Предмет договору, період перевірки, строк перевірки, мета і масштаб аудиту, права і обов’язки сторін, відповідальність сторін, реквізити сторін.

196. Визначте дії аудитора на етапі оцінки інформації про бізнес клієнта відповідно до вимог МСА:

1) розроблення загального плану аудиту;

2) ознайомлення з інформацією про зовнішні чинники, що впливають на господарську діяльність економічного суб’єкта;

3) розроблення програми перевірки;

4) визначення витрат праці.

197. Чи мають право аудитори при проведенні аудиторських перевірок отримувати необхідну інформацію від третіх осіб:

1) мають право в будь-якій формі;

2) мають право лише за письмовим запитом;

3) не мають права;

4) мають право лише в усній формі.

198. Які з перелічених доказів мають найбільший рівень надійності:

1) внутрішні документи фірми;

2) письмове пояснення, отримане від керівництва фірми;

3) документи, отримані від третьої сторони;

Інформація, отримана аудитором у результаті проведення аналітичних процедур.

 

199. До робочих документів аудитора згідно з МСА належать:

1) записи аудитора;

2) лист-зобов’язання;

3) пояснення клієнта;

4) договір на проведення аудиту.

200. Чи має право аудиторська фірма здійснювати обов’язковий аудит фінансової звітності суб’єкта господарювання, якому вона надає інформаційно-консультаційні послуги:

1) так;

2) ні;

3) так, у разі погодження з Аудиторською палатою України;

4) ні, якщо це не передбачено договором на аудиторські послуги.

201. Чи має право аудитор як суб’єкт аудиторської діяльності після проведення обов’язкового аудиту фінансової звітності господарюючого суб’єкта надавати йому послуги з ведення податкового обліку:

1) так;

2) ні;

3) так, але він не має права проводити аудит у майбутньому;

4) так чи ні, залежно від умов договору.

202. Служба внутрішнього аудиту на підприємстві виконує такі функції:

1) контрольні;

2) контрольні та аналітичні;

3) аналітичні (здійснює аудит ефективності);

4) контрольні або аналітичні.

203. Аудит по відношенню до вимог законодавства поділяється на:

1) суцільний і вибірковий;

2) обов’язковий та ініціативний;

3) зовнішній і внутрішній;

4) періодичний і постійний.

204. Аудит по відношенню до способу проведення поділяється на:

1) суцільний, вибірковий і комбінований;

2) обов’язковий та ініціативний;

3) зовнішній і внутрішній;

4) поточний і перспективний.

205. Реєстр аудиторів і аудиторських фірм веде:

1) Міністерство фінансів;

2) Аудиторська палата;

3) Рахункова палата;

4) Податкова адміністрація.

206. До аудиторських процедур відносять:

1) спостереження, запит, підтвердження;

2) складання робочих документів;

3) формування аудиторського висновку;

4) всі варіанти вірні.

 

207. Який вид аудиторського висновку не існує:

1) умовно-позитивний;

2) умовно-негативний;

3) негативний;

4) позитивний.

208. Методи аудиторської перевірки – це:

1) організація перевірки документів і записів;

2) система прийомів і способів, що використовуються для одержання аудиторських доказів;

3) система прийомів і способів бухгалтерського обліку;

4) немає правильної відповіді.

209. Якщо аудитор хоче перевірити операції з придбання на повноту, то яка з даних вибіркових сукупностей дасть йому найбільшу впевненість:

1) вибірка за документами на оплату, яку звірено з актом приймання товарів;

2) вибірка за актами приймання товарів, яку звірено з рахунками-фактурами на купівлю;

3) вибірка за документами на отримання товарів, яку звірено з замовленнями;

Всі варіанти рівнозначні.

210. З якої процедури після укладення договору необхідно починати перевірку фінансової звітності:

1) планування аудиту;

2) запитання клієнта про наявність претензійних сум;

3) отримання письмових пояснень від керівництва фірми-клієнта;

4) ознайомлення з організацією внутрішнього контролю.

211. До якого виду робочих документів слід віднести документи, які підтверджують залишки основних засобів клієнта на дату складання фінансової звітності:

1) постійний архів;

2) поточні аудиторські документи;

3) документи управління аудитом;

Аудиторські докази.

212. Аудиторський висновок про фінансову звітність клієнта є:

1) підтвердженням аудиторською фірмою правильності і точності визначення всіх показників бухгалтерської і статистичної звітності;

2) актом перевірки фінансово-господарської діяльності;

3) думкою аудиторської фірми про достовірність фінансової звітності в усіх суттєвих аспектах;

4) рекомендаціями з усунення виявлених недоліків у веденні бухгалтерського обліку.

213. Аудиторський звіт повинен бути адресований:

1) акціонерам, керівнику підприємства;

2) головному бухгалтеру економічного суб’єкта;

3) фінансовому директору економічного суб’єкта;

4) голові місцевої податкової інспекції.

214. Аудиторський висновок подається в обов’язковому порядку аудиторською фірмою:

1) тільки клієнту;

2) клієнту і місцевій податковій службі;

3) клієнту і всім користувачам фінансової звітності клієнта за їх вимогою;

4) клієнту і до Аудиторської палати.

215. Аудитори, які пройшли атестацію та бажають працювати самостійно, а також аудиторські фірми починають свою діяльність:

1) після одержання сертифіката;

2) після одержання ліцензії;

3) після державної реєстрації як суб'єкта підприємницької ді­яльності, одержання сертифіката та включення в державний Ре­єстр аудиторів;

4) після складання кваліфікаційного іспиту.

216. Аудиторський висновок про фінансову звітність являє собою:

1) інформацію про своєчасність і повноту сплати податків;

2) відомості про фінансовий стан суб’єкта, що перевіря­ється;

3) думку про достовірність фінансової звітності;