Особливості конфліктної поведінки у курсантів

 

Проблема виявлення причини міжособистісного конфлікту у курсантів одна з найважливіших практичних задач, які постають перед командиром при аналізі конкретної конфліктної ситуації. Адже не знаючи причини конфліктної поведінки підлеглих тяжко розраховувати на конструктивне вирішення проблеми між ними.Не відповівши на питання:»Із-за чого виник конфлікт? У чому проблема? Хто є учасником? В чому істинні потреби та загрози для людей?» - ми навряд чи зможемо вплинути на конфлікт так,щоб він не викликав неприємних наслідків. Не знаючи причин виникнення міжособистісних конфліктів,відмічає А.Я. Анцупов, зазвичай не коректно рішуче вмішуватись у конфлікт з метою його усунення. Таке втручання може бути виправданим лише в екстрених випадках,коли є загроза здоров’ю опонентів,виконанню відповідальних задач під час несення служби.[5;c.122]

Разом з тим знання типових причин виникнення міжособистісних конфліктів у курсантів, особливостей їх розвитку, дає можливість керівнику своєчасно втрутитися у конфлікт,допоможе людям запобігти психічних травм,негативної емоційної напруженості, зниження якості професійної діяльності і деструкції у взаємовідносинах членів колективу.

Однією із особливостей міжособистісного конфлікту є його вміння розповсюджувати свою дію на різні області людських взаємовідносин. Раніше виникнувши у сфері міжособистісних відносин, конфлікт має тенденцію розповсюджувати свій вплив і на службові, і на ділові взаємовідносини курсантів. «Часто неможливо сказати,де закінчується один конфлікт і починається інший» [5;c.131]

Внутрішньоособистісні конфлікти за характером і сутністю протиріч можна поділити на такі види: “втрати сенсу”, “рольовий”, “завищених вимог до себе”, “двох провідних мотивів”, “потягів”, “комплексу неповноцінності”. Кожен із видів конфліктів характеризується своїми особливостями перебігу у курсантів, що навчаються на різних курсах.

Психологічними чинниками, які детермінують виникнення і прояви внутрішньоособистісних конфліктів під час навчально-виховного процесу, є: байдужість посадових осіб до потреб і запитів курсантів; неадекватне ставлення курсантів до частого залучення на господарські роботи (прибирання території); неможливість планування своєї особистої навчальної діяльності через велику кількість незапланованих, термінових завдань (доручень); недосконалість організації самостійної підготовки тощо.

Основними особливостями психопрофілактики та психокорекції внутрішньоособистісних конфліктів курсантів слід вважати: організацію в часи виховної роботи комплексу просвітницьких заходів: лекцій, групових консультацій, рольових ігор, групових дискусій, які сприяють попередженню та конструктивному вирішенню внутрішньоособистісних конфліктів; проведення індивідуальних бесід та індивідуального консультування курсантів командирами курсантських підрозділів та іншими посадовими особами, які мають найбільше можливостей щодо попередження та вирішення внутрішньоособистісних конфліктів у підлеглих; співпрацю командирів курсантських підрозділів з психологами та іншими фахівцями, які мають відповідні знання основ психопрофілактики та психокорекції зазначених конфліктів (з урахуванням їх видів); [6;c.204] врахування викладачами психічних станів курсантів під час проведення занять та психологічна підтримка тих, хто переживає негативні (астенічні) стани; навчання командирів курсантських підрозділів практиці проведення діагностики, попередження та вирішення внутрішньоособистісних зіткнень у підлеглого особового складу; звільнення курсантів, які переживають внутрішньоособистісний конфлікт від занять та виконання службових обов’язків і направлення їх до психолога; організація посадовими особами контролю за їх поведінкою та діяльністю; організація взаємодопомоги та взаємопідтримки між членами курсантського колективу.

 

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

 

Конфлікт (від лат. Conflictus – зіткнення) - це зіткнення протилежно спрямованих, несумісних одна з одною тенденцій (потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій, соціальних установок, планів тощо) у свідомості окремо взятого індивіда, в міжособистісних взаємодіях та міжособистісних стосунках індивідів чи груп людей.

Конфліктна поведінка – це чергування взаємних реакцій, спрямованих на реалізацію інтересів кожної зі сторін і на обмеження інтересів опонента.

Типологія конфліктів за причинами виникнення:

1. Ідеологічний.

2.Економічний.

3.Сімейно-побутовий.

4. Соціально-психологічні.

Типологія соціальних конфліктів:

1. Л. Козер виділяє реалістичні і нереалістичні, різниця між якими в тому, що перші виникають через об’єктивних обставин, а останні зачіпають емоційну сферу груп людей. 2. А. Рапопорт виділяє три види соціальних конфліктів: сутичка, дебати та ігри.