Аналіз облікової політики підприємства

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку, дотримання законодавства при виконанні банківських операцій несе керівник банку. Відповідальність за формування облікової політики, ведення обліку, своєчасне представлення повної і достовірної звітності покладається на головного бухгалтера банку. Відштовхуючись від специфіки організаційної структури всі бухгалтерські працівники банку підкоряються його головному бухгалтеру. Ці працівники відповідають за різні ділянки роботи: облік внутрішньогосподарських операцій банку, операційний облік, облік валютних операцій, облік цінних паперів, облік доходів, витрат і фінансових результатів, а також складання фінансової та податкової звітності.

Бухгалтерська служба в банку є самостійним підрозділом. Організаційна структура бухгалтерської служби зображена на Рис. 2.1.

Рис.2.1. Організаційна структура бухгалтерської служби

Основні функції, що виконуються бухгалтерією:

• облік матеріально-технічних цінностей (основних засобів, матеріалів, малоцінних і швидкозношуваних предметів тощо);

• облік розрахунків з оплати праці (нарахування заробітної плати, утримання із заробітної плати, відрахування на соціальне і медичне страхування, в пенсійний фонд і фонд зайнятості);

• облік витрат на виробництво (допоміжного виробництва, непрямих витрат, простоїв, втрат від браку, витрат майбутніх періодів, незавершеного виробництва, основного виробництва);

• облік фінансової діяльності (реалізації продукції, прибутку, фондів і резервів);

• облік грошових операцій (грошових коштів в касі, на розрахунковому рахунку, валютному рахунку, інших рахунках в банку, розрахунків з постачальниками, іншими кредиторами, розрахунків з бюджетом, розрахунків з відрахувань і платежів);

• складання бухгалтерської звітності.

Штат обліково-операційного апарату скла­дають такі спеціалісти:

1) головний бухгалтер та його заступники;

2) відповідальні виконавці.

Головний бухгалтер підпорядковується керівникові установи банку. Він несе відповідальність за формування облікової політики, ведення бухгалтерського обліку, складання звітності тощо.

Посадова інструкція головного бухгалтера подана в Додатку 3.

Основною ланкою обліково-операційного апарату банку є відповідальні виконавці. Вони здійснюють розрахунково-касове обслуговування клієнтів, ведуть поточні, депозитні, позичкові рахунки, мають право оформляти і підписувати розрахункові доку­менти, особові рахунки. Відповідальні виконавці протягом опера­ційного дня здійснюють перерахування коштів у встановленій чер­говості і в межах залишків коштів на поточних рахунках клієнтів.

Відповідальними виконавцями є:

1) працівник банку, якому одноосібно за розпорядженням керів­ника установи банку доручено оформляти та підписувати розрахунково-грошові документи за визначеним колом операцій;

2) працівник банку, який контролює правильність оформлення документів та відображення банківських операцій в обліку.

Розподіл робіт між бухгалтерськими працівниками здійснюється через закріплення за відповідальними виконавцями окремих видів операцій.

Облікова політика банку – це сукупність визначених у межах чинного законодавства принципів, методів і процедур, що використовуються установою банку для складання та подання фінансової звітності[6].

Положення про облікову політику банку затверджується наказом керівника до початку нового календарного року.

У ПАТ «Укрсоцбанк» нормативним забезпеченням розробки облікової політики слугують: Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Закон України «Про банки і банківську діяльність», Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, Міжнародні стандарти фінансової звітності, чинне законодавство з питань ведення бухгалтерського обліку та норми податкового законодавства.

Положення про облікову політику банку затверджується правлінням (радою директорів) банку. Облікова політика банку доводиться до відома всіх відокремлених підрозділів банку.

Одним із важливих аспектів формування положення про облікову політику є розробка методики ведення обліку окремих операцій відносно яких нормативні акти не містять конкретних рекомендацій щодо правил їх обліку. У зв’язку з цим банк самостійно розробляє методику обліку конкретних питань на підставі чинних положень.

У відповідності до принципу послідовності облікова політика банку передбачає постійне (із року в рік) застосування прийнятої стабільної облікової політики. Зміни у облікову політику можуть бути внесені тільки у тих випадках, якщо це вимагається нормативно-правовими актами Національного банку України, прийнятими відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, та/або міжнародними стандартами фінансової звітності, а також якщо це приводить до того, що фінансові звіти надають достовірну та доречнішу інформацію про вплив операцій, інших подій або умов на фінансовий стан, фінансові результати діяльності або грошові потоки банку.

На формування облікової політики впливає стратегія фінансово- економічного розвитку, принципи вибору методик обрахунку процентів за кредитами та депозитами, порядок обрахунку норм амортизаційних відрахувань, рівень інформаційного забезпечення, кваліфікація працівників тощо[10].

Отже, в обліковій політиці банку розроблені та затверджені такі основні складові:

1) характеристика аналітичних рахунків внутрішнього плану рахунків;

2) додаткові регістри аналітичного обліку та форми первинних документів, на підставі яких здійснюються операції (крім тих, що визначені в загальному порядку), включаючи форми документів для внутрішньої бухгалтерської звітності;

3) правила документообігу та технології обробки облікової інформації;

4) перелік визначених прав працівників банку на підписування документів;

5) перелік операцій, що потребують додаткового контролю;

6) порядок проведення інвентаризації і методи оцінки активів та зобов’язань;

7) порядок контролю за здійсненими внутрішніми банківськими операціями;

8) порядок розрахунків між філіями та іншими структурними підрозділами банку (внутрішньосистемні розрахунки);

9) порядок фінансування (бюджетування) структурних підрозділів банку;

10) порядок консолідації фінансової звітності асоційованих та дочірніх компаній;

11) порядок застосування в обліку принципу нарахування доходів та витрат, включаючи порядок амортизації активів банку, створення та використання резервів;

12) політика банку щодо роботи з цінними паперами (як придбаними, так і емітованими);

13) процедури вивіряння та контролю операцій, звітності тощо;

14) порядок реєстрації договорів;

15) інші документи та рішення, необхідні для організації бухгалтерського обліку.

Якщо відбулися зміни положень облікової політики на наступний рік, то причини цих змін відображаються у пояснювальній записці до річного звіту банку.

Не вважається зміною в обліковій політиці:

1) нова облікова політика щодо операцій, які несуттєві;

2) нова облікова політика щодо операцій, які відрізняються від попередніх і не здійснювалися раніше.

Нова облікова політика застосовується до подій та операцій з часу їх виникнення.

Облікова політика висвітлюється через опис принципів обліку, статей звітності, методів оцінки окремих статей звітності, активів та зобов’язань, фактів, що стосуються змін в обліковій політиці. Структура наказу про облікову політику подана в Додатку 4.

Система обліку включає бухгалтерський (фінансовий), управлінський та податковий облік, які грунтуються на єдиній інформаційній базі, відрізняючись формою та періодичністю розрахунку даних.

Бухгалтерський (фінансовий) облік забезпечує своєчасне
й повне відображення всіх операцій банку та надання користувачам інформації про стан активів і зобов'язань, власний капітал, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Управлінський облік ведеться банком для забезпечення
внутрішніх потреб в інформації, виходячи зі специфіки та особливостей діяльності й структури управління.

Податковий облік ведеться відповідно до Податкового
кодексу України і використовується для складання податкової звітності.

Банк самостійно визначає свою облікову політику, розробляє
систему і форми управлінського обліку, внутрішньої звітності і
контролю операцій, визначає права працівників на підписування
документів, затверджує правила документообороту і технологію
обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і
регістрів аналітичного обліку.

Найбільш жорстко регулює Національний банк України фінансовий облік. Управлінський облік банк організовує самостійно.

Бухгалтерський облік у банку ґрунтується на єдиних методологічних засадах[10].

Введення бухгалтерського обліку і звітності в банку здійснюється згідно з нормативними актами, затвердженими НБУ, а саме:

— інструкцією про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків;

— положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в банках України;

— правилами організації фінансової та статистичної звітності банків України;

— методичними вказівками про ведення параметрів аналітичного обліку;

— планом рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України.

В основу організації системи бухгалтерського обліку і звітності покладено загальноприйняті елементи бухгалтерського обліку: об'єкти обліку і бухгалтерські рахунки; метод подвійного запису; план рахунків і баланс; синтетичний і аналітичний облік; документація[9].

Бухгалтерську систему в банку комп’ютеризовано, завдяки чому система бухгалтерських проведень, занесення інформації до щоденних балансів, касових книг, оборотно-сальдових відомостей, виконується в автоматичному режимі.

Організація автоматизованої реєстрації і обробки даних забезпечує суцільне і безперервне відображення всіх операцій, доказовість інформації, збереження узагальненої інформації на машинних носіях, а також надає можливість здійснення будь-якого подальшого контролю і одержання роздруковок на паперових носіях.

При цьому банк повинен дотримуватися вимог, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку України.

Відділення ПАТ «UniCreditBank» повністю оснащене новими комп’ютерами, та іншим обладнанням потрібним для повноцінної та швидкої роботи з клієнтами. Забезпечене всіма необхідними програмами та версіями системи Інтернет-банкінгу такими як:

Процесингова система Way4 – програмно-технічний комплекс для аналітичного обліку карткових рахунків.

САБ – програмне забезпечення, що обслуговує поточну внутрішньобанківську діяльність (бухгалтерський облік, обслуговування рахунків клієнтів тощо).

Система SPO – програмно-технічний комплекс, що забезпечує в автоматизованому режимі договірне списання коштів з рахунків платників – фізичних осіб шляхом налаштування постійних доручень клієнтів.

ПЗ CardMake - програма підтримки процесу дистанційного випуску та обслуговування карток Міжнародних платіжних систем та інформаційного обміну з Процесинговою системою Way4 за заявами Клієнтів.

ПЗ FlexCube – програмний комплекс обліку банківських операцій на ведення рахунків клієнтів.

IdentityServer – окремий сервіс, який надає прикладним системам засоби управління користувачами, ролями, рольовими повноваженнями, захищеного протоколювання дій користувачів, захисту інформації, що передається відкритими каналами зв’язку.

PaymentServer – система формування та передавання до САБ розрахункових документів (проводок) на підставі інформації, отриманої від систем, що обліковують фінансові операції клієнтів банку. Опис PaymentServer міститься в окремому технічному завданні.

Система Інтернет-банкінг (Система) – програмно-технічний комплекс, що надає можливість Клієнту за допомогою засобів мережі Інтернет здійснювати самообслуговування за безготівковими операціями на рахунках, проводити інформаційні операції тощо.

CustomerCarePortal(ССР) – спеціалізований програмно-технічний комплекс, що призначений для адміністрування Системи.

UniCreditOnline – версіясистеми Інтернет-банкінг, що передбачає обслуговування фізичних осіб.

BusinessNet -версія системи Інтернет-банкінг, що використовується для обслуговування користувачів клієнта – юридичної особи, фізичної особи-підприємця або фізичної особи, що провадить незалежну професійну діяльність.

СЕД «ДокС» - внутрішня система документообігу в ПАТ «Укрсоцбанк».

Програмне забезпечення «Western Union» – програмне забезпечення, яке дозволяє здійснювати грошові Перекази в національній валюті на території України та національній і іноземній валютах за межі України.

Господарські операції, тобто дії або події, які викликають зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі банку, відображаються в бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах здійснюються на підставі первинних документів, тобто письмових свідоцтв, що фіксують, підтверджують здійснення господарської операції та надають юридичної сили даним бухгалтерського обліку[8].

Первинні документи складаються у момент проведення кожної господарської операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення. Відповідальність за своєчасне і якісне складання документів, передавання їх для відображення у бухгалтерському обліку, за достовірність наведених у документах даних несуть особи, які склали і підписали ці документи. Банківські документи підписуються особисто, а у разі їх складання на обчислювальних машинах — у вигляді паролю або іншим способом авторизації, що дає змогу однозначно ідентифікувати особу, яка здійснила господарську операцію. У документах забороняються виправлення і підчищення.

Інформація, що міститься у взятих до обліку первинних документах і необхідна для відображення у бухгалтерському обліку, нагромаджується та систематизується в облікових регістрах. Облікові регістри — носії спеціального формату (паперові, машинні) у вигляді машинограм, ордерів, журналів, особових рахунків тощо — призначені для нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, взятих до обліку.

Форми облікових регістрів рекомендуються Національним банком України або розробляються банком самостійно з дотриманням загальних методологічних засад. Банк, складаючи облікові регістри у вигляді електронних записів при потребі забезпечує отримання інформації на паперовому носії.

Згідно p правилами первинні документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних записів (непаперовій формі) повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату складання документа;

- назву підприємства (банку), від імені якого складений
документ;

- місце складання документа;

- назву отримувача коштів;

- зміст операції та одиницю її виміру;

- суму операції (цифрами та прописом).

- номери рахунків;

- назву банку (отримувача та платника коштів);

- посади та підписи осіб, відповідальних за здійснення
операції та правильність її оформлення.

Первинні документи як у паперовій формі, так і у вигляді
електронних записів можуть мати й інші додаткові реквізити.

Первинні документи, які не містять обов'язкових реквізитів, є
недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку в банку.

Первинні документи та регістри бухгалтерського обліку складаються українською мовою або іншою мовою відповідно до Закону України "Про мови в Українській РСР"[10].

Відповідальність за прийняття до виконання документів, які
суперечать законодавству України, несуть особи, які їх ініціювали
та підписали.

Операції, що здійснюються без участі клієнтів, оформлюються внутрішніми документами банку відповідно до процедур бухгалтерського обліку, зокрема:

— для здійснення операцій з готівкою — прибутковими та видатковими касовими ордерами;

— для безготівкових операцій — меморіальними ордерами, позабалансовими ордерами;

— розпорядженнями та наказами.

Меморіальні ордери використовуються для оформлення внутрішньобанківських операцій: видача та погашення кредитів, нарахування та погашення процентів, придбання та вибуття основних засобів, нарахування амортизації, заробітної плати і різних нарахувань на неї, обліку доходів та витрат, формування і використання прибутку тощо.

Операції, що обліковуються на рахунках класу 9 «Позабалансові рахунки», оформлюються так:

— вимоги та зобов’язання банку, які можуть виникнути в майбутні періоди та за якими банк наражається на ризик — меморіальними ордерами;

— документи й цінності, які зберігаються у сховищі банку, — позабалансовими прибутковими та видатковими ордерами;

— розрахунки за операціями з приватизації — меморіальними ордерами тощо.

Первинні документи з виправленням таких реквізитів, як сума, назва та номер рахунка клієнта є недійсними та не підлягають прийманню банком.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних
документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в
регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного
запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Синтетичний (узагальнюючий) облік дозволяє отримувати систематизовану інформацію щодо фінансового стану банку і контролювати правильність відображення операцій за рахунками бухгалтерського обліку.

Облік операцій за рахунками синтетичного обліку не дає банкові можливості проконтролювати стан рахунків кожного клієнта. Тому детальна інформація про кожного контрагента і кожну операцію фіксується на рівні аналітичного обліку за аналітичними рахунками. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожними відповідним рахункам синтетичного обліку.

Регістри синтетичного та аналітичного обліку повинні мати назву, період реєстрації операцій, прізвища і підписи або інші кодовані знаки, що дають змогу ідентифікувати осіб, які їх склали.

Ведення синтетичного обліку забезпечується за допомогою
рахунків II, III, IV порядків Плану рахунків бухгалтерського
обліку Національного банку України та Плану рахунків
бухгалтерського обліку банків України.

Перевірка тотожності даних аналітичних рахунків відповідним рахункам синтетичного обліку обов'язково здійснюється не рідше одного разу на місяць[11].

Обов’язковими регістрами синтетичного та аналітичного обліку в банку є:оборотно-сальдовий баланс; оборотна відомість(бухгалтерський журнал); відомість залишків на особових рахунках (перевірочна відомість); особові рахунки клієнтів та виписки з них; особові рахунки з обліку банківських операцій; касовий журнал; книги реєстрації відкритих рахунків тощо.

В щоденному оборотно-сальдовому балансі відображаються підсумки за кожним класом рахунків і загальний підсумок за всіма рахунками банку. Правильність складання балансу оборотів та залишків контролюється рівністю дебетових і кредитових оборотів та залишків за активом і пасивом. Наявність такої рівності є обов'язковою умовою початку нового банківського дня.

Таблиця 2.1.

Структура балансу банку

АКТИВ ПАСИВ
Первинні резерви (гроші в часі,коррахунки в НБУ та інших банках)	Зобов’язання	Зобов'язання перед іншими банками (коррахунки інших банків)	Позичені кошти
Вторинні резерви (державні цінні папери)	Міжбанківські кредити отримані
Кредитний портфель	Депозити до запитання	Депозити
Інвестиційний портфель (корпоративна частина)	Термінові депозити юридичних і фізичних осіб
Ощадні вклади
Усього зобов'язань
Основні кошти, капітальні витрати та інші активи	Капітал	Капітал І рівня
Капітал II рівня
Разом власний капітал
БАЛАНС		БАЛАНС

Відображення інформації в балансі досягається за допомогою методу подвійного запису, зумовленого бухгалтерським рівнянням
А = П = 3 + К, де А-активи; П-пасиви; 3-зобов'язання; К-капітал.

Систему відповідності матеріалів синтетичного та аналітичного обліку зображено на Рис. 2.2.

Рис.2.2. Систему відповідності синтетичного та аналітичного обліку

Бланки первинних та звітних документів. які супроводжують здійснення розглянутих вище процесів,та інших додаткових процесів і функцій підприємства подані в додатках до звіту (Додаток 5).