Визначення і оцінка фізичної працездатності фізкультурників і спортсменів

 

Актуальність теми: Терміном „фізична працездатність” визначають потенційну здатність людини до прояву максимального фізичного зусилля в динамічній, статичній чи змішаній роботі. В загальному вигляді фізична працездатність пропорційна тій кількості роботи, яку людина може виконувати досить довго і з достатньою інтенсивністю. Оскільки мускульна робота лімітується постачанням кисню до працюючих м’язів, то загальна працездатність в значній мірі залежить від кардіореспіраторної продуктивності. Для одержання кількісної величини фізичної працездатності в цілому необхідно провести комплексне тестування. Однак, в першу чергу потрібно визначити фактори, які мають найбільше значення в певному виді спорту. Це сила і витривалість м’язів у штангістів, аеробна продуктивність у представників циклічних видів спорту, нервово-психічний стан і спритність у воротарів, фехтувальників і т.д. Рівень загальної і спеціальної працездатності може відрізнятись у одного і того ж спортсмена. Визначення фізичної працездатності спортсмена дає об’єктивну оцінку готовності організму до занять спортом, дозволяє судити про стан тренованості спортсмена і готовності його до змагання. Все це вимагає від майбутнього лікаря спеціальних теоретичних знань, вмінь і навичок, які дозволили б йому приймати активну участь у плануванні учбово-тренувального процесу, мати діловий контакт з викладачами фізичної культури, тренерами, фізкультурниками і спортсменами

 

Учбові цілі заняття:

Ознайомитись, мати уявлення про фізичну працездатність і її роль в діагностиці і корекції здоров’я фізкультурника і спортсмена.

Знати, засвоїти методи визначення фізичної працездатності і механізми кумулятивної дії на неї фізичних вправ.

Оволодіти навичками визначення і кількісної оцінки фізичної працездатності фізкультурників і спортсменів.

Вміти визначити і оцінити фізичну працездатність: за величиною пульсової вартості стандартної роботи; роботи при стандартному пульсі; максимального споживання кисню; індексу відновлення пульсу після стандартного навантаження.

Структурно-логічна схема змісту теми

 

 

3. Методи визначення фізичної працездатності

Продовження схеми (1)

 

Проби

 

 

 

 

Продовження схеми (3)

3.3. За індексом відновлення пульсу після стандартної роботи -індекс Гарвадського степ-тесту (ІГСТ)

 

 

 

 

Оцінка фізичної працездатності

Проба	Стать	Рівень фізичної працездатності
Низький	Нижче серед-нього	Серед-ній	Вище серед- нього	Висо- кий
PWC170 і модифікованого PWC170, Вт/кг практично здорових чоловіків 20-29 років (Пирогова О.А.)		< 1,6	1,61 –2,0	2,01-2,2	2,21-2,5	> 2,51
Сходження на 4 поверх практично здорових осіб 20-29 років (Патент 34351А)	ж   ч	<1,31   >1,01	1,21-1,30   0,91-1,0	1,11-1,2   0,81-0.9	1,01-1,1   0,71-0,8	0,8-1,0   0,6-0,7
ІГСТ здорових нетренованих осіб (Карпман)		< 55	56-64,9	65-79,9	80-89,9	>90
МСК л/хв, практично здорових 20-29 років (Аулік)	ж   ч	<1,69   <2,79	1,7-1,99   2,8-3,09	2 – 2,49   3,1-3,69	2,5-2,79   3,7-3,99	>2,8   >4

 

визначення кумулятивного ефекту будь-якого етапу занять фізичними тренуваннями

Спосіб визначення фізичної працездатності за величиною пульсової вартості стандартної роботи (сходження на 4 поверх стандартної будівля – патент на винахід 34351А, розроблений кафедрою)

 

Обстежуваному пропонується виконати сходження на четвертий поверх стандартної будівлі (88 сходинок) в темпі 80 кроків за хвилину. Зразу ж після сходження визначається пульс за 10 секунд. Робота, яка при цьому виконується обстежуваним, визначається за формулою:W=М. 1,83, де W –потужність навантаження в ватах; М –маса тіла обстежуваного в кг. Потім визначається показник пульсової вартості навантаження (пульс/Вт) шляхом поділу показника пульсу за хвилину на потужність навантаження в ватах. Отримане значення порівнюється з визначеними градаціями і за ними оцінюється фізична працездатність обстеженого (див. схему)