Аудиторський звіт та аудиторський висновок.

152. Аудиторський звіт:

1) носить конфіденційний характер;

2) є власністю замовника, а тому не може носити конфіденційний характер;

3) є публічним документом;

Відноситься до публічної фінансової звітності.

153. Зміст та структура негативного висновку визначається:

1) МСА 200;

2) МСА 700;

3) МСА 701;

4) Законом України «Про аудиторську діяльність».

 

154. Документ, що складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувалися при її складанні:

1) звіт про виконану роботу аудитора;

2) аудиторський висновок;

3) загальні відомості про перевірку;

4) правильна відповідь відсутня.

155. Залежно від змісту висловленого судження аудиторські висновки поділяються на:

1) безумовно-позитивні, модифіковані, умовно-позитивні, негативні;

2) безумовно-позитивні і модифіковані;

3) безумовно-позитивні, модифіковані, умовно-позитивні;

Безумовно-позитивні, умовно-позитивні, негативні.

156. Всі висновки про фінансову звітність, структура яких відрізняється від структури безумовно-позитивного висновку – це:

1) модифіковані висновки;

2) умовно-позитивні висновки;

3) безумовно-позитивні висновки;

4) негативні висновки.

157. Якщо встановлені факти обмежень або незгод не носять суттєвого характеру, тоді аудитор надає:

1) модифікований висновок;

2) умовно - позитивний висновок;

3) безумовно-позитивний висновок;

4) негативний висновок.

158. Якщо встановлено факт обмеження обсягу перевірки, що не дозволяє отримати достатньо обсягу доказів по суттєвих аспектах фінансової звітності, то аудитор надає:

1) модифікований висновок;

2) відмову від висловлення думки;

3) безумовно-позитивний висновок;

4) негативний висновок.

 

159. Стратегія проведення аудиту основних засобів розробляється виходячи із норм:

1) МСА 230 «Документація»;

2) МСА 300 «Планування»;

3) МСА 500 «Аудиторські докази»;

4) МСА 710 «Зіставлення».

160. З метою оцінки ефективності внутрішнього контролю основних засобів аудитор проводить:

1) економічний аналіз;

2) розмову з фахівцем облікового відділу;

3) тестування;

Інвентаризацію.

161. Термін дії сертифікату на здійснення аудиторської діяльності не може перевищувати:

1) 2 роки;

2) 3 роки;

3) 4 роки;

4) 5 років;

162. Строк корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів може бути переглянуто:

1) при суттєвому розходженні між залишковою і справедливою вартістю;

2) у разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання;

3) у разі зміни метода нарахування амортизації;

4) у разі збільшення первісної вартості за результатами переоцінки.

163. Перевірка правильності застосування тарифних ставок, розцінок та розрахунку сум нарахованої заробітної плати проводиться:

1) методом опитування;

2) вибірковим методом;

3) методом контрольного обміру виконаних робіт;

4) методом взаємної перевірки господарських операцій.

164. Аудитори і аудиторські фірми під час здійснення аудиторської діяльності не мають права:

1) перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, вимагати від керівництва суб’єкта господарювання проведення контрольних оглядів, замірів виконаних робіт, визначення якості продукції, щодо яких здійснюється перевірка документів;

2) залучати на договірних засадах до участі в перевірці фахівців різного профілю;

3) користуватися у власних цілях інформацією, яку він отримав від посадових осіб клієнта;

4) самостійно визначати форми і методи проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг на підставі чинного законодавства, стандартів аудиту та умов договору із замовником.

165. Необхідність укладання договору між аудитором та замовником визначається:

1) МСА315;

2) Законом України «Про аудиторську діяльність»;

3) Кодексом етики для професійних бухгалтерів;

4) МСА210.