошуків їх замінників. Замінники певною мірою скорочують обмеженість ресурсів, однак не знімають проблему, оскільки саме їх виробництво базується на використанні рідкісних ресурсів: землі, людської праці.

Ще одна особливість ресурсів – альтернативність їх використання. Один і той же ресурс можна використовувати по-різному, економічні суб’єкти змушені приймати рішення про те, які товари та послуги слід виготовляти, а від яких відмовитися, як витратити обмежену кількості грошей. Подібний вибір відбувається і на рівні підприємства, а також на рівні економічної системи.

Далі розглядаємо, як здійснюється процес виробництва. Виробництво – це вплив людини на речовину природи з метою надання їй властивостей та форм, придатних для задоволення потреб. Процес виробництва можна визначити як процес поєднання факторів виробництва. У процесі виробництва використовуються робоча сила, засоби праці, предмети праці. Оскільки ресурси обмежені, то слід прагнути до досягнення максимальної віддачі від усіх ресурсів при мінімальних витратах, що забезпечить ефективність виробництва.

З’ясовуємо взаємозв’язок між можливостями виробництва і обмеженістю ресурсів. Максимально можливий обсяг виробництва благ при повному та ефективному використанні наявних ресурсів складає виробничі можливості суспільства. Оскільки ресурси обмежені, то обмежені і виробничі можливості. Збільшення виробництва одного продукту (А) можливе у випадку часткової або повної відмови від виробництва іншого (В). Природно, що люди намагаються відшукати такі варіанти використання ресурсів, при яких виготовляється найбільше продуктів А і В, а значить відбувається задоволення потреб найкращим чином. Всі можливі варіанти виробництва двох видів продукції (А і В) можна проілюструвати за допомогою кривої виробничих можливостей.

Крива виробничих можливостей

Крива виробничих можливостей (рис. 2.1) – це сукупність точок, координати яких означають можливі набори продуктів, отримані від використання наявних ресурсів. Будь-яка інша точка поза кривою означає або водовикористання ресурсів (Р) або недосяжна при даних ресурсах (С).

Після з’ясування сутності процесу виробництва, аналізу факторів виробництва, зазначаємо, що відповідно до певних закономірностей історичного розвитку відбувається і розвиток факторів виробництва. Принципові зміни, характерні для сучасного етапу розвитку економіки пов’язані з інтенсивним формуванням інформаційного сектора економіки. Оскільки інформація називають „незвичним” ресурсом, слід вказати його особливості.

Застосування інформації як економічного ресурсу, перетворення її у предмет масового споживання населення, а також інтенсивне формування інформаційного сектора економіки свідчать про принципові зміни, характерні для сучасного етапу розвитку економіки. На відміну від суспільства, де домінує традиційна промисловість чи сфера послуг, у інформаційному суспільстві високими темпами відбувається ріст галузей, пов’язаних з виробництвом, розповсюдженням інформації та наданням інформаційних послуг, тобто телекомунікації, телебачення, виробництво комп’ютерів. Саме в цих і в поєднаних з ними галузях створюється значна кількість робочих місць, зростає їх частка у ВВП, виготовляються продукти і надаються послуги, які суттєво змінюють характер економічних взаємозв’язків, у тому числі й у традиційних галузях. Економічна і продуктивна сила корпорацій полягає переважно в інтелектуальній сфері, а не у матеріальних ресурсах.

Варто зазначити, чому інформацію називають незвичним ресурсом. Інформація та знання відрізняються від грошових, природних, трудових та технічних ресурсів. Зокрема, він вказує на такі особливості знання, як те що вони не убувають, не скорочуються у процесі їх використання; не відчужуються – обсяг набутих знань людини не скорочується у міру освоєння цих же знань іншими людьми; існують поза залежністю від простору, можуть знаходитися в кількох місцях одночасно; існують у достатку, у величезній кількості. Зростання ролі інформації, знання, поширення інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє вченим зробити висновок про формування інформаційного суспільства або суспільства знань.



Последнее изменение этой страницы: 2016-12-12; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.88.35 (0.007 с.)