За загальним правилом трудовий договір укладається на невизначений строк.

Трудовий договір укладається в письмовій формі, оформляється наказом чи розпорядженням.

2. При укладенні індивідуального трудового договору громадянин зобов’язаний надати:

- паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

- трудову книжку;

- документ про освіту;

- про стан здоров’я;

- ідентифікаційний код.

При укладанні трудового договору забороняється вимагати від осіб відомості про їхню партійну та національну приналежність, а також про прописку.

При укладанні індивідуального трудового договору може бути обумовлене випробування з метою перевірки відповідності працівника даній посаді. Для службовців випробувальний термін не більше 3 місяців, а для робітників – 1 місяць.

У разі виробничої потреби власник має право тимчасово перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, на строк не більше 1 місяця; із зарплатою – не нижче середнього заробітку попередньої роботи.

Для заміни відсутнього працівника, керівник може перевести на його посаду також на строк не більше 1 місяця на рік.

Випробувальний термін не встановлюється для неповнолітніх і для молодих спеціалістів.

3. Колективний договір – це угода, яку укладають власник або вповноважений ним орган і трудовий колектив з приводу таких питань:

· нормування і оплата праці;

· встановлення розміру зарплати і інших трудових виплат (премії);

· встановлення режиму роботи;

· тривалість робочого часу і відпочинку, а також умов праці;

· охорона праці.

Колективний договір набуває чинності від дня підписання його сторонами, або від дня зазначеного в ньому і діє до укладання нового договору.

Колективний договір підлягає реєстрації місцевими органами виконавчої влади.

Розірвання трудового договору з ініціативи власника (ст. 40 КЗпП)

- при зміні в організації праці і виробництва;

- при ліквідації виробництва, а також при скороченні штату працівників;

- при виявленні невідповідності працівника займаній посаді;

- при систематичному не виконання працівником, без поважних причин, своїх обов’язків;

- за прогули (в тому числі при відсутності на роботі більше 3 годин протягом дня);

- при відсутності на роботі більше 4-х місяців внаслідок тимчасової непрацездатності; не враховуючи відпустки при вагітності і пологах;

За працівником, який втратив працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або проф. захворюванням, місце роботи зберігається до відновлення працездатності.

- при поновленні на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

- при появі на роботі в нетверезому стані або у стані наркотичного сп’яніння.

 

 

Лекція № 5

Тема: Робочий час. Час на відпустку і трудова дисципліна

План

 

1. Робочий час.

2. Час відпустки.

3. Трудова дисципліна.

4. Порядок розгляду індивідуальних і колективних трудових спорів.

 

1. Робочим часом вважається час, протягом якого працівник згідно із законодавством, колективним і трудовим договором, з підпорядкуванням правилам внутрішнього трудового розпорядку повинен виконувати свої трудові обов'язки на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи - роботодавця.

Час роботи:

- нормований робочий час – 40 годин на тиждень;

- скорочений робочий час – від 14 до 16 років = 24 години на тиждень; від 16 до 18 років = 36 годин на тиждень; для осіб зі шкідливими умовами праці = 36 годин на тиждень;неповний робочий час – для певних категорій населення (судді, міліція, депутати), регулюється нормативними актами (відпустка 52 дні);

- надурочний – понад норму, не більше 120годин на рік;

- ненормований.

2. Часом відпочинку вважається час, коли робітник вільний від виконання свої обов’язків і може використовувати його на свій розсуд.

Види відпочинку:

- перерва протягом робочого дня;

- щотижневі вихідні дні;

- святкові дні;

- між змінні перерви;

- щорічні основні відпустки.

Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менше ніж 24 дні за відпрацьований робочий рік.

Науково-педагогічним працівникам надається відпустка тривалістю 56 календарних днів.

Особам до 18 надається відпустка тривалістю 31 календарний день;

Інвалідам І і ІІ групи надається відпустка - 30 календарних днів; ІІІ групі – 26 календарних днів.

Право працівника на відпустку повної тривалості настає після того як відпрацював не менше ніж 6 місяців безперервно на даному підприємстві.

У разі надання працівникові зазначеної щорічної відпустки до закінчення 6-ти місячного терміну, їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу.

Перенесення щорічної відпустки. На вимогу працівника вона повинна бути перенесення на інший період, але забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом 2-х років підряд, а також ненадання їх протягом року особам, віком до 18 років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу у шкідливих і важких умовах.

3. Порядок накладання і зняття дисциплінарних стягнень:

- до застосування дисциплінарних стягнень власник повинен зажадати від порушника дисципліни письмових пояснень;

- за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення;

- стягнення оголошується в наказі і повідомляється працівникові під розписку;

- якщо працівник не допустив нового порушення і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року;

- протягом строку дії дисциплінарного стягнення, заходи заохочення працівника не застосовуються;

- за порушення трудової дисципліни можуть бути такі стягнення: догана чи звільнення.