Висновок, де висловлена думка про вірогідність фінансової звітності та фінансовий стан підприємства.

АУДИТ

1. Згідно класифікації за суб’єктами проведення аудит буває:

1) дедуктивний;

2) індуктивний;

3) зовнішній;

4) екологічний.

2. До переліку консультаційних послуг аудиторської фірми не відносять:

1) підтвердження вірогідності фінансової звітності;

2) відновлення бухгалтерського обліку;

3) підбір кандидатів на керівні посади;

4) автоматизація бухгалтерського обліку.

3. Згідно Закону України «Про аудиторську діяльність» аудиторська фірма не має права:

1) отримувати необхідні документи, що мають відношення до предмету перевірки;

2) залучати до перевірки на договірних засадах фахівців іншого профілю;

3) накладати фінансові санкції;

4) перевіряти наявність майна, грошей, цінностей.

4. Згідно МСА аудиторські процедури це:

1) порядок занесення аудиторської фірми до реєстру Аудиторської палати України;

2) відповідний порядок і послідовність дій аудитора для одержання необхідних аудиторських доказів;

3) здача кваліфікаційного екзамену на одержання сертифікату аудитора України;

4) класифікація послуг, що надаються аудиторами.

 

5. Згідно МСА зовнішній аудит – це:

1) процесуальна дія, яка встановлює причетність осіб до здійснення порушень;

2) незалежна експертиза стану бухгалтерського обліку та вірогідності фінансової звітності;

3) система контрольних дій, які здійснюються за дорученням керівника вищестоящого органу;

4) перевірка дотримання працівниками підприємства посадових обов’язків, а також нормативно-правових актів.

6. Аудитор зобов’язаний після проведення перевірки фінансової звітності підприємства видати керівнику:

1) висновок, де висловлена думка про фінансовий стан підприємства;

2) акт перевірки, де висловлена думка про вірогідність фінансової звітності;

3) звіт, де висловлена думка про фінансовий стан підприємства;

Безперервний по елементний перегляд інформації.

 

17. До складу аналітичних процедур в аудиті не входить:

1) порівняння фактичних показників з бухгалтерської звітності з плановими;

2) порівняння фактичних показників з бухгалтерської звітності з прогнозованими;

3) аналіз показників бухгалтерської звітності;

Аналіз змін податкового законодавства.

18. Аналітичні процедури в аудиті це:

1) оцінка фінансової інформації, зроблена на основі аналізу взаємозв’язків між фінансовими і не фінансовими даними;

2) оцінка взаємозв'язків між окремими елементами фінансової звітності;

3) оцінка фінансового стану підприємства;

4) усе перелічене вірне.

19. Процедури отримання аудиторських доказів включають:

1) інспектування і спостереження;

2) запит та підтвердження;

3) обчислювання та аналітичні процедури;

Аудиторська палата України.

33. Припинення дії сертифікату аудитора здійснюється за умови:

1) відмови видачі аудиторського висновку;

2) видачі негативного аудиторського висновку;

3) закриття аудиторської фірми;

Правильність оцінки основних засобів.

40. Програму проведення аудиторської перевірки аудитор складає:

1) перед укладанням договору на проведення аудиту;

2) перед складанням плану аудиту;

3) під час документального оформлення аудиту на етапі фактичної перевірки;

4) після того, як аудитор провів тестування системи внутрішнього контролю.

41. До програми аудиту обліку основних засобів не включають:

1) правильність оцінки та введення в експлуатацію;

2) правильність нарахування зносу;

3) правильність визначення витрат на капітальний ремонт;

Правильність формування резерву безнадійних боргів.

 

42. На якому етапі складається аудиторський висновок:

1) етап планування;

2) етап фактичної перевірки;

3) ознайомлення з діяльністю підприємства-клієнта;

Керівництвом підприємства.

49. Запровадження внутрішнього контролю на підприємстві допомагає:

1) вчасно реагувати на критичні ситуації, що можуть скластись на підприємстві;

2) ретельніше контролювати фінансово-господарську діяльність на підприємстві;

3) допомагати керівнику при прийнятті управлінських рішень;

Всі відповіді вірні.

50. До властивого ризику, який є складовою частиною аудиторського ризику слід віднести:

1) ризик аналітичного огляду;

2) ризик тестового контролю;

3) ризик викривлення залишку по рахунку;

4) ризик системи обліку.

51. До ризику контролю, який є складовою частиною аудиторського ризику слід віднести:

1) внутрішні фактори;

2) ризик системи обліку;

3) ризик тестового контролю;

4) політику управління підприємством.

52. До ризику не виявлення, який є складовою частиною аудиторського ризику слід віднести:

1) зовнішні фактори;

2) ризик системи обліку;

3) оцінка системи внутрішнього контролю;

4) ризик тестового контролю.

53. Навмисні дії однієї або декількома посадовими особами, що зумовлюють неправильне відображення фінансової та іншої господарської діяльності називаються:

1) маніпулювання;

2) шахрайство;

3) помилка;

4) перекручення.

54. Ризик того, що аудитор висловить невідповідну аудиторську думку, коли фінансові звіти суттєво викривлені - це...

1) ризик суттєвих викривлень;

2) аудиторський ризик;

3) ризик контролю;

4) властивий ризик.

До факторів, що впливають на думку аудитора, відноситься незгода з керівництвом щодо достатності відомостей, розкритих у звітності. Який вид модифікованого висновку повинен надати аудитор, якщо існує фундаментальна незгода?

1) безумовно-позитивний з пояснювальним параграфом;

2) умовно-позитивний;

3) негативний;

4) відмовитися від надання висновку.

78. Якщо висновок аудитора обґрунтований, складений неупереджено стосовно до клієнта та інших заінтересованих сторін, це відповідає принципу:

1) незалежності;

2) об'єктивності;

3) конфіденційності;

4) професійної компетентності.

79. До аудиторського висновку не включається:

1) адресат;

2) опис перевірених документів;

3) рівень аудиторської гарантії;

4) опис виявлених невідповідностей.

80. Які дії аудитора, якщо він виявив суттєвий фактор невизначеності, що впливає на фінансову звітність:

1) аудитор не буде посилатися на цей фактор та складе висновок без обмежень;

2) аудитор вкаже на існування невизначеності у пояснювальному параграфі висновку;

3) аудитор надасть умовно-позитивний висновок;

4) аудитор відмовить у наданні висновку.

81. Для формулювання аудиторського висновку аудитору необхідно:

1) вивчити всю наявну інформацію за період, що перевіряється та зібрати достатню кількість аудиторських доказів;

2) перевірити 90 % всієї наявної інформації за період, що перевіряється;

3) скористатися інформацією, що надана попереднім аудитором;

4) перевірити 50 % всієї наявної інформації за період, що перевіряється.

82. За яких обставин аудитор має право видати негативний аудиторський висновок:

1) аудитор задоволений станом обліку та звітності на підприємстві;

2) існує незначна невпевненість достовірності обліку окремих господарських операцій;

3) існує незначна незгода щодо способу відображення в обліку окремих господарських операцій;

Векселі.

 

91. До складу інформаційних джерел при аудиті кредитів і позик не відносять:

1) протоколи зборів власників;

2) розрахунки відсотків;

3) накладні;

4) курси валют.

92. До складу інформаційних джерел при аудиті власного капіталу не відносять:

1) Головну книгу;

2) статут підприємства;

3) звіти про використання коштів, наданих на відрядження або підзвіт;

4) протоколи загальних зборів засновників підприємства.

93. До програми аудиту обліку основних засобів не включають:

1) правильність оцінки та введення в експлуатацію;

2) правильність нарахування зносу;

3) правильність визначення витрат на капітальний ремонт;

Акт інвентаризації каси.

101. Яким документом оформляється вилучення первинних документів:

1) розпорядженням;

2) накладною;

3) протоколом (актом);

4) наказом.

102. Викривлення, що виявлені під час аудиту бухгалтерського обліку та фінансової звітності, можуть бути у вигляді:

1) відображення результатів реалізації;

2) складання балансу;

3) складання інших форм звітності;

Шахрайства.

103. Види планування аудиторської діяльності:

1) коригування планових завдань;

2) розробка і складання бізнес-плану;

3) стратегічний, поточний, оперативний;

4) планування аудиту та інших послуг.

104. Аудиторські докази за відношенням до об’єктів аудиту поділяють на:

1) теоретичні, практичні;

2) документальні;

3) прямі, непрямі;

4) матеріальні.

105. Основною метою контролю якості роботи аудитора є:

1) підвищення кваліфікації аудиторів;

2) відповідність здійснення аудиту прийнятим стандартам;

3) зменшення аудиторського ризику;

4) підтвердження складання акту виконаних робіт.

106. Хто є суб’єктом аудиту:

1) аудитор, аудиторська фірма;

2) клієнт;

3) економічний суб’єкт;

4) немає правильної відповіді.

107. Аудит - це:

1) державний фінансовий контроль;

2) фінансовий контроль, який здійснюють органи місцевої влади;

3) незалежний фінансовий контроль вищої організації;

Вірна відповідь відсутня.

148. До модифікованих висновків відносять:

1) негативний висновок;

2) умовно-позитивний висновок;

3) безумовно-позитивний висновок з пояснювальним параграфом;

4) усі відповіді вірні.

149. Тести контролю призначені для:

1) отримання розуміння про підприємство та його середовище, включаючи його систему внутрішнього контролю;

2) перевірки операційної ефективності процедур контролю в запобіганні або виявленні та виправленні суттєвих викривлень на рівні тверджень;

3) виявлення суттєвих викривлень на рівні тверджень;

4) усі варіанти вірні.

 

150. Робоча документація є власністю:

1) аудитора;

2) замовника аудиту;

3) суб’єкта господарювання, на якому проводилася перевірка;

4) вірна відповідь відсутня.

151. До підсумкової аудиторської документації відносять:

1) аудиторський звіт;

2) план, програму, аудиторський висновок;

3) аудиторський висновок;

Інвентаризацію.

161. Термін дії сертифікату на здійснення аудиторської діяльності не може перевищувати:

1) 2 роки;

2) 3 роки;

3) 4 роки;

4) 5 років;

162. Строк корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів може бути переглянуто:

1) при суттєвому розходженні між залишковою і справедливою вартістю;

2) у разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання;

3) у разі зміни метода нарахування амортизації;

4) у разі збільшення первісної вартості за результатами переоцінки.

163. Перевірка правильності застосування тарифних ставок, розцінок та розрахунку сум нарахованої заробітної плати проводиться:

1) методом опитування;

2) вибірковим методом;

3) методом контрольного обміру виконаних робіт;

4) методом взаємної перевірки господарських операцій.

164. Аудитори і аудиторські фірми під час здійснення аудиторської діяльності не мають права:

1) перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, вимагати від керівництва суб’єкта господарювання проведення контрольних оглядів, замірів виконаних робіт, визначення якості продукції, щодо яких здійснюється перевірка документів;

2) залучати на договірних засадах до участі в перевірці фахівців різного профілю;

3) користуватися у власних цілях інформацією, яку він отримав від посадових осіб клієнта;

4) самостійно визначати форми і методи проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг на підставі чинного законодавства, стандартів аудиту та умов договору із замовником.

165. Необхідність укладання договору між аудитором та замовником визначається:

1) МСА315;

2) Законом України «Про аудиторську діяльність»;

3) Кодексом етики для професійних бухгалтерів;

4) МСА210.

Рада директорів.

178. Закон України «Про аудиторську діяльність» було прийнято у:

1) 2005р.;

2) 1995р.;

3) 1993р.;

Р.

179. Аудит – це:

1) перевірка даних обліку і показників звітності з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність та відповідність вимогам законів України;

2) перевірка даних обліку і показників звітності з метою висловлення незалежної думки аудитора про її доцільність та відповідність вимогам законів України;

3) перевірка даних обліку і показників звітності з метою висловлення думки суб’єкта контролю про її достовірність та відповідність вимогам законів України;

Всі варіанти рівнозначні.

210. З якої процедури після укладення договору необхідно починати перевірку фінансової звітності:

1) планування аудиту;

2) запитання клієнта про наявність претензійних сум;

3) отримання письмових пояснень від керівництва фірми-клієнта;

4) ознайомлення з організацією внутрішнього контролю.

211. До якого виду робочих документів слід віднести документи, які підтверджують залишки основних засобів клієнта на дату складання фінансової звітності:

1) постійний архів;

2) поточні аудиторські документи;

3) документи управління аудитом;

Аудиторські докази.

212. Аудиторський висновок про фінансову звітність клієнта є:

1) підтвердженням аудиторською фірмою правильності і точності визначення всіх показників бухгалтерської і статистичної звітності;

2) актом перевірки фінансово-господарської діяльності;

3) думкою аудиторської фірми про достовірність фінансової звітності в усіх суттєвих аспектах;

4) рекомендаціями з усунення виявлених недоліків у веденні бухгалтерського обліку.

213. Аудиторський звіт повинен бути адресований:

1) акціонерам, керівнику підприємства;

2) головному бухгалтеру економічного суб’єкта;

3) фінансовому директору економічного суб’єкта;

4) голові місцевої податкової інспекції.

214. Аудиторський висновок подається в обов’язковому порядку аудиторською фірмою:

1) тільки клієнту;

2) клієнту і місцевій податковій службі;

3) клієнту і всім користувачам фінансової звітності клієнта за їх вимогою;

4) клієнту і до Аудиторської палати.

215. Аудитори, які пройшли атестацію та бажають працювати самостійно, а також аудиторські фірми починають свою діяльність:

1) після одержання сертифіката;

2) після одержання ліцензії;

3) після державної реєстрації як суб'єкта підприємницької ді­яльності, одержання сертифіката та включення в державний Ре­єстр аудиторів;

4) після складання кваліфікаційного іспиту.

216. Аудиторський висновок про фінансову звітність являє собою:

1) інформацію про своєчасність і повноту сплати податків;

2) відомості про фінансовий стан суб’єкта, що перевіря­ється;

3) думку про достовірність фінансової звітності;

Інвентарна картка.

225. Аудитор визнає правильним віднесення витрат на придбання необоротних активів на рахунок:

1) адміністративних витрат;

2) капітальних інвестицій;

3) довгострокових фінансових інвестицій;

4) виробничих запасів.

226. Яким доказам аудитор повинен віддавати перевагу під час перевірки рахунків клієнта у банках:

1) усним повідомленням клієнта;

2) документам з обліку операцій на рахунках у банках;

3) випискам банку;

4) результатам зустрічної перевірки.

227. Які прийоми використовує аудитор при перевірці своєчасності оприбуткування готівки, отриманої з рахунку в банку, та її збереження у касі підприємства:

1) спостереження;

2) інвентаризація;

3) огляд приміщення каси;

Усі перелічені.

233. При перевірці облікової політики основних засобів встановлюють дотримання вимог:

1) МСА 300;

2) П(С)БО 7;

3) МСА 700;

П(С)БО 16.

234. Обов’язковою умовою створення аудиторської фірми є:

1) наявність хоча б одного сертифікованого аудитора;

2) наявність трьох сертифікованих аудиторів;

3) штат працівників має становити не менше 10 осіб;

4) директором має бути особа з вищою юридичною освітою.

235. Хто такий аудитор:

1) інспектор ДПС;

2) випускник ВУЗу за спеціальністю «Облік і аудит»;

3) особа, яка має сертифікат аудитора, здійснює діяльність у складі аудиторської фірми або самостійно;

4) працівник міністерства.

236. Хто встановлює форми та методи проведення зовнішнього аудиту:

1) аудитор самостійно відповідно до мети аудиту;

2) замовник на рівні підприємства;

3) МСА;

4) визначено Законом «Про аудиторську діяльність».

 

237. Рівень ризику та суттєвості зазначається в:

1) плані та програмі аудиту;

2) договорі на проведення аудиту;

3) листі-зобов’язані;

4) листі-замовленні.

 

238. Розробка загальної стратегії й детального підходу до очікуваного характеру, часу та обсягу аудиту – це:

1) тактика аудиту;

2) методика аудиту;

3) планування аудиту;

4) аудиторські процедури.

239. Яким критеріям повинні відповідати аудиторські докази:

1) достатність і необхідність;

2) законність і надійність;

3)повнота і своєчасність;

4) обмеженість і надійність.

240. Процедура одержання аудиторських доказів, яка відповідно до МСА 500 полягає у вивченні процесів або процедур, виконуваних іншими особами, має назву:

1) інспектування;

2) підрахунок;

3) запит;

Спостереження.

241. Процедура одержання аудиторських доказів, яка відповідно до МСА 500 полягає у перевірці записів, документів або матеріальних активів, має назву:

1) інспектування;

2) підрахунок;

3) запит;

4) спостереження.

242. Процедура одержання аудиторських доказів, яка відповідно до МСА 500 полягає у пошуку і одержанні інформації у обізнаних осіб, має назву:

1) інспектування;

2) підрахунок;

3) запит;

4) спостереження.

243. Питання визначення суттєвості в аудиті регламентує:

1) МСА 700;

2) Закон України «Про аудиторську діяльність»;

3) МСА 320;

4) МСА 500.

244. Визначення мети при аудиті регламентує:

1) МСА 700;

2) Закон України «Про аудиторську діяльність»;

3) МСА 200;

4) МСА 500.

245. Здійснення планування в аудиті регламентує:

1) МСА 700;

2) МСА 300;

3) МСА 320;

4) МСА 500.

246. Фундаментальні принципи професійної етики аудиторів встановлені:

1) Кодексом професійної етики бухгалтерів;

2) МСА 300;

3) Законом України «Про аудиторську діяльність»;

4) Положенням з контролю якості аудиторських послуг.

247. Які з вищеназваних заходів не є аудиторськими процедурами:

1) аналітичні процедури;

2) процедури огляду;

3) процедури по суті;

Процедури прогнозування.

248. Твердження, яке використовує аудитор згідно з МСА 500, що передбачає відображення всіх операцій і подій, які мають бути відображені у фінансовій звітності, має назву:

1) повнота;

2) відсікання;

3) існування;

4) відображення.

249. Твердження, яке використовує аудитор згідно з МСА 500, що передбачає відображення операцій і подій у відповідному звітному періоді, має назву:

1) повнота;

2) відсікання;

3) існування;

4) відображення.

250. Твердження, яке використовує аудитор згідно з МСА 500, що передбачає відображення операцій і подій на відповідних рахунках, має назву:

1) повнота;

2) відсікання;

3) існування;

Відображення.

251. З якого року Міжнародні стандарти аудиту прийняті АПУ в якості національних:

1) 2010;

2) 1999;

3) 1993;

4) 2004.

252. Аудиторські фірми згідно чинного законодавства мають право:

1) залучати на договірній основі до аудиторської перевірки аудиторів, працюючих самостійно;

2) вилучати первинні документи і облікові регістри по фактах виявлених порушень або зловживань;

3) вимагати від керівництва клієнта звільнення з посади осіб, винних у виявлених зловживаннях;

4) повідомляти державну податкову адміністрацію про всі факти виявлених порушень або зловживань.

253. Суб’єкти внутрішнього аудиту звітують перед:

1) керівництвом підприємства;

2) головним бухгалтером;

3) економічною службою;

4) службою безпеки.

254. Ненавмисне перекручення фінансової інформації в результаті арифметичних або логічних помилок у облікових записах і розрахунках відповідно до МСА 240 має назву:

1) шахрайство;

2) помилка;

3) недбалість;

4) злочин.

255. Що із перерахованого не є формою шахрайства:

1) маніпуляція обліковою політикою;

2) фальсифікація бухгалтерських документів і записів;

3) неправильне представлення в обліку фактів господарської діяльності внаслідок несвідомих дій;

4) невідповідне відображення записів у обліковій політиці.

Облік і аудит»

На кожне тестове завдання запропоновано чотири відповіді 1), 2), 3), 4). Прочитайте тестове завдання, проведіть розрахунок і виберіть одну із відповідей вірну на вашу думку. Після цього на окремому аркуші паперу запишіть вибрану вами відповідь. Якщо посібник не належить Вам не робіть поміток напроти вибраної вами відповіді.

Відповіді на тестові завдання наведені в кінці тестових завдань з кожної навчальної дисципліни.

1. Не має заборони на проведення аудиту аудитором:

1) який має родинні стосунки з керівництвом, що перевіряється;

2) працівником господарюючого суб’єкта, що перевіряється;

3) співвласником дочірнього підприємства, що перевіряється;

АУДИТ

1. Згідно класифікації за суб’єктами проведення аудит буває:

1) дедуктивний;

2) індуктивний;

3) зовнішній;

4) екологічний.

2. До переліку консультаційних послуг аудиторської фірми не відносять:

1) підтвердження вірогідності фінансової звітності;

2) відновлення бухгалтерського обліку;

3) підбір кандидатів на керівні посади;

4) автоматизація бухгалтерського обліку.

3. Згідно Закону України «Про аудиторську діяльність» аудиторська фірма не має права:

1) отримувати необхідні документи, що мають відношення до предмету перевірки;

2) залучати до перевірки на договірних засадах фахівців іншого профілю;

3) накладати фінансові санкції;

4) перевіряти наявність майна, грошей, цінностей.

4. Згідно МСА аудиторські процедури це:

1) порядок занесення аудиторської фірми до реєстру Аудиторської палати України;

2) відповідний порядок і послідовність дій аудитора для одержання необхідних аудиторських доказів;

3) здача кваліфікаційного екзамену на одержання сертифікату аудитора України;

4) класифікація послуг, що надаються аудиторами.

 

5. Згідно МСА зовнішній аудит – це:

1) процесуальна дія, яка встановлює причетність осіб до здійснення порушень;

2) незалежна експертиза стану бухгалтерського обліку та вірогідності фінансової звітності;

3) система контрольних дій, які здійснюються за дорученням керівника вищестоящого органу;

4) перевірка дотримання працівниками підприємства посадових обов’язків, а також нормативно-правових актів.

6. Аудитор зобов’язаний після проведення перевірки фінансової звітності підприємства видати керівнику:

1) висновок, де висловлена думка про фінансовий стан підприємства;

2) акт перевірки, де висловлена думка про вірогідність фінансової звітності;

3) звіт, де висловлена думка про фінансовий стан підприємства;

висновок, де висловлена думка про вірогідність фінансової звітності та фінансовий стан підприємства.

7. Форми та методи проведення аудиторської перевірки визначає:

1) аудиторська фірма;

2) Аудиторська палата України;

3) Міністерство фінансів України;

4) клієнт, який запросив аудиторську фірму для перевірки.

8. Згідно МСА термін аудиторська вибірка означає використання аудиторських процедур:

1) стосовно менше ніж 100% масиву інформації;

2) стосовно 100% інформації;

3) стосовно менше ніж 50% інформації;

4) стосовно менше ніж 80% інформації

9. Офіційний документ, засвідчений підписом і печаткою аудитора (аудиторської фірми), що складається в установленому порядку і включає думку щодо достовірності звітності, це:

1) аудиторський звіт;

2) робочі документи аудитора;

3) незалежний аудиторський висновок;

4) лист аудитора.

10. Кому подається аудиторський висновок:

1) Контрольно-ревізійній службі України;

2) підприємству-замовнику;

3) постачальникам клієнта;

4) Аудиторській палаті України.

11. Чим визначається організаційна структура управління аудиторською фірмою:

1) видами аудиторських послуг, їх складністю і масштабністю;

2) галузевими особливостями та діючим законодавством;

3) вимогами чинного законодавства;

4) усі відповіді вірні.

12. Строк проведення аудиторської перевірки не повинен перевищувати:

1) трьох тижнів;

2) двох місяців;

3) 10 днів;

4) 1,5 місяця.

13. Аудиторські послуги у вигляді експертиз оформляються:

1) експертним висновком;

2) протоколом;

3) аудиторським висновком;

4) службовою запискою.

14. База даних, що містить інформацію про аудиторські фірми та аудиторів, які займаються аудиторською діяльністю, називається:

1) план реєстрації;

2) реєстр;

3) збірник;

4) немає правильної відповіді.

15. Юридична особа, яка безпосередньо займається аудиторською діяльністю і може створюватися на підставі будь-яких форм власності, називається:

1) аудитор;

2) аудиторська фірма;

3) суб'єкт аудиторської діяльності;

4) Спілка аудиторів України.

16. Сканування – це методичний прийом проведення аудиту, який передбачає:

1) особисте ознайомлення з предметом дослідження;

2) одержання письмової або усної інформації від клієнта;

3) загальна характеристика можливостей клієнта на підставі візуального огляду;