Конституційні та законодавчі основи внутрішніх організаційно-управлінських відносин у правовому становищі сільськогосподарських підприємств.

Внутрішні організаційно-управлінські відносини – врегульовані нормами права відносини із здійснення управління, формування органів управління, їх структури, компетенції, порядку здійснення внутрішнього управління та розмежування відповідальності за ефективну діяльність С господарювання.

Законодавчі основи – порядок формування, компетенція органів управління суб’єктами с/г виробництва регламентуються відповідним законодавством України (ЦК, ГК, ЗУ, які визначають правовий статус С господарювання та їх локально- правові акти).

Конституційні основи – в КУ немає жодної спеціальної норми, яка була б присвячена виключно аграрному праву. Проте побічно норми, які визначають компетенцію органів державної влади, місцевого самоврядування, в тому числі і в сфері регулювання аграрних відносин визначають основи організаційно-управлінських відносин.

Базуються на системі принципів:

ü Безпосереднє управління підприємством власником

ü Обов’язковість рішень органів управління для всіх учасників

ü Підзвітність органів управління перед членами, учасниками

ü Відповідальність посадових осбі за ефективне управління

ü Законність

Спеціальні принципи:

· Самоврядування для підприємств кооперативного і корпоративного типу

· Участь у вирішенні найважливіших питань підприємства всіх членів і учасників

· Колегіальності і гласності

· Виборності органів управління

· Колегіальності і єдиноначальності

Принципи для державних і комунальних підприємств:

¾ Поєднання прав власника і самоврядування колективу

¾ Здійснення управління власником безпосередньо через управлінські органи

¾ Призначення керівника уповноваженим органом державної влади чи місц.самовряд.

¾ Підзвітність керівника власнику або трудовому колективу

Організаційно-управлінські відносини поділяються на внутрішні і зовнішні.

Внутрішні організаційно-управлінські відносини створюються між структурними підрозділами суб´єкта аграрного господарювання та його органами щодо організації та здійснення сільськогосподарського виробництва.

Зовнішні організаційно-управлінські відносини створюються між суб´єктами аграрного господарювання та державними органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування щодо регулювання аграрного виробництва.

Правові засади та порядок здійснення самоврядування в сільськогосподарських підприємствах кооперативного типу

У статуті передбачаються органи самоврядування, порядок їх формування та компетенція.

Самоврядування в підприємстві забезпечується на основі:

¾ права членів підприємства брати участь у вирішенні всіх питань його діяльності,

¾ виборності

¾ підзвітності виконавчо-розпорядчих органів,

¾ обов'язковості рішень, прийнятих більшістю, для всіх членів підприємства.

Для підприємств кооперативного типу характерними є:

1. загальні збори членів підприємства (збори уповноважених)

2. правління на чолі з головою

3. виконавчий директор (для с/г кооперативів)

4. спостережна рада

5. ревізійна комісія

6. дорадчі органи (якщо зазначені в статуті).

Загальні збори або збори уповноважених	1. Вищим статутним органом. 2. Періодичність скликання: КСП – в статуті с/г кооперативі – не рідше 1 разу на рік Позачергово – за рішенням правління або на вимогу не менше 1/3 членів підприємства. 3. Кворум – присутність більшої половини членів (1/2) 4. Рішення приймаються шляхом голосування простою більшістю (1 член – 1 голос) АЛЕ: Рішення з наступних питань приймаються не менш як 75% членів присутніх на зборах: ü приймають статут підприємства, вносять до нього зміни та доповнення; ü вступ до кооперативних обєднань або вихід з них; ü приймають рішення про реорганізацію і ліквідацію підприємства, про його участь в інших об'єднаннях; Збори уповноважених можуть існувати самостійно або діяти поряд з загальними зборами.
Виконавчі органи	Правління обирається загальними зборами із членів підприємства строком на 3 р. Періодичність скликання визначається статутом. Рішення приймаються більшістю за наявності 2/3 складу правління. Правління очолює голова, який обирається: КСП – загальними зборами с/г кооператив – членами правління. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу. Виконавчий орган кооперативу: o здійснює управління кооперативом у період між загальними зборами членів кооперативу, забезпечує виконання їх рішень; o представляє кооператив у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами; o укладає угоди між кооперативом та іншими особами; o діє від імені кооперативу В с/г кооперативах правління кооперативу може наймати виконавчого директора для оперативного управління діяльністю кооперативу. Виконавчий директор не може бути членом кооперативу. Виконавчий директор виконує свої функції на умовах контракту, який укладає з ним правління кооперативу, формує виконавчу дирекцію та виконує функції, делеговані йому правлінням кооперативу.
Спостережна рада	Мета: здійснює контроль за додержанням статуту кооперативу та за діяльністю виконавчого органу управління кооперативу. У кооперативі, в якому кількість членів перевищує 50 осіб, може утворюватися спостережна рада кооперативу. Обрання: із числа членів кооперативу на загальних зборах кооперативу у кількості 3-5 чоловік, які працюють у раді на громадських засадах. До складу спостережної ради кооперативу не можуть входити: члени правління члени ревізійної комісії (ревізор) кооперативу. Спостережна рада кооперативу підзвітна загальним зборам членів кооперативу.
Ревізійна комісія (ревізор)	Мета: контроль за фінансово-господарською діяльністю кооперативу. У кооперативі, до складу якого входить менше ніж 10 членів, функції ревізійної комісії виконує ревізор. Ревізійна комісія (ревізор) підзвітна загальним зборам членів кооперативу і обирається загальними зборами з числа членів кооперативу у порядку, встановленому його статутом. Членами ревізійної комісії не можуть бути: o члени правління кооперативу o члени спостережної ради. Перевірки результатів фінансово-господарської діяльності кооперативу проводяться ревізійною комісією за власною ініціативою, а також за рішенням загальних зборів чи на вимогу не менш як 10 відсотків членів кооперативу. Ревізійна комісія (ревізор) складає висновок за річними звітами про результати діяльності кооперативу.

 

 

Правові засади і порядок здійснення внутрішнього управління державними та комунальними сільськогосподарськими підприємствами.

Правове регулювання: ГКУ, установчі документи.

Управління підприємством здійснюється на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

Власник здійснює свої права щодо управління підприємством:

o безпосередньо або

o через уповноважені ним органи - керівника підприємства.

У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт).

Керівник підприємства:

ü без доручення діє від імені підприємства,

ü представляє його інтереси в органах державної влади, органах місцевого само вряд., у відносинах з ю.о. та громадянами,

ü формує адміністрацію підприємства

ü вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Рішення з соціально-економічних питань, що стосуються діяльності підприємства, виробляються і приймаються його органами управління за участі трудового колективу і уповноважених ним органів.