Монополія. Визначення ціни та обсягу виробництва монополістом в короткостроковому та довгостроковому періодах.

Монополія характеризується:

1) наявністю в галузі єдиної фірми — чистого, або абсолютного, монополіста;

2) відсутністю близьких замінників продукту монополіста. Покупець змушений або платити встановлену ціну, або відмовитися від цього продукту;

3) наявністю бар'єрів для входження в ринок. Інші фірми не можуть увійти в

ринок, де панує монополія. Серед причин, що зумовлюють існування монополії, найвагомішими є такі:

• володіння основними видами сировини;

• патентні права;

• авторські права і товарні знаки.

З погляду реклами, у монополіста немає необхідності в агресивних діях. Монополіст працює безпосередньо з кривою попиту, а не з ціною.

Умова рівноваги фірми в короткостроковому періоді визначається як MR=MC.

1. Для встановлення ціни в умовах монополії визначають:

♦ характеристики ринкового попиту;

♦ витрати попиту;

♦ обсяг виробництва;

♦ ціну, що максимізує прибуток

2. Монополіст не призначає найвищу ціну, оскільки прибуток може і не бути в цьому випадку максимальним.

3. Для монополіста важливий не прибуток на одиницю продукції, а максимум сукупного прибутку.

4. У монополіста можливі збитки при падінні попиту і високих витратах.

5. Монополіст уникає ділянки еластичного попиту.

6. Монополіст може скоротити обсяг виробництва і збільшити ціну.

Стратегії ціноутворення в умовах монополістичного ринку

1. Стратегія множинності цін (орієнтація на індивідуальний попит - різним покупцям за різними цінами, або різні одиниці продукції за різними цінами).

2. Стратегія сегментації ринку (на ринку з менш еластичним попитом продукція продається за вищою ціною).

3. Стратегія демпінгових цін (встановлення надзвичайно низьких цін на продукцію).

Спадний характер кривої попиту суттєво впливає на розробку моделі поведінки монополіста на ринку при виборі обсягів виробництва. Насамперед слід ма­ти на увазі, що ціна реалізації додаткової одиниці продукції для монополіста завжди перевищує додат­ковий доход, отриманий від її продажу (граничний доход). Виробник не зможе продати більше продукції без зниження ціни на неї. Проте він буде змушений

 

одночасно знизити ціну не тільки на додаткову оди­ницю продукції, а й на весь обсяг продаж. Якщо на конкурентному ринку граничний доход продавця формується лише за рахунок виграшу від збільшення обсягу продаж, то для чистого монополіста цей ви­граш зменшується на розмір програшу від зниження ціни на попередній обсяг проданої продукції.

Нехай монополіст може продати 40 одиниць продук­ції за ціною =150 грн. Для збільшення обсягу про­даж до 50 одиниць він змушений знизити ціну до = 140 грн. Приріст сукупного доходу буде станови­ти 1000 грн., а граничний доход — 100 грн., тоді як ціна додатково проданої одиниці продукції — 140 грн.

На рис. 8.2, де відображено описану ситуація, бачи­мо, що втрата доходу від зниження ціни дорівнює пло­щі фігури. а додатково отриманий доход від збільшення обсягу продаж — площі фігури
Залежно від співвідношення цих площин граничний доход може бути позитивною величиною від'ємною або дорівнювати нулю

Продовжимо розглядати приклад фірми, що вироб­ляє стільці. Припустимо, що вона працює не на кон­курентному ринку, а є чистим монополістом, тоді збільшення обсягів продажу буде супроводжуватися зниженням ціни (табл. 8.1).

 

конкурентної фірми рівновага встановлюється тоді, ко­ли ціна досягає мінімальних середніх витрат. Інші за­
кономірності впливають на дії монополіста. Оскільки крива граничного доходу монополіста не збігається з
кривою ціни (кривою попиту), точка максимізації при­бутку завжди лежатиме лівіше від точки перетину кри­
вих попиту та граничного доходу. Тобто монополіст максимізує прибуток, якщо обсяги виробництва менші, ніж це могло бути на конкурентному ринку При цьому він реалізує продукцію за цінами що пере­вищують середні витрати для запропонованого обсягу продаж і отримує економічний прибуток. На рис. 8.4 розмір економічного прибутку монополіста від­повідає площі заштрихованої фігури.

 

Оскільки вступ у галузь, де панує монополіст, за­блоковано, то для нього немає загрози з боку конку­рентів, які, збільшивши пропозицію та відповідно пе­ресунувши її криву вправо, знизили б ціну рівноваги та ліквідували економічний прибуток. На відміну від конкурентної фірми монополіст має змогу як у корот­котерміновому, так і у довготерміновому періоді отримувати економічний прибуток.