Тема: Юридична відповідальність.

План

1. Поняття «юридичної відповідальності».

2. Види юридичної відповідальності.

3. Господарсько-правова відповідальність

1. Юридична відповідальність – це міра покарання правопорушника, шляхом позбавлення його соціальних благ.

Правовідносини – це суспільні відносини, урегульовані нормами права і виражені у взаємних правах і обов’язках суб’єктів права.

Правовідносини складаються з таких елементів:

- суб’єкти правовідносин з їх нормами, правами і обов’язками;

- юридичний факт – це конкретна життєва обставина, яка є основою для виникнення зміни, чи припинення правовідносин;

- об’єкт правовідносин – благо, яке охороняється законом.

Функції юридичної відповідності:

- превентивна;

- вихована;

- репресивна.

Юридична відповідальність передбачається у законодавстві тільки:

· за фізичне діяння, а не задумки чи світогляд особистості;

· за юридичне заборонене діяння;

· за власні дії правопорушника.

Підставами для притягнення до юридичної відповідальності є:

1) факт здійснення правопорушення;

2) наявність у діях правопорушника складу правопорушення, який включає

чотири елементи:

* об’єкт правопорушення;

* об’єктивна сторона правопорушення – дія або бездіяльність, яка суперечить нормам права;

* суб’єкт правопорушення – особа, яка це правопорушення здійснила повнолітня і осудна);

* суб’єктивна сторона правопорушення – психічне ставлення людей до скоєного (мотив, вина).

2. Види юридичної відповідальності:

- конституційна (імпічмент);

- кримінальна;

- адміністративна;

- дисциплінарна;

- цивільно-правова;

- матеріальна;

- господарсько-правова.

Кримінальна відповідальність настає за виникнення злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України. До кримінальної відповідальності притягуються фізичні особи з 16 років, а за особливо тяжкі – навіть з 14 років.

Адміністративна відповідальність – підлягають особи з 16 років, за протиправні дії чи діяльність, що посягає на громадянський або державний порядок (псування майна в офісі, бійка співробітників).

Види адміністративних стягнень:

- попередження;

- штраф;

- конфіскація;

- позбавлення спеціального права (коли водія позбавили прав);

- виправні роботи (строк до 2 місяців, із відрахуванням 20 % у дохід держави і тільки за рішенням суду);

- адміністративний арешт (до 15 діб), виключно за рішенням суду; адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до інвалідів першої і другої груп;

Дисциплінарна відповідальність – за порушення трудової дисципліни (догана, звільнення, штрафні санкції).

Цивільно-правова відповідальність – настає за порушення договірних зобов’язань.

Матеріальна відповідальність – настає за матеріальну шкоду, яка заподіяна підприємству чи установі, внаслідок порушення покладених за суб’єкта трудових обов’язків (види – повна або обмежена).

Обмежена відповідальність – відшкодування збитків власнику у розмірі не вище середньої заробітної плати.

Повна відповідальність - без будь-яких обмежень і настає, коли між працівником і підприємством укладено письмовий договір про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за майно. Оформлене як додаток до трудового договору:

· коли майно і інші цінності були одержані працівником під звіт;

· коли підприємству було задано шкоди працівником, який був у нетверезому стані;

· коли є недостача;

· коли працюючий використовував майно у неробочий час і не в робочих цілях;

· якщо службова особа винна у незаконному звільненні або у переведенні працівника на іншу роботу; несвоєчасна виплата з/п.

3. Господарсько-правова відповідальність – це економічні за змістом і юридичні за формою методи впливу на економічні інтереси правопорушника.

Господарське правопорушення - протиправна дія або бездіяльність суб’єктів господарювання, яка не відповідає вимогам господарського права. Залежно від юридичної підстави такі правопорушення поділяються на договірні і позадоговірні.

Договірні поділяються на:

- правопорушення на стадії виникнення договорів: порушення строків укладання договорів; процедури врегулювання розбіжностей, що виникають при їх укладанні;

- порушення строків виконання договірних та інших господарських зобов'язань;

- порушення господарських зобов'язань щодо якості поставленої продукції (товарів), виконаних робіт, наданих послуг та інші.

Основні ознаки господарсько-правової відповідальності:

· реакція на протиправну поведінку суб’єктів господарювання;

· відповідальність передбачена юридично і в законі, і в договорі;

· забезпечується державним примусом.

Форми господарсько-правової відповідальності:

* відшкодування збитків;

* сплата неустойок;

* конфіскація;

* господарсько-адміністративні штрафи;

* оперативно-господарські санкції;

* планово-госпрозрахункові (оціночні) санкції;

* господарсько-організаційні санкції.

Планово-господарські розрахункові санкції –це передбачені чинним законодавством заходи економічного впливу на господарюючого суб’єкта у зв’язку з порушенням ним планових нормативів і планових завдань:

- підвищення тарифу (розміру плати) за понадлімітне використання природних ресурсів, електроенергії;

- позбавлення пільг (наприклад, податкових) у зв’язку з порушенням умов їх надання;

- виключення зі звітності даних про продукцію, виготовлену з порушенням ДСТ (державних стандартів), ДБНП (державних будівельних норм та правил);

- віднесення на прибуток, що залишається у розпорядженні суб’єкта господарювання, не донарахованої амортизації у випадках дострокового списання основних фондів (за винятком передбачених законом випадків вимушеного списання).

Планово-госпрозрахункові санкції застосовує сам суб’єкт господарювання –правопорушник, а у разі якщо він цього не зробить – компетентні органи, які виявили факт правопорушення.

Розрізняють юридичні (закон) та фактичні (протиправна поведінка) підстави застосування планово-госпрозрахункових санкцій.

Господарсько-організаційні санкції – це передбачені законом заходи організаційного впливу (обмеження) суб’єкта господарювання, що їх застосовують компетентні державні органи у разі порушення ним приписаних законом умов здійснення господарської діяльності.

До них належать:

- обмеження або призупинення діяльності суб’єкта господарювання до усунення виявлених у його діяльності недоліків (у разі недодержання вимог екологічного законодавства, санітарно-епідеміологічних правил тощо);

- призупинення дії ліцензій;

- скасування державної реєстрації;

- примусова реорганізація (у зв’язку з допущеним суб’єктом підприємницької діяльності – монополістом на ринку певного товару монополістичного правопорушення) та інші.

Лекція № 3