Незалежна перевірка фінансових звітів або фінансової інформації об’єкта з метою висловлення думки про неї.

108. Аудиторській фірмі дозволяється здійснювати аудиторську діяльність за умови:

1) що в ній працює хоча б один сертифікований аудитор;

2) що директором цієї фірми є особа, яка має економічну освіту;

3) що штат працівників фірми - не менше 10 чоловік;

4) що це є товариство з повною відповідальністю.

109. В яких випадках здійснюють обов’язковий аудит:

1) у випадках, передбачених законодавством;

2) за рішенням господарюючого суб’єкта;

3) за рішенням аудиторської фірми;

4) за рішенням Спілки аудиторів України.

110. Аудитору забороняється:

1) займатися торгівельною і посередницькою діяльністю, виробничою діяльністю;

2) займатися науковою і викладацькою діяльністю;

3) отримувати дивіденди від акцій;

4) займатися методичною роботою.

111. Аудиторські фірми в Україні можуть бути:

1) будь-якої організаційно-правової форми господарювання;

2) будь-якої організаційно-правової форми, за винятком форми акціонерного товариства відкритого типу;

3) організаційно-правової форми акціонерного товариства;

4) у формі кооперативу.

 

112. Основним законодавчим актом, що визначає загальні правові положення аудиторської діяльності є:

1) Закон України «Про аудиторську діяльність»;

2) Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність»;

3) Стандарти аудиту;

4) Господарський кодекс України.

113. Загальний розмір частки внесків засновників, які є сертифікованими аудиторами, повинен бути не менший ніж:

1) 70%;

2) 30%;

3) 50%;

4) необмежений.

114. Хто може бути директором аудиторської фірми:

1) особа, що має 30% акцій аудиторської

фірми;

2) сертифікований аудитор;

3) особа, що пропрацювала на посаді головного бухгалтера не менше 3 років;

4) всі варіанти правильні.

115. Витрати на здійснення обов’язкового аудиту несе:

1) держава;

2) підприємство, що перевіряється;

3) аудит проводиться безкоштовно;

4) один із кредиторів або в порядку солідарної відповідальності.

116. Аудит є обов’язковим для:

1) малих підприємств;

2) підприємств з іноземними інвестиціями, довірчих товариств, страхових і холдингових компаній;

3) державних банків;

4) фірм, що надають консультаційні послуги з оподаткування.

117. Для оцінки внутрішнього контролю використовують:

1) тести надійності системи внутрішнього контролю;

2) тести на відповідність;

3) тести слабких місць;

4) усе перелічене.

 

118. Яким документам необхідно надати перевагу під час аудиторського підтвердження залишку на поточному рахунку підприємства:

1) усному повідомленню адміністрації підприємства;

2) письмовому повідомленню керівництва підприємства;

3) випискам банку;

4) документам бухгалтерського обліку.

119. Проведення інвентаризації дає можливість переконатись у:

1) правильності оцінки активів;

2) реальній наявності активів;

3) наявності права власності підприємства на активи;

4) арифметичній точності облікової інформації.

120. В яких випадках використовують лабораторний аналіз в аудиті:

1) у разі необхідності встановлення фактичної наявності майна на підприємстві;

2) у разі необхідності виявлення фактичних витрат сировини та матеріалів;

3) у разі необхідності контролю якості сировини, матеріалів та готової продукції;

4) усе перелічене.

121. Яка країна є батьківщиною аудиту:

1) США;

2) Великобританія;

3) Німеччина;

4) Франція.

122. Суб'єкти внутрішнього аудиту призначаються:

1) аудиторською фірмою;

2) фіскальними органами;

3) власником або управлінським персоналом суб'єкта госпо­дарювання;

4) головним бухгалтером.

123. Який термін чинності сертифіката аудитора серії «А» встановлено законодавством України:

1) 6 років;

2) не обмежений;

3) 5 років;

4) 10 років.

124. Аудиторські послуги надаються:

1) на підставі договору;

2) на підставі письмового звернення замовника до аудитора;

3) за рекомендацією попереднього замовника;

4) всі відповіді правильні.

125. Для здійснення аудиторської перевірки комерційного банку:

1) достатньо мати сертифікат серії «Б»;

2) достатньо мати сертифікат серії «А»;

3) необхідно обов’язково мати сертифікат серії «А» і «Б»;

4) немає правильної відповіді.

126. Що є основним об’єктом аудиту:

1) статистична звітність;

2) фінансова звітність господарюючого суб’єкта;

3) внутрішня звітність керівництва господарюючого суб’єкта;

4) податкова та спеціалізована звітність господарюючого суб’єкта.

127. Об’єктами аудиту можуть бути:

1) активи, пасиви, господарські процеси;

2) економічні результати, організаційні форми управління, функції управління;

3) методи управління;

4) всі відповіді правильні.

128. Реєстрацію суб’єктів аудиторської діяльності в Україні здійснюють:

1) органи місцевої влади;

2) Аудиторська палата України;

3) Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України;

4) Спілка аудиторів України.

129. В якому документі визначається відповідальність аудитора перед замовником:

1) у загальному плані аудиту;

2) у робочій програмі;

3) у договорі на проведення аудиту;

4) в аудиторському висновку.

130. Відповідальність за правильність складання фінансової звітності несе:

1) директор аудиторської фірми;

2) аудитор, що здійснював перевірку;

3) керівник підприємства;

4) Податкова адміністрація.

131. Вимоги до форми і змісту договору визначені:

1) у Законі «Про аудиторську діяльність»;

2) у Господарському та Цивільному кодексі України;

3) законодавчо не визначені;

4) визначаються аудиторською фірмою.

132. Згідно з МСА 210 документ, що містить погоджені умови на проведення аудиторської перевірки – це:

1) лист-пропозиція;

2) лист-зобов’язання;

3) лист-пояснення;

4) лист-домовленість.

 

133. Модель аудиторського ризику має вигляд:

1) ЗАР = ВР х РК х РН;

2) ЗАР = ВР + РК – РН;

3) ЗАР = ВР х РК + РН;

4) ЗАР = ВР х РК – РН.

134. Який з наведених значень ризику контролю (РК) неможливий:

1) РК=1;

2) РК = 0;

3) РК = 0,8;

4) РК = 0,5.

135. Назвіть форми організації аудиторської роботи за ознакою кількісного складу виконавців:

1) загальні, часткові;

2) колективні, індивідуальні;

3) державні, відомчі;

4) документальні, фактичні.

136. Назвіть види економічного контролю:

1) ревізія, перевірка;

2) моделювання, конкретизація;

3) державний, відомчий, незалежний;

4) зустрічний, взаємний.

137. Що таке аудиторські докази:

1) це маніпуляція обліковими записами;

2) це інформація, одержана аудитором, на підставі якої ґрунтується підготовка аудиторського висновку;

3) це помилка в дотриманні повноти обліку;

4) це оформлення наперед неправильних або фальсифікованих документів.

138. Назвіть коефіцієнт, який використовується при розрахунку матеріального збитку при нестачі паливо-мастильних матеріалів:

1) 5;

2) 2;

3) 4;

4) 3.

139. Обґрунтована гарантія – це:

1) відповідальність управлінського персоналу за підготовку та достовірне представлення звітності;

2) процедура засвідчення фінансової звітності підписом і печаткою аудитора;

3) процес збирання доказів, необхідних для складання висновку про те, що немає суттєвих перекручень у звітності;

4) відповідальність аудитора перед замовником за свій аудиторський висновок.

140. Згідно МСА 700 висновок аудитора може бути:

1) позитивним, негативним;

2) безумовно-позитивним, модифікованим;

3) повним, неповним;

4) достовірним, суперечливим.

141. Дата аудиторського висновку проставляється:

1) на день завершення аудиту, коли аудитор зобов’язаний доповісти керівництву підприємства про результати перевірки;

2) після ознайомлення та погодження замовника з результатами аудиторського висновку;

3) після проведення розрахунку замовником за надані аудиторські послуги;

4) на дату укладання угоди про замовлення аудиторських послуг.

142. Які обов’язкові розділи повинен мати висновок відповідно до вимог МСА «Аудиторський висновок»:

1) назва документу, місце складання, дата складання, гриф погодження, гриф затвердження, номер, заголовок, основна частина, висновок, підпис, печатка;

2) назва документу, назва фірми, адресат, перелік перевіреної звітності, основна частина, висновок, дата, підпис, печатка;

3) заголовок, вступ, масштаб перевірки, висновок про фінансову звітність, дата висновку, адреса аудиторської фірми, підпис;

4) жодна відповідь невірна.

143. Процедури вивчення внутрішнього контролю слід здійснювати на етапі:

1) планування аудиторської діяльності;

2) оцінки ризику суттєвого викривлення;

3) складання аудиторського звіту;

4) формування аудиторського висновку.

144. Аудиторські докази - це інформація:

1) яку використовує аудитор для формування висновків;

2) на якій ґрунтується аудиторська думка;

3) яка міститься в облікових записах, що є основою фінансових звітів та іншої інформації;

4) усі відповіді вірні.

145. Вимоги щодо форми, змісту та порядку складання робочої документації зазначено у:

1) Законі України «Про аудиторську діяльність»;

2) Кодексі етики професійних бухгалтерів;

3) МСА 230 «Документація»;

4) Міжнародному стандарті контролю якості 1 «Контроль якості для фірм, що виконують аудит та огляд історичної фінансової інформації, a також інші завдання з надання впевненості, та надають супутні послуги».

146. Після завершення аудиту робочі документи:

1) залишаються у клієнта;

2) залишаються у аудитора;

3) підлягають знищенню;

4) передаються до місцевого архіву.

147. За яких обставин аудитор видає негативний висновок:

1) існують обставини, які порушують незалежність аудитора;

2) існує не фундаментальна невпевненість щодо порядку відображення в обліку деяких господарських операцій;

3) існує фундаментальна незгода щодо способу відображення у обліку деяких господарських операцій;

Вірна відповідь відсутня.

148. До модифікованих висновків відносять:

1) негативний висновок;

2) умовно-позитивний висновок;

3) безумовно-позитивний висновок з пояснювальним параграфом;

4) усі відповіді вірні.

149. Тести контролю призначені для:

1) отримання розуміння про підприємство та його середовище, включаючи його систему внутрішнього контролю;

2) перевірки операційної ефективності процедур контролю в запобіганні або виявленні та виправленні суттєвих викривлень на рівні тверджень;

3) виявлення суттєвих викривлень на рівні тверджень;

4) усі варіанти вірні.

 

150. Робоча документація є власністю:

1) аудитора;

2) замовника аудиту;

3) суб’єкта господарювання, на якому проводилася перевірка;

4) вірна відповідь відсутня.

151. До підсумкової аудиторської документації відносять:

1) аудиторський звіт;

2) план, програму, аудиторський висновок;

3) аудиторський висновок;