Морфологічна, метаболічна і функціональна характеристики м'язових

Волокон

Характеристика	Тип волокон
ПС(І)	ШСа(2а)	ШС(ІІб)
Включення в роботу	Мала інтенсивність, на витривалість	Великої інтенсивності, короткочасну
Кількість волокон на мотонейроні	10-180	300-800	300-800
Поріг збудження мотонейронів	Низький	Високий	Високий
Розміри рухового нейрона	Малі	Великі	Великі
Розміри і кількість міофібрил	Малі	Великі	Великі
Мережа капілярів	Велика	Середня	Низька
Розвиток саркоплазматичного ретикулума	Низький	Високий	Високий
Наявність мітохондрій	Багато	Багато	Мало
Запаси білка міоглобіну	Великі	Середні	Малі
Запаси вуглеводів (глікогену)	Великі	Великі	Великі
Активність ферментів: АТФ-ази міозину	Низька	Висока	Висока
мітохондрій	Висока	Висока	Низька
гліколізу	Низька	Висока	Висока
Швидкість скорочення	Мала (110 мс)	Велика (50 мс)	Велика (50 мс)
Розвиток сили	Низький	Високий	Помірний
Стомлюваність	Слабка	Сильна	Сильна
Витривалість	Висока	Низька	Низька
Здатність накопичувати кисневий борг	Практично відсутня	Висока	Висока
Вміст окремих типів волокон у м'язах нижніх кінцівок людини,%: нетренованого
бігуна-марафонця
бігуна-спринтера

Рис. 1. Біохімія механізму скорочення і розслаблення м'язів

 

 

Розділ ІІ. Біоенергетика м'язової діяльності

Рис. 2. Механізми ресинтезу АТФ в м'язах. В рамках представлені енергетичні субстрати і виділені назви механізмів

ТАБЛИЦЯ 2

Критерії оцінки механізмів енергозабезпечення м'язової діяльності

 

Механізм ресинтезу АТФ	Максимальна потужність	Час утримання максимальної потужності, с*	Максимальна ємність	Ефективність,%
кДж∙ кг^-1	моль•кг^-1	Еф	Ее	Ем
Дж•кг х x хв^-1	моль х х хв^-1
Креатинфосфокіназний (алактатний)   Гліколітичний (лактатний)   Аеробний		3,6   1,6     1,0	6-12   30-60		0,7   1,2     90,0 (тільки вуглеводи)	36-52

 

ТАБЛИЦЯ 3

Запаси АТФ і КрФ в скелетних м'язах людини

(з розрахунку на середню масу тіла 70 кг)

 

Метаболіти	Концентрація в м'язах, ммоль•кг-1 м'язів	Загальний вміст в організмі, ммоль	Кількість виділеної енергії, кДж∙ кг^-1
АТФ   КрФ   Загальні запаси фосфогенов (АТФ + КрФ)	4—6   15—16   19—23	120—180   450—510   570—690	0,17—0,25   0,63—0,71   0,80—0,96

Рис. 3. Схема гліколітичного механізму ресинтезу АТФ в скелетних м'язах:

1 — АТФ-аза міозину; 2 — КрФ (саркоплазма); 3 — аденілаткіназа (міокиназа); 4 — гексокіназа; 5а — фосфорилаза а (активна форма); 56 — фосфорилаза б (неактивна форма);

6 — фосфофруктокіназа; 7 — дегідрогеназа ФГА; 8 — фосфогліцерокіназа; 9 — піруваткіназа;

10 — лактатдегідрогеназа

 

Рис. 4. Утворення молочної кислоти в процесі гліколізу залежно від тривалості вправи

Рис. 5. Схема аеробного механізму ресинтезу АТФ, що включає процеси анаеробного перетворення (/) та аеробне окислення — тканинне дихання (//)

Рис. 6. Послідовність і внесок механізмів анаеробного і аеробного енергоутворення в енергетику різних вправ

Рис. 7. Відносний енергетичний внесок анаеробних (Ан) і аеробних (Ае) механізмів в забезпечення бігу на різні дистанції