ТОП 10:

Комплекс гуманітарних дисциплін по вивченню Сходу.



 

Динаміка соціальних змін у Японії в XVII - XIX ст. торкнулась найбільше:

самураїв і торгівців;

селян;

ремісників;

землевласників.

 

Епоха Генроку (на межі XVII - XVIII ст.) характерна:

економічним піднесенням;

розквітом культури;

політичною анархією;

утворенням сегунату.

 

Перелом у громадянській війні в Японії 1862 - 1867 рр. наступив у зв'язку з "союзом меча і.."

орала;

ієни;

рушниці;

тактики ведення бойових дій.

 

Реорганізація японської армії в "еру Мейдзи відбулась за:

пруським зразком;

російським зразком;

зразком самурайських традицій;

на основі досвіду Громадянської війни в США.

 

Англіська колонізація викликала в Індостані:

політичний переворот;

соціальну революцію;

крах імперії Великих Монголів;

національне пробудження.

 

Китайська цивілізація заснована на засадах:

даосизму;

конфуціанства;

буддизму;

християнства.

 

Китайська дипломатія нового часу:

елітарна;

стратагемна;

оборонна;

народна .

 

"Східне питання" – це:

питання про Схід;

питання про долю Османської імперії з кінця XVIII ст.;

питання про Східну Європу;

питання про перспективи розвитку Китаю.

 

Загострення "східного питання" в 30х рр. XIX ст. пов'язано з:

балканським питанням;

єгипетською кризою;

російсько - турецькою війною ;

реформами в Османській імперії;

 

Термін "танзимат" означає:

чиновницький апарат при султані;

період реформ;

релігійну течію в ісламі;

період правління султана Сулеймана;

 

Терміном "зулюм" назвали:

релігійний рух шиїтів в Туреччині;

рух курдів за створення своєї держави;

реакційний режим Абдул - Гаміда II;

рух панісламістів.

 

Вкажіть ряд представників Білого руху в Росії.

Думенко М.Д, Денікін А.І., Колчак О.В., Врангель П.М., Корнілов Л.Г.;

Капель В.О., Дутов О.І., Колчак О.В., Врангель П.М., Корнілов Л.Г.;

Денікін А.І, Мілюков П.М., Риков О.І., Будьонний С.М., Краснов П.М.;

Юденнич М.М., Маннергейм К.Г., Шкуро А.Г., Єгоров А.І., Чапаєв В.І.

 

Вкажіть який ряд відповідає полководцям Червоної армії.

Троцький Л.Д., Дундич О., Фрунзе М., Шкуро А.Г., Шапошніков Б.М.;

Сталін Й.В., Троцький Л.Д., Ленін В.І., Дзержинський Ф.Е., Вацетіс І.І.;

Каменєв С.С., Кедров М.С., Будьонний С.М., Котовський Г.І.;

Жуков Г.К., Вацетіс І.І., Уборевич І.П., Єгоров А.І., Тухачевський М.М.

 

Коли і які республіки ввійшли до складу Закавказької Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки?

1918 р.- Дагестанська, Вірменська, Азербайджанська;

1921 р. - Аджарська, Грузинська, Дагестанська;

1920р. - Вірменська, Чеченська, Горська;

1922 р. - Грузинська, Вірменська, Азербайджанська;

 

Які республіки стали засновниками СРСР?

Україна, Росія, Казахстан, Молдова;

Білорусія, Грузія, Росія, Азербайджан;

Росія, Україна, Карело-Фінська, Естонія;

Україна, Росія, Закавказька федерація, Білорусія.

 

Яке прізвище випадає із загального логічного ряду:

Алєксєєв М.В.;

Блюхер В.К.;

Котовський Г.І.;

Будьонний С.М.

 

Які із перерахованих нижче заходів не були характерними для непу?

Введення продрозкладки;

Денаціоналізація промисловості;

Формування ринку робочої сили;

Введення продподатку;

 

У 1918 р. в одній з російських газет була надрукована стаття, в якій порушувалося питання законності і правопорядку. Автор писав : «...не шукайте на слідстві матеріалу і доказу того, що звинувачений діяв ділом чи словами проти ... влади. Перше питання, яке ми йому повинні поставити, якого він походження, виховання, освіти чи професії. Ці питання і повинні визначити долю звинувачуваного». Хто, на вашу думку, був автор статті?

М.Д. Авксентьєв.

М.І. Лаціс

В.К. Вольський.

Ф.Е. Дзержинський.

 

Своєрідне переплетіння двох влад у Росії після повалення самодержавства (двовладдя) було:

1-2 березня – початок липня 1917 р.

6 липня – 25 серпня 1917 р.

25 серпня – 31 серпня 1917 р.

27 березня – 6 листопада 1917 р.

 

Головами Раднаркому (Ради Міністрів) СРСР були:

Ленін В.І., Молотов В.М., Хрущов М.С., Косигін О.М., Тихонов М.О., Берія Л.П., Маленков Г.М., Язов Д.Т.;

Сталін Й., Маленков Г.М., Косигін О.М., Хрущов М.С., Рижков М.І., Тихонов М.О., Соколов С.Л.;

Ленін В., Риков О.І., Молотов В.М., Сталін Й., Маленков Г.М., Булганін М.О., Хрущов М.С., Косигін О.М., Тихонов М.О., Рижков М.І.;

Хрущов М., Косигін О.М., Тихонов М.О., Маленков Г.М., Грушецький І.С., Ягода Г.Г., Булганін М.О., Жуков Г.К.;

 

Наркомами (міністрами) закордонних справ СРСР були:

Чичерін Г.В., Литвинов М.М., Молотов В.М, Громико А.А., Шеварнадзе Е.А., Вишинський А.Я., Шепілов Д.Т., Безсмертних О.О., Панкін Б. Д.;

Троцький Л.Д., Карахан Л.М., Раскольніков Ф.Ф., Вишинський А.Я., Рейснер Л.М., Коллонтай О.М., Громико А.А., Шеварнадзе Е.А.;

Чичерін Г.В., Троцький Л.Д., Карахан Л.М., Раскольніков Ф.Ф., Вишинський А.Я., Коллонтай О.М., Громико А.А., Шеварнадзе Е.А.;

Троцький Л.Б., Раскольніков Ф.Ф., Вишинський А.Я., Рейснер Л.М, Колонтай О.М., Шепілов Д.Т., Громико А.А., Шеварнадзе Е.А.

 

Головами Президії Верховної Ради СРСР були:

Каменєв Л.Б., Свердлов Я.М, Калінін І.М., Ворошилов К.Є., Брежнєв Л.І., Підгорний М.В., Шеварнадзе Е.А., Андропов Ю.В., Черненко К.У;

Калінін І.М., Швернік М.М., Ворошилов К.Є., Брежнєв Л.І., Мікоян А.І., Підгорний М.В., Шелест П.Ю., Андропов Ю.В., Черненко К.У.;

Горбачов М.С., Калінін І.М., Швернік М.М., Ворошилов К.Є., Брежнєв Л.І., Мікоян А.І., Підгорний М.В., Коллонтай О.М., Рижков М. І.;

Калінін І.М., Швернік М.М., Шеварнадзе Е.А., Ворошилов К.Є., Брежнєв Л.І, Мікоян А.І., Підгорний М.В., Андропов Ю.В., Черненко К.У., Громико А.А., Горбачов М.С.

 

Генеральними секретарями ЦК КПРС були:

Сталін Й., Хрущов М., Брежнєв Л., Андропов Ю., Горбачов М.;

Брежнєв Л., Шелест П., Андропов Ю., Черненко К., Івашко В.А.;

Сталін Й., Брежнєв Л., Андропов Ю, Черненко К., Горбачов М.;

Хрущов М., Брежнєв Л., Андропов Ю., Черненко К., Яковлєв М.О.

 

Німецькі держави ФРН та НДР утворилися в:

1947 р.;

1948 р.;

1949 р.;

1950 р.;

 

Після Другої світової війни було ліквідовано монархію в:

Португалії;

Італії;

Великій Британії;

Іспанії.

 

"Четверта республіка" у Франції була встановлена в:

1944 р.;

1945 р.;

1946 р.;

1947 р.

 

"Червоний травень" - це:

перемога антигітлерівської коаліції в Другій світовій війні;

перемога британських лейбористів на парламентських виборах в 1945 р.;

скасування монархії в Італії;

Молодіжні протести у Франції в 1968 р.

 

"Стратегічна оборонна ініціатива" (СОІ) носила неофіційну назву:

"Зоряні війни";

"Першинг-2";

"Нове мислення";

"Залізна завіса".

 

"Імперією зла" Радянський Союз назвав:

У.Черчілль;

Г. Трумен;

К. Аденауер;

Р. Рейган.

 

Ідейним лідером руху чорношкірих американців за громадянські права в 50 - 60-х рр. ХХІ ст. був:

Луї Армстронг;

Мартін Лютер Кінг;

Нельсон Мандела;

Боб Марлі.

 

З названих діячів лідером студентського протесту 1968 р. в Парижі був:

М. Торез;

Р. Дучке;

+ Д. Кон-Бендіт;

Дж. Рубін.

 

Першим федеральним канцлером ФРН після об'єднання Німеччини був:

Г. Шмідт;

Е. Хонеккер;

Г. Коль;

Г. Шредер.

 

Широкомасштабна операція правоохоронних органів Італії в 1992 р., спрямована проти зрощення державних та партійних структур країни з організованою злочинністю, мала назву:

"Вперед, Італіє!";

"Чисті руки";

"Оливкове дерево";

"Дім свободи".

 

"П'ята республіка" у Франції була встановлена в:

1955 р.;

1958 р.;

1981 р.;

2002 р.

 

Термін "економічне диво" вживається щодо характеристики післявоєнного соціально-економічного розвитку:

Великої Британії та Франції;

Іспанії та Португалії;

ФРН та Італії;

США та Канади.

 

Об'єднання ФРН та НДР відбулося:

18 жовтня 1989 р.;

9 листопада 1989 р.;

12 вересня 1990 р.;

Жовтня 1990 р.

 

Північноатлантичний договір було підписано:

5 березня 1946 р.;

10 грудня 1948 р.;

+4 квітня 1949 р.;

14 травня 1955 р.

 

Варшавський договір було підписано:

5 березня 1946 р.;

10 грудня 1948 р.;

4 квітня 1949 р.;

Травня 1955 р.

 

Головним «архітектором» економічних реформ у ФРН після Другої світової війни був:

К. Аденауер;

Л. Ерхард;

В. Ульбрихт;

Л. де Мез'єр.

 

В історії післявоєнної Італії роль, аналогічну К. Аденауеру відіграв:

Умберто ІІ;

А. де Гаспері;

А. Моро;

С. Берлусконі.

 

В другій половині 60-х рр. ХХ ст. Західна Європа та Північна Америка були охоплена масовими радикальними протестами:

фермерства;

робітників;

студентства;

сексуальних меншин.

 

Державну політику в дусі неоконсерватизму ("консервативної революції") здійснювали такі лідери країн:

В. Брандт та Ф. Міттеран;

М. Тетчер та Р. Рейган;

К. Еттлі та Дж. Кеннеді;

К. Аденауер та Ш. де Голль.

 

Колишнього прем'єр-міністра Італії, викраденого та вбитого «Червоними Бригадами», звали:

А. де Гаспері;

Ф. Тамброні;

А. Моро;

Б. Краксі.

 

Демонтаж франкістського режиму та перехід до демократії в Іспанії був здійснений під час урядування:

М. Асаньї;

К. Наварро;

А. Суареса;

Ф. Гонсалеса.

 

"Нова східна політика" ФРН на початку 70-х рр. була пов'язана з німецьким державним діячем:

Л. Ерхардом;

В. Брандтом;

Г. Шмідтом;

Е. Хонеккером.

 

"Друга республіка" в Італії була встановлена в:

1946 р.;

1979 р.;

1993 р.;

2001 р.

 

Програма президента США Дж. Кеннеді носила назву:

«новий курс»;

«справедливий курс»;

«нові рубежі»;

«велике суспільство».

 

З ім'ям президента США Р. Ніксона пов'язують:

перетворення США на наддержаву;

програму СОІ;

«Уотергейтський скандал»;

операцію «Буря в пустелі».

 

Лідером масового національного руху сербів у 80 – 90-х рр XX ст. («Пробудження Сербії») слід вважати:

Франьо Туджмана

Мілана Кучана

Слободана Мілошевича

Драгішу Павловича

 

Першим президентом Румунії було обрано:

Іона Ілієску

Петре Романа

Еміля Константінеску

Ніколає Чаушеску

 

Період після звільнення країн Центрально-Східної Європи від нацистської окупації і до остаточного встановлення політичної системи радянського типу отримав назву:

+народної демократії

соціалістичного прискорення

капіталізації

глобалізації

 

Яка з армій перебувала у підпорядкуванні Польського еміграційного уряду генерала В. Сікорського

Армія Людова

Армія Польська

Армія Крайова

Червона Армія

 

Хто обґрунтував концепцію польського шляху до соціалізму

С. Миколайчик

В. Гомулка

Б. Берут

К. Свєрчевський

 

СФРЮ визначається такими хронологічними рамками:

1944 – 1963 рр.

1963 – 1991 рр.

1944 – 1991 рр.

1963 – 1991 рр.

 

Перший президент Чехословаччини Т. Масарик дотримувався:

консервативних поглядів

радикальних поглядів

ліберальних поглядів

клерикальних поглядів

 

Кордони Болгарії після Першої світової війни визначалися:

Версальською мирною угодою

Сен-Жерменською мирною угодою.

Комп’єнським перемир’ям

Нейською мирною угодою.

 

В ході Другої світової війни румунські війська перейшли радянсько-румунський кордон:

1 вересня 1939 р.

22 червня 1941 р.

1 вересня 1940 р.

22 червня 1940 р.

 

Мюнхенська угода була укладена:

Вересня 1938 р.

13 серпня 1938 р.

30 вересня 1938 р.

30 січня 1939 р.

 

З ім’ям якого діяча пов’язують початок болгарського національно-визвольного руху XIX ст.

Райко Даскалов

Паїсій Хілендарський

Христо Данов

Іларіон Макаріопольський

 

Впровадження опричнини мало наметі:

встановлення станово-представницької форми правління

зростання ролі народних мас в управлінні державою

знищення боярсько-князівської опозиції і боярського правління та встановлення сильної самодержавної держави

впровадження демократії

 

Органом, на який покладалося завдання вирішення і контролю за діяльністю адміністрації в 1711 р. став

Кабінет міністрів

Боярська дума

Сенат

Верховна таємна рада

 

Суть політики «освіченого абсолютизму» в Росії полягав:

в широкій освіченості народних мас







Последнее изменение этой страницы: 2016-09-20; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.3.228.47 (0.037 с.)