Економічна думка України періоду середньовіччя

 

Видатною пам'яткою соціально-економічної та політичної думки Київської Русі є "Руська правда", перша частина якої – "Правда Ярослава" з’явилася в 30-х роках 11 ст., а другу – "Правду Ярославичів" – прийнято на з'їзді Ярославичів у Києві в 1072 році. В 1113р. був написаний "Устав" князя Володимира Мономаха, що являв собою наступний етап у розвитку феодального права та суспільно-економічної думки пануючого класу.

" Руська правда " відобразила реалії Київської Русі 11-12 ст.: 1) господарство базувалося на землеробстві та тваринництві; 2) високий рівень розвитку сільськогосподарської культури порівняно з сусідніми країнами; 3) феодальне землеволодіння.

" Правда Ярослава ": 1) проголошувала недоторканність власності (як і особи) феодалів. "Челядин" розглядається як власність хазяїна нарівні з худобою та речами. Підкреслювалося виключне і спадкове право князів та бояр на землю, яке не міг відібрати навіть великий князь; 2) юридично закріпила розшарування суспільства. Основну масу населення та продуктивну силу господарства складали селяни - холопи, смерди, закупи /закупи – розорені селяни, що зверталися за "купою" /позичкою/ - хлібом, грошима тощо до князя. Боржник /закуп/ мусив працювати у господарстві кредитора доти, доки не сплачував "купу" з процентами. Виникає позаекономічний примус: кредиторові надавалося право карати закупа, а у разі спроби втекти закуп ставав довічним рабом кредитора/.

"Правда Ярославичів": 1) містить багатий матеріал про організацію господарства князів у формі вотчини. Ряд статей присвячено охороні земельної власності, визначена відповідальність за порушення польових меж та боронних знаків. Є свідоцтвом посилення феодальної залежності: смерди оголошувалися залежними від князя людьми і обслуговували його вотчину разом із холопами-рабами;
2) виявляє ряд ознак досить розвинутого ринкового господарства, зокрема містить положення про охорону та порядок забезпечення майнових інтересів кредитора, умови, за яких вимога про повернення позички має юридичну силу, порядок стягнення боргів тощо. Позички "борги" могли надаватися в грошовій формі під процент ("реза"). Особливо поширеними були позички в натуральній формі - продуктами з умовою повернення їх з надбавкою. Позичковий процент був дуже високим;
3) відображає процеси феодалізації: у зв'язку з дедалі більшим захоплєнням землі князями та боярами і перетворенням вільного смерда на залежного вотчинника виникли і утвердилися відробіткова рента та рента продуктами. Обидві ці форми існували паралельно. За панування відробіткової ренти виробник працював під прямим наглядом власника або його представника. В період, коли переважала рента продуктами, виробник мав можливість розпоряджатися своїм робочим часом;
4) поряд з охороною інтересів панівного класу передбачено жорстокі заходи щодо приборкання експлуатованих, придушення протесту. Наприклад, спеціальна стаття "О татьбе" (про грабіж) передбачала право вбити людину, спійману на крадіжці.

"Устав" (ст.53): 1) дає досить точне уявлення про систему грошових одиниць. Основою цієї системи була гривня, яка виявляла тенденцію стати загальним мірилом вартості і відігравала провідну роль у штрафній шкалі. Аналізуються спроби карбування великими князями власної монети, спроби створення єдиної грошової системи країни; 2) визначає умови перетворення закупів у холопів та навпаки. Регламентує їх відносини з феодалами. Іноді цю частину "Правди" називають "Устав про закупи та холопів" /статті 110-119/.

 

 

ТЕМА 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (ХVI – перша половина ХVІІ ст.).

 

5.1. Вплив великих географічних відкриттів на економічний розвиток Європи.

5.2. Сутність і особливості первісного нагромадження капіталу у провідних країнах світу.

5.3. Теорії раннього та пізнього меркантилізму.

5.4. Економічний розвиток Запорізької Січі та економічні погляди Б.Хмельницького.

 

5.1. Вплив великих географічних відкриттів на економічний розвиток
Європи

 

Передумови географічних відкриттів:
‑ускладнення торгівлі Європи зі Сходом, з причин захоплення традиційних шляхів турками, арабами, татаро-монголами;
‑нестача в Західній Європі грошових металів – золота, срібла;
‑формування в Західній Європі абсолютистських монархій, які потребували величезних витрат для підтримки пишності дворів;
‑поява великовантажних кораблів (1000-1500 т), нових навігаційних приборів (компас, астролябій), достовірних карт;
‑формування нового погляду на форму Землі, як на кулю
‑пошук нових шляхів на схід через океан.

Великі географічні відкриття є сукупністю ряду морських подорожей:
‑1486р. – флотилія Б.Діаса досягла південного берега Африки;
‑1498р. –В. де Гама через Індійський океан досяг індійського берега;
‑1492р. – Х.Колумб відкрив Америку;
‑1519‑1521 рр. Ф.Магеллан здійснив першу навколоземну подорож.

Наслідки великих географічних відкриттів:
‑виникнення світового поділу праці, початок створення світового господарства і ринку;
‑зростання товарообігу, урізноманітнення асортименту (у Європі з’явилися чай, кава, тютюн, какао);
‑переміщення економічних центрів від Венеції, Генуї до Лісабону, Антверпену;
‑розвиток товарних бірж, міжнародного кредиту, створення фондової біржі;
‑формування колоніальної системи характеризується захопленням заокеанських земель, "викачуванням" їх багатства, шляхом нееквівалентного товарообігу (Португалія, Іспанія, Бельгія, Великобританія);
‑"революція цін" – явище, пов'язане з імпортом великої кількості золота й срібла з Америки до Європи при незмінності умов виробництва інших товарів. Відбулося знецінення заробітної плати, земельної ренти. Було прискорено збагачення заможної частини селянства, зародження промислової буржуазії.