Вірки тощо. Через це форма аудиторського звіту може бути довільною в межах

встановленого стандартного плану.

Існує певна різниця між аудиторським висновком (звітом), складеним за

Результатами незалежного аудиту, який є необов'язковим, і незалежним ауди-

Торським висновком, що відповідно до законодавства України є обов'язковим.

Аудиторський висновок (звіт), складений за результатами незалежного аудиту,

Проведення якого є необов'язковим, призначений винятково для замовника і

Може бути оприлюднений лише з його дозволу.

Водночас аудиторський висновок, складений під час проведення обов'яз-

Кового аудиту, призначений не тільки для клієнта, а й для інших користувачів,

Визначених законодавством України (акціонерів, податкових служб, комісії з

Цінних паперів та фондового ринку). Його оприлюднення є свідченням того, що

Річна фінансова звітність підприємства як у цілому, так і зокрема відповідає

Чинному законодавству та методології ведення бухгалтерського обліку і досто-

Вірно відображає активи та зобов'язання підприємства, його майновий стан на

Звітну дату. Лаконічність аудиторського висновку є важливою, оскільки він не

Повинен мати подвійного значення, не може підлягати різному тлумаченню та

Має містити однозначно трактовану цілісну думку аудитора про стан господар-

Сько-фінансової звітності підприємства.

Суттєві елементи аудиторського висновку визначаються міжнародними

Нормативами з аудиту, а також міжнародною та національною практикою.

Аудиторський висновок складається з таких основних елементів:

Заголовка, що містить повну назву суб'єкта господарювання, який пе-

ревіряється;

Адресного параграфа, в якому йдеться про те, кому адресується ауди-

торський висновок;

3) вступного або початкового параграфа;

4) переліку перевірених фінансових звітів;

5) періоду і часу перевірки;

Відомостей про відповідальність управлінського персоналу суб'єкту го-

сподарювання та про відповідальність аудитора;

7) параграфа про обсяг аудиторської перевірки та її характер;

Посилання на МСА або відповідні національні стандарти і практику

аудиторської роботи;

9) опису роботи, виконаної власне аудитором;

Параграфа, в якому висловлено думку аудитора щодо господарсько-

Фінансових звітів підприємства, посилання на концептуальну основу фінансо-

Вої звітності та її методологію й методику, використану під час складання фі-

нансових звітів із зазначенням джерела походження такої основи;

11) дати аудиторського висновку;

12) адреси аудитора, юридичної адреси аудиторської фірми;

Підпису аудитора.

Бажано дотримуватись однозначності форми та змісту аудиторського ви-

Сновку, що полегшує розуміння його користувачем і допомагає виявити незви-

Чайні обставини (якщо вони є).

Аудиторський висновок обов'язково має містити думку аудитора з таких

питань:

• чи є отримана аудитором інформація достатньою для відображення реа-

льного складу активів і пасивів суб'єкта, що перевіряється;

• чи відповідає фінансова звітність прийнятій клієнтом системі бухгал-

терського обліку, а вона сама — чинним нормативним і законодавчим актам;

• чи є адекватним опис усіх питань, суттєвих для прийняття аудитором

Рішення про правильність, достовірність і повноту інформації.

Зазвичай аудиторський висновок повинен висвітлювати виконання ауди-

Тором певних тестів під час перевірки інформації, яка підтверджує цифровий

Матеріал, на основі чого складається звітність, обсяг, масштаб та методологія

Визначення вибірки.

Думка аудитора у висновку має бути викладена чітко і однозначно. Ви-

сновок може бути:

• безумовно-позитивним;

• безумовно-позитивним з пояснювальним параграфом, що не впливає на

думку аудитора;

• умовно-позитивним (із застереженнями);

• негативним;

• без висловлення думки.

Окрім безумовно-позитивного висновку, усі інші є модифікованими ви-