Навчально-тренувальні комплекси. Тренінги

Командна взаємодія є основою успішного і безпечно­го проведення туристського походу. Міру командної взаємодії в туристських групах характеризують терміном "сходженість". Досягнення максимальної "сходженості" можливе лише за умови подолання туристською групою зі сталим складом багатьох маршрутів різної категорії склад­ності, а це справа не одного року. Прискорити цей процес дозволяє спеціальний тренінг командної взаємодії (Каrt Rohnke та ін., 1977-1999, із змінами та доповненнями).

Тренінг командної взаємодії являє собою спеціальну одноденну програму, розраховану на одну або кілька груп у складі 8-15 чоловік, що включає ігри і вправи, які з тих чи інших причин є певним випробуванням для учасників май­бутнього туристського походу. Причому в багатьох випадках успішне розв'язання поставлених завдань на перший по­гляд здається недосяжним. Основною метою тренінгу і його реальним результатом є швидке об'єднання учасників май­бутнього туристського походу в єдину злагоджену команду.

Зміст тренінгу командної взаємодії полягає у виконанні цілком конкретних фізичних та інтелектуальних завдань, де на поставлене запитання не дається відповіді. Група повин­на відшукати можливість його розв'язання шляхом проду­мування і практичного випробування різних варіантів, відмови від помилкових, якщо треба, почати спочатку, і так доти, поки не буде досягнуто позитивного результату.

Більшість вправ вимагає від учасників колективної ро­боти над розв'язанням проблемного завдання. При цьому необхідно рахуватися з індивідуальними особливостями кожного учасника (статура, фізична сила, спритність, рівень освіченості і т. ін.). Успішне виконання групою завдань і вправ тренінгу можливе лише за умови об'єднання фізич­них і розумових зусиль кожного учасника.

Вправи містять у собі необмежені можливості для прак­тичного відпрацювання у групових взаєминах таких мо­ральних категорій, як довіра, відповідальність, значущість особистості, індивідуальний внесок і т. ін. В ході їх виконан­ня кожний зможе пройти тестування не свої особистісні якості, свою роль і місце в групі, відкрити для себе межі своїх можливостей, повірити в свої сили, стати незамінним учасником походу.

Після виконання чергової вправи група може обговори­ти результати, оцінити винахідливість, гнучкість, ініціатив­ність кожного. Такі вправи дуже корисні з огляду на їх прак­тичне значення для процесу вироблення і ухвалення рішення, рольового розподілу між членами групи, визна­чення функцій кожного учасника в розв'язанні поставлено­го завдання.

Таким чином, тренінг командної взаємодії являє собою:

> Захоплюючу гру, учасники якої можуть повеселитись і розслабитись, одержуючи задоволення від самого про­цесу гри;

> Навчальну програму, що дозволяє випробувати різні моделі поведінки і взаємодії з іншими людьми, набути навичок командної роботи, зробити внесок у досягнення спільної мети і т. п.; > Школою особистого зростання, яка дає змогу кра­ще пізнати себе й інших людей, відчути свої сильні і слабкі сторони, вийти за межі своєї "зони комфорту", відкрити нові можливості для самореалізації.

Результат тренінгу командної взаємодії для конкретної групи визначається перш за все цілями і потребами її чле­нів, їх очікуваннями і уявленнями, мотивацією і готовністю до дії та іншими факторами. Для когось він стане поштов­хом до самовдосконалення і зростання, для інших - зви­чайною розвагою чи переключенням на інший вид діяль­ності.

Роль тренінгу командної взаємодії можна визначити за його основними практичними результатами.

Досвід. У даному випадку йдеться про досвід колек­тивної діяльності, досвід взаємодії, досвід участі. Це може стосуватись як виконання певних дій (падіння і підтримка, ходіння по жердині, пролізання крізь вузькі отвори, "павутин­ня", страховка і самостраховка і т. ін.), так і взаємодії (досяг­нення згоди, взаємна підтримка, колективна розробка плану дій та ін.), особистої участі (подолання страху, усвідомле­ний вибір, досвід подолання).

Почуття, переживання, емоції. Учасники тренінгу переживають яскраві і сильні почуття: смак перемоги і гір­коту поразки, страх і захоплення, довіру, прихильність, відчут­тя ліктя і т. п.

Усвідомлення, відкриття. Усвідомлення набутого досвіду і пережитих почуттів зміцнюється в ході колективних обговорень або індивідуального спілкування. Інструктору на­лежить у цьому процесі посередницька роль; крім того, він є у групі своєрідним фактором психологічної безпеки.

Уроки і висновки. Урок тут слід розуміти, як узагаль­нення і усвідомлення набутого досвіду розв'язання певних змодельованих ситуацій і поширення його на подібні жит­тєві ситуації.

Нові моделі поведінки. Використання здобутих уроків, як вихідних установок для подальших дій може стати основою для виникнення нових моделей поведінки, що передбачають рольовий вибір (узяти на себе керівництво якоюсь справою чи, навпаки, відмовитись на користь когось іншого; визнати свою персональну відповідальність за загальний результат чи відмежуватись від цього і т. п. Тренінг створює для цього оптимальні умови. Нова модель (лінія) поведінки може бути вільним вибором учасників, хоча може бути пов'язана і з умо­вою завдання. Вона може мати як усвідомлений, так і неусвідомлений характер (свого роду автоматичне повторення набуто­го і закріпленого досвіду). Пропоновані в ході тренінгу ситуації можуть передбачати також використання звичних моделей по­ведінки, що дозволяє перевірити їх ефективність і придатність у тих чи інших ситуаціях. Усвідомлений вибір старих моделей