Принцип повноти кваліфікації

Під повнотою кваліфікації слід розуміти її закінченість та вичерпність.

Повнота кваліфікації має поєднуватися з іншими принципами кримінально-правової кваліфікації. Зокрема, прагнення повноти кваліфікації не має вести до того, що одні й ті ж діяння враховують при кваліфікації кілька разів.

Кваліфікація буде повною, якщо:

1) кримінально-правову оцінку отримали всі діяння, які вчинила особа (зокрема, якщо одна особа виконувала функції співучасника кількох видів; при кваліфікації множинності злочинів; вчиненні посягань, які містять кілька кваліфікуючих ознак);

2) при її здійсненні використано всі чинні правові норми (вибір тих, які має бути застосовано в конкретному випадку, проводять враховуючи правила про конкуренцію норм, колізію між ними, дію кримінального закону в часі);

3) вона досягла того ступеня досконалості, коли її вже не можна доповнити, уточнити, змінити. Цього досягають застосовуючи при її проведенні всі чинні і такі, що стосуються цього випадку, правила кримінально-правової оцінки діяння: писані і неписані, загальні і ті, що стосуються окремих видів злочинної діяльності чи окремих злочинів.

Вирішення спірних питань на користь особи, дії якої кваліфікують

Чинне кримінальне законодавство не дає змоги однозначно кваліфікувати цілу низку типових ситуацій. У таких випадках слід застосовувати принцип, відповідно до якого спірні питання кримінально-правової кваліфікації потрібно вирішувати на користь громадянина, дії якого оцінюють.

Недопустимість подвійного інкримінування

Стосовно кримінально-правової кваліфікації цей принцип означає:

1) посягання не можна кваліфікувати за статтею Особливої частини КК, якщо інша стаття, серед інкримінованих особі, повністю охоплює скоєне (ухилення від сплати податків є різновидом зловживання владою або службовим становищем, в цьому випадку дії винної особи кваліфікуємо лише за ст.212 КК як ухилення від сплати податків);

2) діяння, яке отримало правову оцінку як адміністративний проступок, не може одночасно виступати ознакою злочину (дрібне хуліганство як адміністративний проступок не може одночасно виступати ознакою злочину кримінально-караного хуліганство – ст.296 КК).

На цьому принципі ґрунтується низка правил кваліфікації злочинів, зокрема про конкуренцію норм, кваліфікацію при сукупності злочинів.

Стабільність кримінально-правової кваліфікації

Правильна кримінально-правова кваліфікація має бути стабільною, тобто її не може бути змінено довільно і надто легко. Водночас, стабільність кваліфікації не означає її абсолютну незмінність. Кваліфікацію, проведену з дотриманням встановленого процесуального порядку, може бути уточнено, змінено, якщо:

1) змінився кримінальний закон, за яким було кваліфіковано діяння (наприклад, нова редакція ст.209 КК набула чинності з 11.06.2003 р. відповідно до Закону України № 430-ІV від 16.01.2003 р.);

2) змінилася фактична підстава кваліфікації – встановлено нові фактичні обставини справи або визнано недоведеними ті, які було враховано при кваліфікації раніше (наприклад, при кваліфікації дії винної особи за ч.1 ст.307 КК за незаконний обіг наркотичних засобів з метою збуту, мета збуту не була доведена, в цьому випадку ці дії не можуть кваліфікуватися за зазначеною статтею;

3) при кваліфікації було допущено помилку (наприклад, замість кваліфікації дії винної особи за ст.191 КК її дії кваліфіковано за ст.364 КК);

4) виявлено зловживання при проведенні кваліфікації (наприклад, було притягнено до кримінальної відповідальності завідомо невинної особи).

 

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

І. ПОДОЛАННЯ КОНКУРЕНЦІЇ І КОЛІЗІЇ СТАТЕЙ ЗАКОНУ ПІД ЧАС КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ.

1.1. Поняття колізії та конкуренції в кримінальному праві.

1.2. Види колізій у кримінальному праві та їх подолання.

1.3. Види конкуренції в кримінальному праві та способи її вирішення.

1.4. Кваліфікація при конкуренції статей, які передбачають загальну та спеціальну норми.

1.5. Кваліфікація при конкуренції статей, які передбачають спеціальні норми.

1.6. Кваліфікація при конкуренції статей, які передбачають норми про ціле посягання і його частини.

ІІ. КВАЛІФІКАЦІЯ МНОЖИННОСТІ ЗЛОЧИНІВ.

2.1. Загальні положення кваліфікації множинності злочинів.

2.2. Кваліфікація сукупності злочинів.

2.3. Кваліфікація повторності злочинів.

2.4. Кваліфікація рецидиву злочинів.

І. ПОДОЛАННЯ КОНКУРЕНЦІЇ І КОЛІЗІЇ СТАТЕЙ ЗАКОНУ

ПІД ЧАС КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ

Поняття колізії та конкуренції в кримінальному праві

Поняття колізії в кримінальному праві

Під колізією зазвичай розуміють таке співвідношення між двома чи більше нормами, коли вони спрямовані на регламентацію одного і того ж питання, але по-різному його вирішують. Тому застосування однієї норми виключає застосування іншої, з кількох норм, які перебувають у колізії, слід визначити якусь одну, яка є чинною. Колізія відрізняється від конкуренції норм, за якої вони не суперечать одна одній, можуть існувати одночасно.

Поняття конкуренції в кримінальному праві

Конкуренція в кримінальному праві означає, що кілька статей (частин статей, пунктів статей) Особливої частини одночасно передбачають (охоплюють) діяння, яке підлягає кримінально-правовій кваліфікації.

Щоб розв’язати питання конкуренції, потрібно з’ясувати, яку ж зі статей (частини статей, пунктів статей) слід застосовувати в цьому випадку. Ознаки конкуренції статей кримінального закону:

1) вчинено одне діяння, яке підлягає кримінально-правовій кваліфікації;

2) це діяння підпадає під ознаки двох або більше статей (частин, пунктів статей) Особливої частини КК;

3) кожну з цих статей (частин, пунктів статей) Особливої частини КК потенційно може бути застосовано до діяння, яке підлягає кваліфікації (кожна з них „претендує” на застосування);

4) до діяння має бути застосовано лише одну зі статей (частин, пунктів статей) Особливої частини КК, оскільки інше означатиме порушення принципу недопустимості подвійного інкримінування;

5) норми, передбачені статтями, що конкурують (частинами, пунктами статей), частково збігаються за обсягом та змістом, тобто є взаємопов’язаними.

Конкуренція і суміжні правові явища

Співвідношення колізії і конкуренції статей закону можна показати у вигляді таблиці, де вказано характерні ознаки кожного з цих правових явищ (див. таблицю 6).

Співвідношення конкуренції статей кримінального закону із сукупністю злочинів потрібно вирішувати ґрунтуючись на таких засадах:

- конкуренція статей кримінального закону виявляється при кваліфікації одного діяння, щодо якого має бути застосовано одну зі статей, які між собою конкурують;

- сукупність злочинів передбачає наявність двох чи більше складів злочинів, кожний із яких передбачено окремою статтею (частиною, пунктом статті) Особливої частини КК. Кваліфікація за сукупністю пов’язана із застосуванням кількох кримінально-правових, норм, а не з вибором якоїсь однієї статті, як це має бути при конкуренції.

Співвідношення конкуренції статей кримінального закону та їх суміжності характеризується тим, що суміжні статті закону (чи передбачені ними суміжні склади злочинів) мають розмежувальні ознаки, за якими їх можна розрізнити. Спільність (подібність, схожість) суміжних статей лише зовнішня – при докладнішому аналізі між ними виявляються відмінності. Про те, що має місце саме конкуренція статей Особливої частини КК, а не їх суміжність, можна говорити на підставі уявного вилучення цих статей, тобто потрібно почергово припустити, що кожна окрема стаття взагалі не існує.

 

Види колізій у кримінальному праві та їх подолання

Види колізій у чинному КК

Типовими видами колізії є темпоральна (між раніше і нині чинним нормативно-правовим актом), ієрархічна (між нормативними актами різної юридичної сили), територіальна (між актами держави і окремих адміністративно-територіальних одиниць), міжнародно-правова (між актами внутрішньодержавного законодавства і міжнародно-правовими актами).

Таблиця Співвідношення колізії конкуренції статей закону

Колізія	Конкуренція
Існують дві чи більше статті закону та викладені в них правові норми, які стосуються однієї і тієї ж ситуації.
Таке співвідношення між статтями закону, правовими нормами, коли одна з них суперечить іншій.	Статті одна одній не суперечать.
Одна стаття повністю виключає дію іншої.	Статті закону, що конкурують, існують паралельно.
Виявляється (існує) незалежно від того, чи застосовують статтю до конкретної життєвої ситуації.	Виявляється лише під час правозастосування (при кримінально-правовій кваліфікації).
Долається через внесення змін у законодавство або на підставі колізійних правил (пріоритет нормативно-правових актів з вищою юридичною силою; перевага пізніше прийнятого акта, „вищість” міжнародно-правових актів над внутрішньодержавними і т.д.).	Вирішується на підставі правил подолання конкуренції (загальної і спеціальної норм, норм, які мають різний „обсяг” регулювання тощо).

При колізії пріоритет мають норми, які містяться в нормативно-правових актах:

- ухвалених з цього ж питання пізніше;

- вищої юридичної сили;

- загальнодержавних;

- міжнародно-правових.

Аналіз КК України 2001 р. свідчить, що в кодексі є види колізії, які не вписуються в жоден з її видів. Це колізії між нормами:

1) Загальної і Особливої частини КК;

2) між назвами розділів і їх змістом, між назвами статей і їх диспозиціями;

3) між окремими нормами Особливої частини КК.