Кової вибірки застосовується випадкова точка початку відбору, випадковий або

Систематичний метод відбору. При цьому, щоб забезпечити обґрунтованість ви-

Бірки, не враховуються суб'єктивні судження аудиторів.

Проте існують ситуації, в яких аудитор не повинен застосовувати вибірку,

Зокрема, якщо він занепокоєний результатами раніше виконаних перевірок і отри-

Маною інформацією; якщо розмір помилки, визначений згідно з теорією, не відпо-

Відає розміру помилки всієї генеральної сукупності; коли перевіряються статті ба-

Лансу, до яких відповідно до вимог закону повинні додаватися пояснення та ауди-

Торська перевірка яких бажана незалежно від величини їх значення. Не застосову-

ється __________вибірка і тоді, коли генеральна сукупність неоднорідна і структура генераль-

Ної сукупності не дозволяє застосовувати вибіркове дослідження.

Основними підходами до вибіркового дослідження в аудиті є атрибутив-

Ний (якісний) та варіаційний (монетарний).

Атрибутивне вибіркове дослідження призначене для виявлення того, якій

Частині генеральної сукупності характерні або, навпаки, не характерні ті чи ін-

Ші ознаки, що називаються атрибутами.

Варіаційне вибіркове дослідження призначене для визначення абсолют-

Ного розміру помилки, тобто величини заниження або завищення значення по-

Казника. Отже, атрибутивне вибіркове дослідження більш доречне для перевір-

Ки на відповідність, а варіаційне — для перевірки по суті.

Основні етапи вибіркового дослідження в аудиті мають такі процесуальні

складові:

􀀹 визначення цілей перевірок на відповідність (наскільки мета перевірки

Контролю пов'язана з конкретними цілями аудиторської перевірки), та по суті

(для виявлення фактів завищення або заниження значень сальдо рахунків);

􀀹 визначення генеральної сукупності (множинності результатів господарсь-

ких __________операцій) одиниці вибіркового дослідження;

􀀹 стратифікація (групування) генеральної сукупності операцій за розміром

Або за характером сальдо рахунків; за географічними ознаками; за часовою пос-

Лідовністю; за алфавітом; за інтенсивністю запитів на певний вид інформації.

Групування дає можливість виділити з однієї генеральної сукупності для цілей

Обліку кілька однорідних генеральних сукупностей для цілей аудиту, завдяки

«ому збільшується точність визначення одиниці вибіркового дослідження.

Одиницею вибіркового дослідження можуть бути: документ, сальдо рахунку,

запис в обліковому реєстрі, фізична величина тощо;

􀀹 визначення помилки або відхилення, тобто встановлення взаємозв'язку

Між загальною метою перевірки і одиницею вибіркового дослідження. Крім

Пошуку помилок або відхилень, аудитор оцінює ймовірність того, що деякі по-

милки можуть залишитися непоміченими;

􀀹 розрахунок обсягу вибірки проводиться таким чином, щоб, з одного боку,

Зменшити зайві витрати часу та зусиль на аудиторський процес, а з іншого, —

Заради вичерпної репрезентативності даних вибірки для якісного виконання ос-

новного завдання аудиторської перевірки;

􀀹 добір одиниць у вибіркову сукупність, який повинен бути випадковим,

Аби кожна одиниця вибіркового дослідження мала однаковий шанс бути відіб-

Раною. Методи випадкового та систематизованого добору сприяють досягнен-

Ню цієї мети, бо під час їхнього застосування використовують випадкову точку

Початку добору. Метод монетарного вибіркового дослідження відрізняється від

Раніше вказаних — усі одиниці вибіркового дослідження, значення яких більше

або дорівнює значенню інтервалу вибірки, неодмінно потраплять до вибірки;

􀀹 перевірка одиниць, які потрапили до вибіркової сукупності. Обов'язкови-

Ми вимогами до якісної позитивної оцінки вибірки є такі: наявність документа-

Ції на кожну одиницю, що перевіряється, доведення перевірки до кінця з отри-