Колізії між статтями Загальної та Особливої частин КК

Статті Загальної та Особливої частин КК не містять норми, які співвідносяться як загальна й спеціальна, оскільки:

- співвідношення загальної і спеціальної норм далеко не тотожне співвідношенню загального і особливого;

- концепцію про співвідношення загальної і спеціальної норм можна застосувати лише щодо правових норм, які в цілому виражено в статтях і Загальної, і Особливої частини КК;

- положення Особливої частини КК щодо положень Загальної частини цього закону перебувають у відносинах субординації, вони не можуть виходити за межі того, що визначено Загальною частиною КК;

- виділення певного законодавчого матеріалу в Загальну частину потрібно не

- лише для суто технічних потреб, а й має глибокий зміст – задекларувати й закріпити найбільш принципові положення, встановити чіткі рамки, у яких слід вирішувати часткові питання.

З викладеного випливає, що Загальна частина КК має пріоритет над Особливою частиною. Особа, уповноважена на застосування кримінально-правових норм, мусить, виявивши колізію між частинами одного і того ж закону, вирішувати певні питання так, як цього вимагає Загальна частина КК.

Відмінність між назвами розділів, назвами статей і їх диспозиціями

У цьому випадку слід виходити з таких засад:

- назва структурного елементу закону призначена, головно, для того, щоб полегшити пошук відповідного розділу, статті. Назви не визначають зміст кримінально-правових норм, не є частиною самої норми;

- назви може бути додатково використано лише для визначення змісту термінів, які вжито в диспозиції статті КК;

- кримінальна відповідальність настає лише за умови, що встановлені обов’язкові ознаки складу злочину, які вказано в диспозиції статті КК.

З викладеного випливає правило, що у випадку невідповідності між назвою статті КК і її диспозицією слід надавати пріоритет диспозиції статті.

Колізії між статтями, частинами статей Особливої частини КК

Видається, що в разі виявлення невідповідності між положеннями, окремими викладеними в окремих статтях (їх частинах, пунктах) Особливої частини, потрібно керуватися принципом, відповідно до якого всі неточності суперечності закону слід вирішувати на користь особи, щодо якої застосовують кримінальний закон. Тому у випадку колізій між різними частинами статей, окремими статтями Особливої частини КК, слід застосовувати статтю, її частину, яка є найбільш „сприятливою” для особи, дії якої кваліфікують.

 

Види конкуренції в кримінальному праві та способи її вирішення

Критерії поділу конкуренції кримінально-правових норм на види

За характером взаємозв’язку між нормами, що конкурують, можна виділити основні види конкуренції кримінально-правових норм:

1) загального і спеціального – статей, які передбачають загальну і спеціальну норми;

2) спеціальних статей – кожна з яких передбачає спеціальні норми.

3) цілого і частини – між статтями, одна з яких передбачає все посягання, а інша – його частину;

Способи вирішення конкуренції кримінально-правових норм

Способами вирішення проблеми конкуренції в кримінальному праві є:

1. Вдосконалення законодавства – вилучення з Особливої частини статей, які містять норми, що конкурують між собою, зміна їх редакції. Тобто йдеться про запобігання ситуаціям, коли виникає конкуренція.

2. Закріплення в КК правил подолання конкуренції – правил вибору статті Особливої частини КК з кількох, які містять норми, що конкурують між собою (у чинному КК таких норм немає).

3. Формулювання правоположень – правил вибору статті Особливої частини КК, які виробляє практика, і які може бути закріплено в правозастосовних актах. Зараз такі правоположення вироблено лише щодо окремих видів норм.

4. Вироблення теоретичних правил – науково обґрунтованих рекомендацій спеціалістів щодо вибору статті Особливої частини КК при конкуренції.

 

Кваліфікація при конкуренції статей, які передбачають

Загальну та спеціальну норми

Поняття конкуренції статей, які передбачають загальну та спеціальну норми

За такої конкуренції одна з них (яка передбачає загальну норму) охоплює визначене коло діянь, а інша (про спеціальну норму) – частину цього кола тобто різновиди діянь, передбачених загальною нормою. Їх взаємозв’язок можна охарактеризувати співвідношенням понять „рід – вид”. У спеціальній нормі обов’язково мають міститися всі ознаки загальної норми, тоді як спеціальна норма має містити і свої специфічні ознаки, які виділяють її із загальної норми.

Існує простий спосіб встановити конкуренцію загальної та спеціальної норми: потрібно уявити, що певної норми в КК немає взагалі, і поставити питання, чи залишаться караними передбачені нею діяння. Якщо знайдеться інший склад, який передбачає за них відповідальність, то норми, що конкурують, є, причому ширша за обсягом виконує роль загальної, а вужча – спеціальної.

Правила кваліфікації при конкуренції статей, які передбачають загальну та спеціальну норми

Основне правило правозастосування при конкуренції загальної та спеціальної норм таке: у цих випадках потрібно застосовувати лише спеціальну норму.

Важливими видаються й такі положення:

- якщо у вчиненому відсутня яка-небудь ознака спеціальної норми, то замість неї застосовують загальну;

- одночасна кваліфікація за загальною та спеціальною нормами можлива лише у випадках реальної сукупності злочинів;

- співвідношення санкцій загальної та спеціальної норм для кваліфікації значення не має.

 

Кваліфікація при конкуренції статей,

Які передбачають спеціальні норми

Поняття конкуренції спеціальних норм

Таку конкуренцію можна визначити як ситуацію, коли вчинене одне діяння підпадає під ознаки двох (виділених з однієї загальної норми) статей, які не є між собою в підпорядкуванні ні за обсягом, ні за змістом але мають спільні ознаки, які можуть одночасно міститися у вчиненому.

Для конкуренції кількох спеціальних норм характерним є те, що:

- це прогалина в законодавстві, тобто немає норм, які б передбачали вчинення діяння, що одночасно підпадає під ознаки двох норм;

- конкуренція спеціальних норм, як вид конкуренції кримінально-правових норм, володіє всіма родовими ознаками цього правового явища;

- вчинене діяння охоплюють щонайменше три кримінально-правові норми – загальна та дві спеціальні;

- спеціальні норми, виділені з однієї загальної, не перебувають між собою у підпорядкуванні ні за обсягом, ні за змістом;

- вказані кримінально-правові норми мають спільні ознаки, які становлять їх зміст, які відповідають ознакам, що містяться у вчиненому суспільно небезпечному посяганні.

Види конкуренції статей, які передбачають спеціальні норми, та правила їх вирішення

Основними видами конкуренції статей, які передбачають спеціальні норми, та правилами їх вирішення є:

1. Про кваліфікований та особливо кваліфікований склади злочину. Пропонують таке правило її розв’язання: більш тяжка кваліфікуюча ознака поглинає менш тяжку; при конкуренції декількох частин статті, які передбачають кваліфікуючі обставини, потрібно застосовувати ту частину, яка передбачає найбільш небезпечні ознаки серед ознак конкретного випадку.

2. Про привілейований та особливо привілейований склади злочинів (за цієї ж умови). При цьому слід застосовувати норму про більш привілейований склад злочину.

3. Про привілейований та кваліфікований склади злочинів. Для цієї ситуації пропонують правило, згідно з яким застосовувати норму, що передбачає привілейований склад злочину.

Кваліфікація при конкуренції статей, які передбачають норми

Про ціле посягання і його частини

Поняття конкуренції частинні і цілого

Конкуренцію частини та цілого можна визначити як вид конкуренції кримінально-правових норм, при якому вчинений злочин підпадає під дію кількох статей Особливої частини КК, одна з яких охоплює все посягання, а інша (і) передбачає як самостійні злочини лише частини вчиненого суспільно небезпечного посягання.