Особливості правового регулювання праці членів сільськогосподарських підприємств.

Праця найманих працівників регулюється КЗпП.

Щодо регулювання праці членів с/г підприємств є 2 позиції:

Ø Широка сфера дії ТП – трудове законодавство регулює працю найманих працівників і членів господарств: аграрні членські, трудові правовідносини, які виникають за наявності юридичного складу, а саме набуття членства і укладання трудового договору.

Ø Вузька сфера дії ТП – праця членів с\г підприємств регулюється нормами АП, оскільки трудові відносини виникають на підставі трудового договору, а відносини щодо праці членів базуються на факті членства. За наявності прогалин в АП субсидіарно застосовується ТП.

Ст.3 КЗпП особливості праці членів кооперативів та їх об'єднань, колективних сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств, працівників підприємств з іноземними інвестиціями визначаються законодавством та їх статутами. При цьому гарантії щодо зайнятості, охорони праці, праці жінок, молоді, інвалідів надаються в порядку, передбаченому законодавством про працю.

Судова практика виходить з пріоритету норм аграрного законодавства, а трудове законодавство застосовується субсидіарно, крім

¾ гарантій зайнятості,

¾ охорони праці,

¾ праці жінок.

Трудові відносини членів кооперативу регулюються:

· ЗУ «Про с/г кооперацію»

· Законодавством про працю

· Статутами

· Правила внутрішнього трудового розпорядку

ППВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» містить 4 позиції щодо регулювання праці:

1. Трудові відносини у ФГ, с/г кооперативі, КСП можуть визначатися законодавством про них, в передбачених ст.3 КЗпП межах або статутами.

2. Виключення зі складу членів підприємства, переведення їх на іншу роботу регулюються нормами аграрного законодавства, трудове – не поширюється

3. Трудова дисципліна, види стягнень, порядок застосування регулюються нормами аграрного законодавства та їх статутами. Лише у випадках відсутності такого регулювання діють норми трудового законодавства.

4. Матеріальна відповідальність посадових осіб підпр. винних у незаконному виключенні, переведенні на іншу посаду,що потягло оплату вимушеного прогулу регулюються статутами, аграрним законодавством, а у випадку їх відсутності - трудовим законодавством.

Особливості трудових відносин в с\Г підприємствах (за Єрмоленком):

ü Особливий характер с/г праці, який проявляється в галузевій специфіці цих підприємств (використання земель с\г призначення, вплив на ефективність і характер праці погодних і кліматичних умов, сезонний характер праці тощо)

ü Відсутній нормативний акт, який би регулював особливості праці в агропромисловому комплексі. Тому на практиці це вирішується колективно-договірним регулюванням – укладаються угоди між Мінстерством аграрної політики, галузевими об’єднаннями та профспілкою працівників агропромислового комплексу на певний період.

Особливості правового становища членів с\г виробничих кооперативів та ФГ:

o Члени формують відповідні фонди таких підприємств, беруть участь у розподілі прибутків, несуть ризик втратити свою частку (у літературі їх називають працюючими власниками)

o Беруть участь в управлінні справами таких підприємств

o Повинні приймати обов’язкову трудову участь в діяльності

Встановлення особливостей не повинно погіршувати правове становище членів (учасників) С господарювання чи зменшувати обсягу їх трудових прав.

Єрмоленко (виходить, що особливостей регулювання трудових відносин в с\Г взагалі немає):

1. С/г кооперативи - з тексту ЗУ «Про с\г кооперацію» не зрозуміло, які особливості регулювання трудових відносин, крім права кооперативу самостійно визначати форми і системи оплати праці його членів і найманих працівників.

2. Господарські товариства - особливості праці у ГТ – відсутні в законодавстві.

3. ФГ - ЗУ «Про ФГ» теж не передбачено особливостей регулювання трудових відносин членів. Передбачено лише, що вони регулюються статутом.

 

 

Особливості правової охорони життя та здоров’я працівників сільського господарства.

Стаття 43 Конституції України проголошує право кожного громадянина нашої держави на «належні, безпечні і здорові умови праці».

На підприємствах створюється служба охорони праці, її ліквідація допускається лише в разі ліквідації підприємства. Служба охорони праці залежно від чисельності працюючих може функціонувати як самостійний структурний підрозділ або у вигляді групи фахівців чи одного фахівця, в тому числі за сумісництвом. В управлінні сільського господарства та продовольства районної держадміністрації ця служба охорони праці підпорядковується безпосередньо начальнику районного управління.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я і навколишнього середовища. Факт наявності такої ситуації підтверджується фахівцями з охорони праці підприємства за участю представника профспілки і уповноваженого трудового колективу, а в разі виникнення конфлікту — відповідним органом державного нагляду за охороною праці за участю представника профспілки.

також на п-ствах існує комісія з питань охорони праці підприємства, основні завдання: захист прав та законних інтересів працівників у сфері охорони праці;

- підготовка на основі аналізу стану безпеки та умов праці на виробництві рекомендацій щодо профілактики виробничого травматизму і професійних захворювань, практичної реалізації принципів державної політики в галузі охорони праці на підприємстві;

- узгодження шляхом двосторонніх консультацій позицій сторін у вирішенні практичних питань у сфері охорони праці з метою забезпечення поєднання інтересів держави, роботодавця та трудового колективу, кожного працівника, запобігання конфліктам;

- вироблення пропозицій щодо включення до колективного договору окремих питань з охорони праці та використання коштів фонду охорони праці підприємства.

Працівники, зайняті на роботах із важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням (молоком або рівноцінними харчовими продуктами), мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, оплату праці в підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в передбаченому законодавством порядку.

На роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також на роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими температурними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також змиваючі та знешкоджуючі засоби.

Відповідно до законодавства роботодавець зобов'язаний відшкодувати шкоду працівнику, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, у повному обсязі втрачений заробіток, а також сплатити потерпілому (членам сім'ї та утриманцям потерпілого) одноразову допомогу, а також відшкодувати моральну шкоду. Відшкодування моральної шкоди провадиться в тому разі, коли небезпечні і шкідливі умови праці призвели до моральних втрат потерпілого, його фізичних і моральних страждань, порушення його нормальних життєвих зв'язків, а також інших негативних наслідків, які вимагають від нього додаткових зусиль по організації свого життя.

Відшкодування моральної шкоди провадиться в тому разі, коли небезпечні і шкідливі умови праці призвели до моральних втрат потерпілого, його фізичних і моральних страждань, порушення його нормальних життєвих зв'язків, а також інших негативних наслідків, які вимагають від нього додаткових зусиль по організації свого життя.