Післявоєнний інституціоналізм

 

Інституційно-соціологічний. Ф.Перру: Особливості поглядів: 1) ідея соціального контролю над виробництвом шляхом планування; 2) пошук шляхів вирішення соціальних проблем суспільства; 3) рекомендації щодо подолання економічної відсталості "третіх" країн; 4) критика економічної теорії за відрив теоретичних моделей від реальної практики, наголос на посиленні прагматичної функції економічної науки.

Трансформаційний інституціоналізм. Історичні умови: 1) зміни у відносинах власності і управління: формування колективних форм власності, коли акціонерами стають наймані робітники, зосередження функцій управління в руках виробничої інтелігенції; 2) перехід від суспільства, основною метою якого є максимізація прибутку, до суспільства задоволення потреб широких верств населення.

Г. Мінз. Головний твір: "Корпоративна революція в Америці" (1962р.). Основні ідеї. Концепція " колективного капіталізму ": сучасне суспільство за своєю сутністю є колективним: 1) корпорації об'єднують сотні тисяч акціонерів і наймають сотні тисяч робітників;2) корпорації створюють і використовують високотехнологічне обладнання і забезпечують потреби мільйонів споживачів у товарах; 3) має місце "дифузія капіталу" – відокремлення управління і контролю над виробництвом від власності на капітал.

А. Берлі. Головні твори: "Влада без власності" (1959р.); "Американська економічна республіка" (1963р.). Основні ідеї. Теорія "народного капіталізму": сучасний американський капіталізм є народним в силу наступних обставин: 1) зміна приватної власності на колективну у формі акціонерної; 2) перехід функцій контролю над власністю до органів народу - найманих менеджерів; 3) наявність розвиненої демократії; 4) можливість використання передових досягнень НТП; 5) державне регулювання монополізму, циклічного характеру розвитку, розподілу доходів.

Д. Кларк. Головний твір: "Конкуренція як динамічний процес" (1961р.). Основні ідеї: 1) розрізнив приватні і суспільні витрати виробництва і проаналізував фактори, що впливають на зведення їх до єдиної основи, зокрема, зменшення негативних "зовнішніх ефектів" у соціальному і природному середовищі/; 2) виділив комерційну і соціальну ефективності, розуміючи під першою ефективність приватного підприємства у створенні прибутку, а під другою – ефективність економічної системи у створенні "соціальних цінностей"; 3) основним засобом підтримання стійкості і ефективності економічного механізму вважав систему соціально-ліберального планування.

Технологічний детермінізм. Загальна характеристика: 1) науково-технічна революція вважається головним фактором еволюційного оновлення суспільства. Наука і техніка – автономні сили, що визначають характер економічного і соціального розвитку; 2) економічне зростання ототожнюється з економічним прогресом, а останній – з суспільним прогресом в цілому; 3) джерелом економічного прогресу є крупні корпорації, а носієм нової системи цінностей – "техноструктура"; 4) з позиції технократизму розглядаються економічні кризи, безробіття, заробітна плата і зрушення у соціальній структурі суспільства.

У. Ростоу. Головні твори: "Стадії економічного зростання" (1960р.), "Політика і стадії зростання" (1971р.). Обґрунтовував: шість стадій історичного розвитку людського суспільства: традиційне суспільство, перехідне суспільство, стадія підйому, стадія швидкого зростання, століття високого масового споживання або сучасне суспільство, стадія "якості життя" – етап пошуку шляхів якісного поліпшення умов життя людини.

Д. Гелбрейт. Головні твори: "Нове індустріальне суспільство"(1969р.), "Теорії та цілі суспільства"(1973). Основні ідеї: Модель нового індустріального суспільства, для якого є характерним: 1) основа розвитку суспільства в умовах НТР - інститут крупних корпорацій, "плануюча система"; 2) переміщення реальної влади в корпораціях від власників капіталу до техноструктури, яку складає інженерно-технічний персонал; 3) зміна цільового спрямування виробництва з максимізації прибутку до підтримання постійного економічного зростання; 4) наявність проблем макроекономічного характеру /неефективність використання ресурсного потенціалу, інфляція, мілітаризація/, що знижують регулюючу роль ринкового механізму і потребують планування.

Л. Хейлбронер. Головні твори: "Межі американського капіталізму" (1966р.); "Між капіталізмом і соціалізмом" (1970р.). Основні ідеї. Регульований розвиток і суспільний прогрес, пов'язує з адаптаційною перебудовою інституціональної системи. Адаптаційний механізм має бути побудованим за принципом соціальної згоди, функції побудови механізму мають бути покладені на державу. Необхідно забезпечити стаціонарне економічне середовище; гуманізм в розподілі праці і організації виробництва, вибір відповідної техніки та технології; розширення використання методів та інструментів планування.

Д. Белл. Головні твори: "Кінець ідеології" (1960р.), "Перехід до постіндустріального суспільства" (1973р.). Основні ідеї: 1) характеризує становлення нового соціально-економічного типу суспільства – постіндустріального суспільства під впливом науково-технічної революції; 2) формує ознаки постіндустріального суспільства: відхід традиційної приватної власності на засоби виробництва і капітал на другий план; пріоритет отримують інформація, теоретичні знання та відповідні їм форми власності; заміна машинної технології на інтелектуальну, вихід на передній план проблем організації науки, а не корпоративного капіталу; виникнення безкласової спільноти людства на основі високих знань і кваліфікації.

О. Тоффлер. Головні твори: "Шок майбутнього" (1970р.), "Третя хвиля" (1981р.), "Передбачення і перспективи" (1988р.). Основні ідеї: 1) звернув увагу на бурхливий розвиток науки і техніки /"суперіндустріальна" революція/ в умовах переходу до "суперіндустріального" суспільства, в якому: посилюється оновлення явищ повсякденного життя; самознищується власність у будь-яких формах прояву і разом з нею – поділ суспільства на класи; настає ера загального добробуту, максимізація прибутку втрачає сенс, переходячи в максимізацію психологічної задоволеності; 2) висунув теорію суспільства "третьої хвилі" як варіанту інформаційного суспільства, для якого характерні: наявність нової енергетичної і технічної бази розвитку інформації; поліпшення умов праці; всебічна влада корпорації; зниження регулюючої ролі держави.

 

 

ТЕМА 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець ХХ – початок ХХI ст.).

 

11.1. Глобалізація економічних процесів і формування нової економіки.

11.2. Концепції неокласичного відродження.

11.3. Нове кейнсіанство.

11.4. Неоінституціоналізм.

11.5. Неомарксизм.