Норми літературної мови та професійне спілкування. Орфоепічні й акцентологічні норми

Культура мови передбачає вправне володіння нормами літературної мови. Норма – це сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які впорядковують суспільну комунікацію.

Мовну норму встановлюють на рівні вимови звуків і наголошування слів, лексики і словотворення, орфографії й пунктуації, морфології, синтаксису і стилістики. Відомості про мовну норму можна почерпнути з навчальних підручників та посібників, мовознавчих журналів, довідників і словників.

У наш час не тільки гуманітарну, а й вищу технічну освіту важко уявити без опанування мовної культури. Нині культура мови – це мірило освіченості спеціаліста у будь-якій галузі народного господарства. Мовна недбалість межує зі службовою недбалістю. Неправильне вживання слова, речення в тексті документа може призвести до перекручення його змісту, до непорозуміння в ділових відносинах. Помилки в технічних проектах, інструкціях можуть спричинити збої на виробництві. Наукова думка, цікава технічна ідея потребують досконалої мовної форми. Викладені грамотно й аргументовано, вони швидше здобувають підтримку суспільства, наукової громадськості. Брак усної мовної культури працівника негативно впливає на його стосунки з партнерами, клієнтами, замовниками тощо. Напівграмотний фахівець ризикує стати об’єктом насмішок і ущипливих зауважень колег.

Порушення орфоепічних норм свідчить про низький загальноосвітній рівень мовця. Уживання таких слів, як лісапед, лаболаторія, калідор, нервалгія, булгахтер, інциндент, константувати, прецендент, компроментувати, фершал, є ознакою просторіччя – по-бутового мовлення.

Грубим порушенням літературної норми є м’яка вимова [л’] перед [е] у словах проб л ема, ди л ема, л екція, степ л ер, ко л ега, ре л е.

Ненормативною є вимова звука [г] замість [ґ] у словах ґатунок, ґратки, ґратковий, ґрунт, ґрунтовний, ґрунтувати.

Дзвінкі приголосні звуки наприкінці слів і в кінці складів перед глухими звуками вимовляються дзвінко, не оглушуються: масшта б, спосі б, ром б, закла д, като д, ро з відка, рейтин г, антифри з.

Дзвінкі приголосні [д], [б], [ж] у префіксах перед глухими звуками не оглушуються, зберігають дзвінкість: о б палити, пі д хід, мі ж поверховий.

Приголосний [р] наприкінці слова та складу завжди вимовляється твердо: тока р, секрета р, бібліотека р, гі р ський, слюса р ський.

У групах приголосних між голосними в деяких словах один із приголосних не вимовляється: студе нтськ ий [н’ с’ к], ташке нтськ ий [н’ с’ к], аге нтство [н с т], студе нтств о [н с т], ші стд есят [ з д], ші стс от [с с] та ін.

Дотримання норм наголошування слів (акцентологічних норм) також є одним із показників культури усного мовлення.

Наголошення багатьох слів української мови відрізняється від наголошення їх лексичних відповідників у російській мові: пóказ, рукóпис, бéсіда, грáфлений, задúмлення, зазéмлення, зáмазка, заробíток, кúрка, кирковúй, ковшовúй, кóлесо, кільцéвий, малúй, перéкис, рóзмах, рóзпад, рúфлення, серéдина, стóляр, суднó, трубчáстий, тяговúй, руслó, одинáдцять, чотирнáдцять, сорокóвий, низькúй, плавкúй, новúй, в’язкúй, ламкúй, різкúй, тонкúй, їдкúй, шúроко, глúбоко, далéко.

В українській мові словесний наголос може диференціювати лексичні одиниці:

Магíстерський (від магістр – голова духовного або рицарського ордену). Магістерський жезл.	Магістéрський (від магістр – учений ступінь). Магістерський мінімум.
Вíтряний (супроводжуваний вітром, з вітром; легковажний). Вітряний день. Вітряна дівчина.	Вітрянúй (який діє за допомо-гою вітру). Вітряний двигун.
Вúгода (користь). Працювати задля спільної вигоди.	Вигóда (зручність). Квартира з усіма вигодами.
Відбíрний (добірний). Відбірне вугіл-ля.	Відбірнúй (який відбирає). Відбірна комісія.
Відпáювати (відокремлювати нагрі-ванням припаяну частину). Відпаювати деталь.	Відпаювáти (відрізати, відок-ремити частину від цілого). Відпаювати ділянку землі.
Відповíдний (підхожий, придатний для чогось). Відповідна реакція.	Відповіднúй (який дається у відповідь). Відповідний лист.

У межах літературної норми існують варіанти. Деякі слова української мови мають подвійне наголошення: доповíдáч, корúстувáч, корúстувáння, щíлúна, рóкú, пóмúлка, тáкóж, лазýрóвий, нáклáд, óгрíх, оглядáч, нáфтовúй, паропровíднúй, супровíднúй, мíнусóвий, прýжнúй, цемéнтóвий, повíтряний, пíдмýрoк, точкóвúй, вúнагорóда, відповíстú, відпрáвнúк, допомíжнúй, електропровíднúй, зáголóвок, зáлишкóвий, зимóвúй, зíгнýтий, кáмфóрний, карткóвúй, кахлянúй, кóлéдж, колíснúй, зокрéмá.

В українській мові словесний наголос є рухомим. У різних формах слова він може змінювати своє місце. Порівняйте слова жіночого і чоловічого роду в однині та множині:

вказíвка – вказівкú	покáзник – показникú
сторíнка – сторінкú	шрúфт – шрифтú
кнúжка – книжкú	штéмпель – штемпелí
кáртка – карткú	шлях – шляхú
чáстка – часткú	цех – цехú
трýбка – трубкú	тóкар – токарí
копíйка – копійкú	слюсар – слюсарí
крúшка – кришкú	профéсор – професорú
сíтка – сіткú	рéктор – ректорú
склянка – склянкú	áвтор – авторú
пáчка – пачкú	лéктор – лекторú
нитка – ниткú	корéктор – коректорú
гóлка – голкú	мáйстер – майстрú
дýжка – дужкú	бік – бокú
клíтка – кліткú	бункер – бункерú
скрíпка – скріпкú	брус – брусú
кýзов – кузовú	вал – валú
пóрт – портú	вéнтиль – вентилí
пóяс – поясú	електропрóвід – електропроводú
ящик – ящикú	тáбель – табелí

Порівняйте наголошення іменників у формі множини з наголошенням цих іменників у складі словосполучень із числівниками два, три, чотири:

ректорú – два рéктори

валú – три вáли

брусú – чотири брýси

буферú – два бýфери

дахú – три дáхи

електропроводú – чотири електропрóводи

Для сучасної української мови характерною є суперечність між намаганням зберегти залежність похідного слова від вихідного. Ознайомтеся з наведеними нижче похідними прикметниками, що втратили акцентну залежність від вихідного слова:

пуск – пусковúй	áркуш – аркушéвий
шрифт – шрифтовúй	спирт – спиртовúй
бíржа – біржовúй	збут – збутовúй
нитка – нитковúй	чéрга – черговúй
текст – текстовúй	прибýток – прибуткóвий
трýбка – трубковúй	семéстр – семестрóвий
стрúжень – стрижнéвий	опт – оптóвий
строк – строковúй	пóршень – поршнéвий
видáток – видаткóвий	вúставка – виставкóвий
центр – центровúй	гвинт – гвинтовúй
будúнок – будинкóвий	шар – шаровúй
пóзов – позóвний	жерсть – жерстянúй
шліц – шліцьовúй	тяга – тяговúй
шпиль – шпильовúй	точка – точкóвúй
штрих – штриховúй	шпунт – шпунтовúй
шнур – шнуровúй	джут – джутóвий

Акцентну залежність від вихідного слова зберегли такі похідні прикметники:

 

каталóг – каталóговий	ліфт – лíфтовий
фíрма – фíрмовий	експéрт – експéртний
герб – гéрбовий	штáнга – штáнговий
штамп – штáмповий	файл – фáйловий
відсóток – відсóтковий	азбéст – азбéстовий
вáхта – вáхтовий	бумбýк – бамбýковий
рúнок – рúнковий	бóмба – бóмбовий
цилíндр – цилíндровий	флюс – флюсовий

Більшість трискладових слів з компонентом -метр, що є назвами вимірювальних приладів, мають наголос на передостанньому складі: спідóметр, фотóметр, дозúметр, газóметр, калорúметр, озонóметр, хронóметр, спектрóметр, вольтáметр, барóметр (але: гравімéтр).

Складні слова з першим компонентом, утвореним від власного імені, мають наголос на останньому складі: ватмéтр, алпермéтр, вольтмéтр, оммéтр, кулономéтр, генрімéтр, гаусмéтр, фарадмéтр, джоуломéтр, вебермéтр, тесламéтр.

Терміни з компонентами -метрія, -графія належать до моделей, в яких нормативним є наголошення першого складу другого компонента складного іменника:

електромéтрія	електрогрáфія
спектромéтрія	спектрогрáфія
радіомéтрія	радіогрáфія
термомéтрія	термогрáфія
аеромéтрія	аерогрáфія

У назвах мір з компонентом -метр наголошується останній склад: мілімéтр, кіломéтр, сантимéтр, децимéтр, мікромéтр, кубомéтр, тонно-кіломéтр.

Складні іменники з компонентом -граф, що називають особу за фахом, мають наголос на передостанньому складі: типóграф, бібліограф, топóграф, картóграф, геóграф (але: калігрáф).

У складних іменниках з компонентом -граф, що є назвами приладів, апаратів, слід наголошувати передостанній склад: аерóграф, магнітóграф, палóграф, спектрóграф, томóграф, осцилóграф, гектóграф, метеорóграф, барóграф, гігрóграф, термóграф (але: полігрáф, телегрáф, радіотелегрáф, фототелегрáф).

Назви осіб певного фаху мають ненаголошений компонент -лог: токсикóлог, геоморфóлог, графóлог, планетóлог, кліматóлог, метеорóлог, гідрóлог, технóлог, рентгенóлог, вулканóлог, океанóлог, сейсмóлог, соціóлог, радіóлог, спелеóлог, геóлог.

Компонент -лог наголошується в таких складних словах: каталóг, монолóг, полілóг, діалóг, некролóг.

Знання закономірностей акцентної системи поліпшує усне мовлення, допомагає правильно наголошувати слова.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Завдання 1. Поставте наголос у словах. Правильність виконання завдання перевірте за орфографічним словником.

Короткостроковий, стовідсотковий, крапки, три крапки, інженерія, стрижневий, завдання, барометр, вольметр, нести, частотомір, газопровід, запитання, звання, зібрання, кілометр, каталог, сільськогосподарський, випадок, квартал, обіцянка, співбесідник, ринковий, грошей, витрати, різновид, директори, страйковий, договірний, семестровий, лектори, липкий, залишити, залишковий, відцентровий, водонепроникний, водоочисний, урочистий, сороковий, текстовий.

Завдання 2. Поясніть, які з поданих нижче слів мають подвійний наголос. Визначте, у яких словах наголос диференціює лексичні одиниці (омоніми).

Зáголóвок, корúстувáч, вíдóмість, контрóлéр, типóвúй, різнóвúд, розв’язнúй, невúдúмий, облáднáння, цемéнтóвий, пóмúлка, елéктрúк.

Завдання 3. Сформулюйте правило щодо наголошення числівників 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20.

Завдання 4. Зазначте номери неправильно наголошених прикмет-ників.

1. Неодноразóвий	11. Позачергóвий
2. Аркушéвий	12. Звуконепронúкний
3. Видáтковий	13. Змістóвий
4. Пíльговий	14. Контрáктовий
5. Збутовúй	15. Ярмаркóвий
6. Виставкóвий	16. Шрúфтовий
7. Дослíдницький	17. Штáмповий
8. Дротовúй	18. Цікавíший
9. Бездротовúй	19. Цéховий
10. Черговúй	20. Циліндрóвий

Завдання 5. Поставте наголос у складних словах.

Спектрограф, діаметр, периметр, барометр, гальванометр, кубометр, трубопровід, профспілковий, сміттєпровід, словотвірний, світлопровід, громовідвідний, електрозварний, багатошаровий.

Завдання 6. Зазначте номери неправильно наголошених слів.

1. Реєстровий. 2. Пусковúй. 3. Ліфтú. 4. Ліфтíв. 5. Прибуткóвий. 6. Поршнéвий. 7. Посторінкóвий. 8. Понаднормóвий. 9. Показнúк. 10. Показникú. 11. Перехідни  й. 12. Перевéршити. 13. Перевúтрата. 14. Пазú. 15. Два пáзи. 16. Очúсний. 17. Однакóвий. 18. Безготівкóвий. 19. Зáробіток. 20. Новúна. 21. Обíцянка. 22. Стóляр. 23. Сéктори. 24. Палацóвий. 25. Маркéтинг. 26. Éкспертний.

Завдання 7. Поставте наголос у прізвищах видатних учених та винахідників.

Гальвані, Рентген, Ньютон, Дарвін, Галілей, Авогадро, Дальтон, Фарадей, Резерфорд, Капіца, Ейнштейн, Ландау, Бернуллі, Монгольф’є, Паркер, Беббідж, Фуко, Люм’єр, Жоліо-Кюрі, Марконі, Торрічеллі.

Завдання 8. Поставте наголос в іншомовних власних назвах.

Осло, Гарвард, Сідней, Кембридж, Оксфорд, Сорбонна, Нагасакі, Вроцлав, Ліверпуль, Вашингтон, Портленд, Ізраїль, Перу.

Завдання 9. Зазначте номери правильно наголошених дієслів.

1. Взялá. 2. Брáла. 3. Ввéзли. 4. Розпочáлася. 5. Дорýчиш. 6. Сприйнялú. 7. Здалá. 8. Продáли. 9. Завéршити. 10. Забралá. 11. Забралú. 12. Замóвчати. 13. Говóрю. 14. Запíзнишся. 15. Прúйдете. 16. Розголóсиш. 17. Звалá. 18. Розішлють. 19. Розíрвете. 20. Найнялú. 21. Зáйдеш.

Завдання 10. Зазначте номери неправильно наголошених прізвищ.

1. Швúдкий. 2. Мальóваний. 3. Продáн. 4. Бажáн. 5. Іванéць. 6. Уманéць. 7. Нагнúбіда. 8. Шестопáл. 9. Квашá. 10. Кóмар. 11. Крáвець. 12. Кóзак. 13. Ковáль. 14. Столяр. 15. Сльотá. 16. Кучмá. 17. Чорнéнький. 18. Щéрбань.